Справа № 495/2684/23
Номер провадження 3/495/1247/2023
26 травня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицький С.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 124889 від 08.03.2023 року : 08.03.2023 року о 19.50 годині по вул. Новоселів в м. Білгород-Дністровський Одеська область, ОСОБА_1 керував автомобілем марки Toyota Avensis, державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Обстеження на стан сп'яніння проводилось за допомогою алкотестора «Драгер 6810», результат тесту 1.03 %, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та захисник Васильєв П.О. не з'явились, однак надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Також, захисником Васильєвим П.О. в інтересах ОСОБА_1 надано до суду клопотання згідно якого осатаній просить суд винести постанову про закриття провадження в даній справі, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає, у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, обов'язковою умовою для настання адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, є факт керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння (прийняття відмови від його проходження) під час керування транспортними засобами регламентовано ст.266 КУАП, відповідно до якого:
- особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння;
- огляд водія на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків; матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення;
- у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій; проведення огляду в інших закладах забороняється;
- огляд осіб на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, в присутності поліцейського; кожний випадок огляду осіб на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я;
- огляд особи на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
- направлення особи для огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (Постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року);
- у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Відповідно до постанови КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року:
- огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС;
- огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку);
- огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків; не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви;
- результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС; у разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду; акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння;
- підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності;
- водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я;
- огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам;
- поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав;
- у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду;
- проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов'язкове;
- огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.
- лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ, в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Обов'язок доведення вищезазначених обставин покладається на орган поліції, який склав протокол. Витребувати виключно за власною ініціативою можливо наявні докази суддя не вправі, оскільки суд є безстороннім та незаінтересованим органом влади, на який не покладено функцію зібрання обвинувальних доказів в справі про адміністративне правопорушення.
В даному випадку, слід зазначити, що у відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В порушення вимог зазначеної порядку до справи не долучено жодного доказу на підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачу автомобіля уповноваженій ОСОБА_1 особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування, що свідчить про недоведеність самого факту такого керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Із змісту відеозапису події, який долучений на компакт-диску до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо не зафіксовано факту того, що ОСОБА_1 здійснює саме керування транспортним засобом, тим паче в стані алкогольного сп'яніння. На зазначеному відеозаписі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, тримає невідомий технічний засіб, візуально в яких надає лише аналізи газів на вміст парів алкоголю.
Протокол про адміністративне правопорушення, наданий відеозапис та інші матеріали справи, не містять будь-яких даних про те, що огляд на місці зупинки проведено в присутності двох свідків, як то передбачено Постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року.
В матеріалах справи відсутні пояснення свідків, які б могли підтвердити, що дійсно ОСОБА_1 здійснював саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких даних, підтверджених належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами саме факту керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, вважав, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП слід винести постанову про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, тому що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою це правопорушення кваліфікується як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, обов'язок доказування в справах про правопорушення лежить на посадовій особі, яку уповноважено складати адміністративні матеріали.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція). Інструкцією передбачено, що огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу ІІ Інструкції, поліцейськими при огляді на стан сп'яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до даних Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, розміщеного на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я України (http://portal.diklz.gov.ua/PublicSite/PUB/VMDetail.aspx?id=6522284), технічний пристрій газоаналізатор «Drager Alcotest - 6810» не внесений в перелік спеціальних технічних засобів, дозволених для використання на території України відповідно до свідоцтва №14455/2014 затвердженого Наказом Держлікслужби України від 29.12.2014 року №1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів». При цьому, свідоцтво про державну реєстрацію №7261/2007 щодо приладу електродіагностичного - газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», згідно Наказу МОЗ від 10.02.2010 року №95, було дійсне тільки до 10.02.2015 року.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено працівниками поліції за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager Alcotest 6810»(що не зазначено в протоколі), який, з наведених вище підстав, фактично не був дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом на день проведення огляду на стан сп'яніння 08.03.2023 року.
Окрім цього, за правилами частини 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
А згідно вимог частини 1 статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене частинами першою-четвертою статті 130 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що працівник поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, в порушення зазначених вимог статей 265-2 і 266 КУпАП не здійснив тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу автомобіля Toyota Avensis, державний номер НОМЕР_1 та не відсторонив його від керування цим автомобілем.
Зазначені обставини вказують на істотне порушення працівником поліції процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, порядок проведення якого передбачено ст. 266 КУпАП, п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та п. 7 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, вважається недійсним.
З урахуванням вимог п.22. Розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», встановлені судом обставини позбавляють суд можливості визнати результати огляду за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 6810», як беззаперечний доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і дають суду підстави дійти до висновку про те, що стан алкогольного сп'яніння останнього у визначеному законом порядку встановлений не був.
Дані обставини викликають сумнів у суду щодо законності складання адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 .
Крім того, відеозапис інспектора поліції не може бути використаний як беззаперечний доказ у даному провадженні за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки у відповідності п.п.4,5 Розділу П Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року за №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Однак у протоколі не вказано ні назву, ні модель, ні серійний номер пристрою, який застосовувався для відео зйомки, не зазначено номер та серію диску, а також відомості про відео фіксація руху автомобіля, моменту зупинки транспортного засобу та обставин складання самого протоколу про адміністративне правопорушення, що є явно недостатнім для повного і об'єктивного встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Аналогічно позицію до вищезазначеного висловив Одеський апеляційний суд по справі № 522/19976/21 від 07.11.2022 року.
Суд вважає, що СД- диск з відеозаписом який був долучений до матеріалів справи є неналежним доказом з оглядом на наступне:
Відео файли були записані на невідомий пристрій, інформацію про який не було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, та в інших матеріалах справи.
Аналогічно позицію до вищезазначеного висловив Верховний суд КАС по справі № 428/2769/17 від 24.01.2019 року, в якій суд зазначив, що жодної інформації про фіксацію правопорушення із застосуванням технічних засобів та про технічний засіб не містить, а тому це є грубим порушенням законодавства.
Таким чином суд приходить до висновку, що поліцейськими було порушено наказ МВС № 1026 від 18.12.2018 року Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідні відеофайли не було підписано ЕЦП, тому відео надані до суду поліцейськими як докази порушення водієм правил дорожнього руху (ПДР), є неналежними.
Оскільки такі докази мають бути засвідчено електронним цифровим підписом (ЕЦП) особи, яка здійснювала запис (фото), чи особи, яка робила їх копію.
Таку ж позицію висловив Другий апеляційний адміністративний суд в постанові від 5 квітня 2021 року у справі № 591/6739/20 «відео докази порушення водіями правил дорожнього руху (ПДР), має бути засвідчено електронним цифровим підписом (ЕЦП)».
Зазначенні дії позбавляють суд можливості постановити законне та обґрунтоване рішення.
Суд звертає увагу, що статтею 35 ЗУ «Про національну поліцію» передбачений вичерпний перелік випадків коли поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
З матеріалів адміністративного провадження, вбачається, що зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було здійснено без будь яких на те законних підстав, за наступних обставин:
Так, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 начебто за підозрою у керуванні останнім транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги положення ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» апеляційний суд вважає, що такі дії працівників поліції являються незаконними, оскільки відповідно до вищезазначеного можна зробити висновок, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено незаконно, оскільки наведеної підстави для зупинки транспортного засобу ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» не передбачає, що в подальшому призвело до незаконного складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що докази, які містяться у матеріалах справи являються недопустимими, оскільки отримані з грубим порушенням законодавства, а отже протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 являється незаконним.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови судді у справах про адміністративні правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, а саме в них, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви прийняття або відхилення доказів.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року, заява №926/08) зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має право самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому провадження по справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 9, 24, ч.1 ст.130 ч.1, ст.ст. 221, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Суддя Савицький С.І.