Справа № 308/12413/22
Закарпатський апеляційний суд
01.06.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Петрецького С. І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/925/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.11.2022.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 058886 від 10.09.2022 та постанови судді від 04.11.2022 вбачається, що 10.09.2022 о 02 год 35 хв, водій ОСОБА_1 на провулку Грибоєдова в м. Ужгороді, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді від 04.11.2022 скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що судом винесено постанову без належного з'ясування фактичних обставин справи, внаслідок чого прийнято необґрунтоване рішення, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення та вважає, що відсутні належні та допустимі доказами, які б доводили протилежне. Жоден доказ у справі не містить відомостей про те, що саме він керував транспортним засобом у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення день і час. Більш того, матеріали справи свідчать про те, що підставою для прибуття наряду поліції за адресою м. Ужгород, провулок Грибоєдова, 3, було повідомлення громадянина ОСОБА_3 , про те, що водій таксі перебуває в неадекватному стані та що ОСОБА_1 перевозив його з с. Минай до провулка Грибоєдова і йому здалося, що водій таксі перебуває в неадекватному стані. Зазначена особа не була допитана в судовому засіданні. Крім того, з відеозапису вбачається, що на час прибуття працівників поліції, громадянин ОСОБА_3 тримав ключі від автомобіля
-2-
марки «Volkswagen Golf», стверджуючи, що забрав їх у ОСОБА_1 , однак такі твердження супроводжувались неодноразовими ствердженнями, що він, ОСОБА_3 , вживав алкоголь. Ці обставини залишились поза увагою працівників поліції, які на стан алкогольного сп'яніння його не перевіряли, а навпаки, в даної особи відібрано пояснення, як доказ його винуватості та не з'ясовано обставин заволодіння ОСОБА_3 ключами від автомобіля. Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою особою, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, що сержант поліції Рубіш І. І. є уповноваженою особою органу національної поліції, правомірність перебування його на місці події не підтверджується жодними матеріалами. Судом без достатніх підстав було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування з КНП «Закарпатський обласний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» рядку документів, акту, направлення тощо, попри те, що відеозаписом не зафіксовано жодного лабораторного дослідження на визначення наркотичного засобу чи психотропної речовини у відібраному у нього біологічному матеріалі. Крім того, відбір біоматеріалу в порушення Інструкції проводився не у дві ємності, що додатково вказує на порушення процедури огляду водія на стан наркотичного сп'яніння. Висновок № 544 від 10.09.2022 щодо перебування його в стані наркотичного сп'яніння виготовлено на підставі виконання тесту, найменування, формула якого не розкриті, що не є лабораторним дослідженням, тому даний висновок не може слугувати доказом перебування його у стані наркотичного сп'яніння. Наведені обставини, на його думку, дають підстави для закриття провадження у справі. Під час розгляду справи просить врахувати постанови інших суддів у подібних справах.
Будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з'явився. Останній рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував, до суду в черговий раз не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв,а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Крім того, апеляційний суд враховує думку захисника про розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 , який 04.01.2023 подав до суду заяву про судовий розгляд у його відсутності.
Заслухавши пояснення захисника-адвоката Петрецького С. І., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування
-3-
обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За приписами пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
-4-
З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 10.09.2022 о 02 год 35 хв водій ОСОБА_1 на провулку Грибоєдова в м. Ужгороді, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених судом першої інстанції та наведених у постанові доказів.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 058886 від 10.09.2022, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 544 від 10.09.2022, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння; витягом із журналу ЄО про реєстрацію звернення на 102 № 91874227, рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Закарпатській області від 10.09.2022, наявним у матеріалах справи відеозаписом події, який міститься на DVD-диску, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Всупереч доводів апеляційної скарги, під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський - інспектор взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Закарпатській області Рубіш І. І. був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний поліцейський, який до того ж перебував в складі екіпажу Олімп-0104 (Рубіш/Товарницька) при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанціїне оцінив факт порушення лікарем - наркологом процедури проведення аналізу, є безпідставними з таких підстав.
Огляд водія ОСОБА_1 , за його згоди проводився лікарем ОСОБА_4 , яка будучи кваліфікованим фахівцем, встановила факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння та склала про це відповідний висновок (а.с.2).
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 544 від 10.09.2022, є належним та допустимим доказом по справі, у зв'язку з чим, у сукупності з іншими дослідженими по справі доказами, вважає за необхідне покласти в основу свого рішення, як такий, що дійсно підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
-5-
Доводи апеляційної скарги про те, що огляд на стан наркотичного сп'яніння було проведено із порушенням, оскільки дослідження проводилось за допомогою експрес-тесту без проведення лабораторного дослідження, не заслуговують на увагу та правильних висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на таке.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Згідно пункту 2 розділу І цієї Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Та обставина, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився за допомогою експрес - тесту, який є видом експрес лабораторного дослідження, не ставить під сумнів висновок медичного огляду та висновок суду першої інстанції про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Слід звернути також увагу на те, що діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп'яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп'яніння.
Клінічні дані в поєднанні із результатом експрес тесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що після проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 висловлював свою незгоду із результатами такого огляду.
Ні у висновку медичного огляду, ні у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зазначив своїх заперечень щодо результатів проведеного медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння та без застережень підписав як протокол, так і медичний висновок.
-6-
Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився лікарем у закладі охорони здоров'я та жодних порушень порядку проведення такого огляду не виявлено.
Відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Між тим, ОСОБА_1 не надано доказів оскарження ним висновку КНП «Закарпатський обласний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» № 544 від 10.09.2022, щодо результатів його огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відтак, медичний огляд ОСОБА_1 щодо виявлення стану наркотичного сп'яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, а доводи апеляційної скарги про те, що дані тесту є лише попереднім результатом, і не відноситься до лабораторних досліджень, а тому медичний висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом та на його основі складений протокол про адміністративне правопорушення, не можуть вважатися належними та достовірними доказами вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими і такі апеляційним судом відхиляються.
Таким чином, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій та його результатів ОСОБА_1 .
Також, слід визнати необґрунтованими доводи ОСОБА_1 наведені в апеляційній скарзі, щодо не встановлення факту керування ним автомобілем, оскільки такі повністю спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом події, згідно якого встановлено, що на місці події ОСОБА_5 не заперечував факт керування автомобілем, при цьому пояснював, що виконав замовлення, змучений та хоче відпочити.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, та ці відомості не впливають на висновок про винуватість цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також відсутні докази, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи з метою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
-7-
Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про його особу, не вбачається.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга останнього задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що ОСОБА_1 та його захисником не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.11.2022 щодо нього,- без змін.
Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя