ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16525/22
провадження № 4-с/753/28/23
"12" травня 2023 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Кулик С.В., при секретарі Мельничук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Дмитра Станіславовича, -
До Дарницького районного суду звернувся ОСОБА_1 , зі скаргою на дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С. В обґрунтування скарги зазначено, що на підставі заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва було видано виконавчий лист за № 2-2730/12, відповідно до якого 13.03.2013 року постановою головного державного виконавця ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві Барановським Б.В. було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором. 30.05.2018 року постановою державного виконавця, нереалізоване на електронних торгах майно боржника, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , було передано у власність «Універсал Банк», у рахунок часткового погашення боргу у розмірі 1635900,00 грн.
20.12.2022 року скаржнику стало відомо про постанову про арешт коштів боржника від 16.12.2022 року, зокрема й на пенсійні рахунки.
Скаржником до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві було направлено заяву про зняття арешту з пенсійної банківської картки (рахунку).
Постановою від 16.12.2022р. державний виконавець ВДВС Подільського районного управління юстиції у м.Києві заблокував банківські карткові рахунки, на які здійснюються соціальні виплати та з яких здійснюються бюджетні відрахування, зокрема пенсія за інвалідністю, яку надає скаржнику держава. З урахуванням наведеного просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця в частині накладення арешту на рахунки скаржника, скасувати постанову про накладення арешту та зобов'язати державного виконавця розблокувати рахунки в АТ КБ «ПриватБанк», на які здійснюються виплати пенсії по інвалідності ІІ групи з дитинства.
Скаржник надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Старший державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С., в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Оскільки неявка стягувача, боржника, державного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд в порядку, визначеному ч. 2 ст. 450 ЦПК України вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.
Суд дослідивши матеріали скарги приходить до наступного.
Судом встановлено, що Дарницьким районним судом м. Києва від 19.10.2012 року було видано виконавчий лист №2-2730/12 про стягнення з ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 057-2008-324 у розмірі 631287,81 грн., та за кредитним договором № 0757-2008-325 у розмірі 1026284,65 грн, судовий збір у розмірі 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 13.03.2013 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про примусове виконнаня виконавчого листа виданого Дарницьким районним судом м. Києві №2-2730/12 від 19.10.2012 року.
Відповідно до постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 16.12.2022 року, було накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрити після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.
З довідки виданої АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на картковий рахунок НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , отримує пенсійні виплати.
З виписки по картковому рахунку НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_1 , щомісячно з Пенсійного фонду нараховуються виплати з призначенням платежу «пенсія».
Відповідно до довідки № 031830 виданої Міністерством охорони здоров'я України, на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що останній є інвалідом ІІ групи з дитинства.
Відповідно до положень ст.ст. 447, 448, 451 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За змістом ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).
За змістом ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом
Згідно ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частинами четвертою, п'ятою статті 59 Закону № 1404-VIII передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Крім того суд враховує, що 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ Прикінцевих перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» №2129-IXвід 15 березня 2022 року, відповідно до яких тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни РФ), що є ще однією підставою для скасування арешту з рахунку боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи наведене, та той факт, що доводи викладені в скарзі державним виконавцем не спростовоні. Беручи до уваги факт що ОСОБА_1 , є інвалідом ІІ групи з дитинства, отримує на картковий рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» пенсійні виплати на які заборонено звернення стягнення, суд приходить до висновку, про задоволення скарги та визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державно виконавчої служби, та скасування постанови від 16.12.2022 року про арешт коштів боржника та зобов'язання державного виконавця зняти арешт з рахунка скаржника в АТ КБ «ПриватБанк», на який здійснюються виплати пенсії по інвалідності ІІ групи з дитинства.
Керуючись ст.4,13,258-261, 447-453 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 , на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Дмитра Станіславовича - задовольнити.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Дмитра Станіславовича в частині накладення арешту на рахункі на які здійснюються пенсійні виплати.
Скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт коштів боржника від 16.12.2022 року
Зобов'язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Дмитра Станіславовича зняти арешт з рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , на які здійснюються пенсійні виплати.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя С.В. Кулик