Рішення від 29.05.2023 по справі 705/5022/22

Справа №705/5022/22

2/705/1030/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Остропольської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Черкасиобленерго» до відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Черкасиобленерго» про відшкодування збитків, в якому просив: стягнути з ПАТ «Черкасиобленерго» на його користь на відшкодування збитків 147600 гривень на підставі ст. 1210 Цивільного кодексу України; зобов'язати ПАТ «Черкасиобленерго» перезаключити з ним договір щодо найму частини його квартири на користь інших власників з щомісячною платою на період їх демонтажу.

В обґрунтування позову зазначив, що (далі по тексту дослівно зі збереженням пунктуації) «по договору 2-9-004 ПАТ «Черкасиобленерго» зобов'язалося забезпечити електроенергією мою квартиру з встановленням одного лічильника ( АДРЕСА_1 ), але всупереч договору провели будинковий ввод і встановили шість лічильників інших власників будинку, уклавши з ними окремий договір від свого імені на використання моєї власності і без моєї згоди на невизначений строк на обслуговування і поліпшення їх лічильників. Про допущені відступи від умов договору і його припинення я заявив виконавцю, а демонтаж виконати безплатно з відшкодуванням збитків. У результаті умисних дій виникли перешкоди в проведенні поточного і капітального ремонту квартири, що призвело до збільшення природного зносу її частин, непридатності для проживання і небезпеки для життя, здоров'я і майна моєї сім'ї. Приблизна вартість поновлювального ремонту (веранда, кухня, дах, пічне опалення) становить 49,2 м?х3500 грн/м?=147600 грн, що потребує технічного обстеження і експертизи з встановленням причинного зв'язку».

Ухвалою судді від 06.01.2023 у справі відкрите провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем ПАТ «Черкасиобленерго», від імені якого діє Відокремлений структурний підрозділ «Уманські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» 07.03.2023 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вони просили відмовити у позові ОСОБА_1 у повному обсязі. У відзиві зазначено, що з 19.08.2013 по 31.12.2018 постачання електричної енергії до кімнати № 1 житлового будинку АДРЕСА_1 здійснювалося по договору, укладеному між Уманськими енергетичними мережами та ОСОБА_1 . З 01.01.2019 договірні відносини зі споживачами та ПАТ «Черкасиобленерго» ґрунтуються на Правилах роздрібного ринку електричної енергії. Розподіл електричної енергії до об'єкту - частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється на підставі договору, укладеного шляхом приєднання ОСОБА_1 до публічного договору про розподіл електричної енергії. Вказаний договір було укладено згідно Правил, на умовах відповідного договору користування електричною енергією для населення № 2-9-004 та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та присвоєно номер 2-9-004. Умови вказаного договору про розподіл електричної енергії відповідачем ніяким чином не порушені. Позивач в позові зазначає, що звертався до відповідача з проханням припинити договір, однак звернень з таким змістом до відповідача не надходило.

Також позивач зазначив, що звертався до відповідача для проведення останнім робіт з демонтажу. Відносно даного твердження у відзиві зазначено, що відповідно до п. 2.3.5 Правил планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових засобів вимірювальної техніки електричної енергії здійснюється їх власником господарським або підрядним способом або постачальником послуг комерційного обліку відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та постачальником. Непланова заміна або ремонт вимірювальних приладів здійснюється постачальником за рахунок ініціатора. Згідно п. 2.3.6 Правил облаштування лічильника здійснюється відповідно до укладеного договору, а надання замовлених послуг споживачем з облаштування такого лічильника здійснюється за рахунок саме споживача. Згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії п.п. 2.2.2. межа експлуатаційної відповідальності між споживачем та оператором системи за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В встановлюється у разі повітряного відгалуження - у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку, або на ввідних клемах першого комутаційного апарата, встановленого на ввідному пристрої будівлі споживача. При цьому, облаштування лічильника за рахунок споживача здійснюється протягом семи діб після оплати та з урахуванням вимог Кодексу комерційного обліку, Правил та проектних рішень. Тобто у вказаному випадку, відповідач ПАТ «Черкасиобленерго» не заперечує проти перенесення лічильника зі стіни квартири позивача, але з урахуванням вищезазначеного, саме після оплати та дотримання усіх вимог проектних рішень.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 147600 грн, але ніяких навмисних дій відповідач не здійснював, не здійснює і не має на меті здійснювати, які б могли чи можуть призвести до негативних наслідків для позивача та інших побутових споживачів, тому дана вимога є безпідставною і не підлягає задоволенню.

13.03.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що його право власності на нерухоме майно підтверджено договором дарування від 27.05.1994. Тому ВСП УЕМ неправомірно використовує його квартиру для встановлення на власний розсуд в ній будинкового вводу і лічильників за своїми індивідуальними договорами з іншими власниками, не маючи на це жодних прав і повноважень та користуванням його майном. Протиправні дії є підставою для дострокового розірвання договору електропостачання з моменту вручення повістки до суду за його позовом і за умови попереднього демонтажу за свій рахунок з його квартири будинкового вводу і лічильників в термін до 20.04.2023 та відшкодування шкоди за пошкодження майна і перепони в реалізації його майнових прав.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, 27.04.2023 подав до суду заяву, в якій зазначив, що нізащо не погоджується з позицією ПАТ «Черкасиобленерго», яке привласнило його майно і пошкодило його та продовжує паразитувати, але по ряду обставин просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Представник відповідача ПАТ «Черкасиобленерго» у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила суд розглядати справи за відсутності представника відповідача. Також зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач - ПАТ «Черкасиобленерго» не визнає в повному обсязі та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Суд, дослідивши докази, надані позивачем, дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги необґрунтовані, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві посилається на те, що відповідач всупереч договору № 2-9-004 провів будинковий ввід та встановив шість лічильників інших власників будинку, використовуючи його власність та без його згоди. Вважає, що відповідач має безоплатно провести демонтаж лічильників. Також у результаті умисних дій у нього виникли перешкоди в проведенні поточного і капітального ремонту квартири, що призвело до збільшення природного зносу її частин, непридатності для проживання і небезпеки для життя, здоров'я і майна його сім'ї. Приблизна вартість поновлювального ремонту (веранда, кухня, дах, пічне опалення) становить 49,2 м?х3500 грн/м?=147600 грн, що потребує технічного обстеження і експертизи з встановленням причинного зв'язку.

Проте позивачем до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Також позивач у позовній заяві вказує, що звертався до відповідача з вимогою про безоплатний демонтаж лічильників та відшкодування збитків. Доказів на підтвердження зазначених обставин до справи не додано. Крім того, відповідач у відзиві спростовує зазначену інформацію та просить суд врахувати, що ПАТ «Черкасиорбленерго» жодним чином не порушено умови договору № 2-09-004.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 1.1.1 та п. 1.1.2. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 року, цей нормативно-правовий акт визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії. Дія цього Кодексу поширюється на відносини у сфері забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також усіх учасників ринку електричної енергії, адміністратора комерційного обліку та постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії (далі - ППКО).

Встановлення приладу обліку електроенергії - це обов'язковий процес, який передбачений Законом України «Про електроенергетику».

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір № 2-9-004, проти чого не заперечував ні позивач у позові, ні представник відповідача у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджено Правила роздрібного ринку енергетичної енергії.

Відповідно до п. 2 вказаних Правил укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 4 Правил роздрібного ринку енергії операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

У відповідності до п. 1.2.4. Правил точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи. Оператор системи покриває всі витрати, пов'язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов'язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії.

ОСР укладає договір споживача про надання послуг з передачі електричної енергії на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 3 до цих Правил, з кожним власником електричних мереж , в тому числі споживачем, основним споживачем, ОМСР, які приєднані до електричних мереж ОСП.

Правила улаштування електроустановок (ПУЕ) визначають будову, принципи улаштування, особливі вимоги до окремих систем, їх елементів, вузлів і комунікацій електроустановок. ПУЕ встановлюють вимоги до електроустановок загального призначення змінного струму напругою до 750 кВ та постійного струму напругою до 1,5 кВ. ПУЕ враховують вимоги національних стандартів, будівельних норм і правил, галузевих нормативів та інших документів, які належать до предмету регулювання ПУЕ. Положення ПУЕ застосовують під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок.

Ці Правила є обов'язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок.

У відповідності до п. 1.5.6 Правил улаштування електроустановок розрахункові засоби обліку потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності, таким чином, щоб забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до них відповідальних працівників зацікавлених сторін.

Згідно з п. 1.5.29 Правил улаштування електроустановок лічильники треба встановлювати в шафах, камерах комплектних розподільних пристроїв, на панелях, щитах, у нішах, на стінах, які мають жорстку конструкцію. Лічильники потрібно кріпити до пластмасових або металевих щитків. Висота від підлоги до коробки затискачів лічильника має бути в межах 0,8 - 1,7 м.

У відповідності до п. 2.3.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових засобів вимірювальної техніки електричної енергії здійснюються їх власником господарським або підрядним способом або постачальником послуг комерційного обліку відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Непланова заміна, ремонт розрахункових засобів вимірювальної техніки здійснюється постачальником послуг комерційного обліку за рахунок учасника роздрібного ринку, на вимогу (за ініціативою) якого здійснюється непланова заміна, ремонт розрахункового засобу вимірювальної техніки.

У відповідності п. 5.8.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії заміна або зміна місця встановлення справного, непошкодженого та повіреного ЗКО, встановленого відповідно до виданих технічних умов та/або рекомендацій та який відповідає вимогам цього Кодексу, ПУЕ та проектним рішенням (незалежно від того хто є власником ЗКО), здійснюється ППКО за рахунок ініціатора такої заміни/зміни та виключно за взаємною документально підтвердженою згодою власника ЗКО, СПМ та оператора мережі.

Зміна місця встановлення ЗКО здійснюється, згідно з новим проектним рішенням, погодженим власником ЗКО, СПМ та оператором мережі.

Згідно з п. 5.8.3. Кодексу комерційного обліку заміна пошкоджених або відсутніх (з причини їх крадіжки, несанкціонованого демонтажу тощо) ЗКО здійснюється за рахунок сторони, відповідальної за збереження і цілісність ЗКО. Згідно з п. 5.8.5. вказаного Кодексу послуга із заміни лічильника електричної енергії надається ППКО протягом семи робочих днів від дня її оплати споживачем. Зміна місця встановлення лічильників електричної енергії має здійснюватися ППКО протягом чотирнадцяти робочих днів від дня оплати споживачем цієї послуги. Пункт 5.8.6. зазначеного Кодексу визначає, що при заміні ЗКО або зміні місця його встановлення ініціатором та оператором системи має бути складений відповідний акт або внесені відповідні зміни до технічних рішень із зазначенням причин заміни або зміни місця встановлення. Водночас ініціатор має забезпечити внесення необхідних змін до основних даних щодо ТКО в реєстрі ТКО та, за потреби, до договору та проектної документації, а демонтований ЗКО повинен бути повернений його власнику.

За вказаних обставин, суд вважає, що в діях представників відповідача відсутні будь-які порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та умов договору, укладеного між споживачем та постачальником послуг.

Позивач у позові зазначає, що приблизна вартість поновлювального ремонту (веранда, кухня, дах, пічне опалення) становить 49,2 м?х3500 грн/м?=147600 грн, що потребує технічного обстеження і експертизи з встановленням причинного зв'язку. При цьому не просив суд призначити експертизу для встановлення причинного зв'язку та підтвердження розміру заподіяних йому збитків.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 вказано, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також у позові позивач просить суд зобов'язати ПАТ «Черкасиобленерго» перезаключити з ним договір щодо найму частини його квартири на користь інших власників з щомісячною платою на період їх демонтажу. При цьому у позові відсутні посилання, чим передбачено укладання такого договору, як і не надано доказів, що такий договір було попередньо укладено. Тобто, суд позбавлений можливості встановити, що саме мав на увазі позивач, зазначаючи у позові дану позовну вимогу.

У відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 зазначає, що «…протиправні дії є підставою для дострокового розірвання договору електропостачання з моменту вручення повістки до суду за його позовом і за умови попереднього демонтажу за свій рахунок з його квартири будинкового вводу і лічильників в термін до 20.04.2023 та відшкодування шкоди за пошкодження майна і перепони в реалізації його майнових прав…».

У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, суд не бере до уваги зазначені посилання позивача, оскільки вони не стосуються суті заявлених позовних вимог про відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Звертаючись за захистом своїх прав до суду, саме заявник повинен обґрунтувати підстави позову, предмет позову, вказати осіб, які порушують його права, та яких може стосуватись вирішення спору відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільно-процесуального судочинства.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

На позивача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підставою до застосування до спірних правовідносин відповідних положень Цивільного кодексу України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 76-80 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав.

Суд під час розгляду справи враховує правову позицію, викладену в постанові КЦС ВС від 08.04.2020 у справі №761/310/17, згідно з якою зазначає таке.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме і?і? прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 4 ЦПК Украі?ни), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то зазначити, чи є залучении? у справі відповідач відповідальним за це.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що права позивача під час виконання договору, укладеного між споживачем та постачальником електричної енергії, відповідачем жодним чином не порушені.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вказано, враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України та з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав і не ставив питання в судовому засіданні про їх витребування відповідно до процедури, врегульованої ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, суд встановив, що позовні вимоги позивачем не обґрунтовано, оскільки позивачем не надано будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження порушення його прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд не встановив з боку відповідача ПАТ «Черкасиобленерго» порушень чинного законодавства в сфері ринку електричної енергії, а тому відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір із відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 76-81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у позові ОСОБА_1 до ПАТ «Черкасиобленерго» про відшкодування збитків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго»; 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735.

Суддя О.І.Єщенко

Попередній документ
111293518
Наступний документ
111293520
Інформація про рішення:
№ рішення: 111293519
№ справи: 705/5022/22
Дата рішення: 29.05.2023
Дата публікації: 06.06.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (22.08.2023)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 26.12.2022
Предмет позову: відшкодування збитків
Розклад засідань:
28.03.2023 12:00 Уманський міськрайонний суд Черкаської області
29.05.2023 12:00 Уманський міськрайонний суд Черкаської області
22.08.2023 08:00 Черкаський апеляційний суд