Справа №760/10918/21 2/760/1434/23
09 травня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,
представника позивачів ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Сьома київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири,
У квітні 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просять: визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько - ОСОБА_3 . З метою оформлення спадщини, вони звернулися до Сьомої київської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, де й заведено спадкову справу № 205/2016. 31 березня 2018 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль GREATWALLPEGASUS (по 1/2 частині кожному з позивачів). Крім автомобіля за їхнім батьком була зареєтрована на праві власності 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Однак постановами державного нотаріуса Сьомої київської державної нотаріальної контори від 16 лютого 2021 року та від 16 кітня 2021 року їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , оскільки ними не надано правовстановлюючих документів на квартиру.
Крім того зазначають, що адвокат звертався з адвокатським запитом до Київського державного нотаріального архіву, в якому просив надати дублікат договору купівлі-продажу спірної квартири, проте його не отримав.
З огляду на викладене, приймаючи спадщину після смерті батька, вони звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, у встановлений законом строк, однак не мають можливості отримати свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тому звернулися до суду за захистом своїх порушених прав та просять позов задовольнити в повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року вищевказану позовну заву було залишено без руху.
На виконання зазначеної ухвали 29 червня 2021 року позивачем надано до суду докази сплати судового збору, а також докази на підтвердження обставин, викладених у позові.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2021 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаним позовом та призначено підготовче судове засідання, а також витребувано з Сьомої київської державної нотаріальної контори спадкову справу № 205/2016 після смерті ОСОБА_3 , 1961 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10 листопада 2021 року до суду надійшли витребувані документи.
Ухвалою суду від 16 серпня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
27 жовтня 2022 року ухвалою суду клопотання представника позивача ОСОБА_1 про повернення на стадію підготовчого судового засідання задоволено. Здійснено повернення до стадії підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Сьома Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири. Витребувано з Київського державного нотаріального архіву міста Києва копію договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 03 серпня 2001 року та зареєстрованого за № 5631.
17 лютого 2023 року до суду надійшов витребуваний договір купівлі-продажу.
Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивачів в судовому засіданні підтримав позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у заяві, просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, на підставі пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, що підтверджується конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», про поважність причин неявки суд не повідомила, правом на подання відзиву не скористалася.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника Сьомої київської державної нотаріальної контори про розгляд справи у його відсутність.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача та третьої особи.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом установлено, що позивачі є синами померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 13 листопада 1986 року та свідоцтвом про народження від 02 грудня 1982 року.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21 листопада 2015 року.
З інформаційної довідки Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації від 10 березня 2017 року № 8977 вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належить 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03 серпня 2001 року.
22 квітня 2016 року позивачі звернулися до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_3
16 лютого 2021 державним нотаріусом Конончук Т. В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва ОСОБА_2 про право на спадщину за законом на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на зазначену квартиру.
16 квітня 2021 державним нотаріусом Конончук Т. В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва ОСОБА_3 про право на спадщину за законом на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на зазначену квартиру.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
З матеріалів спадкової справи № 205/2016 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , судом установлено, що ним заповіту складено не було.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З копії спадкової справи після смерті ОСОБА_3 вбачається, що заяву про прийняття спадщини після його смерті подали позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Інші спадкоємці відсутні.
В той же час судом було встановлено, що батько позивачів - ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, ОСОБА_4 , з 08 грудня 2000 року, який було розірвано на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2007 року, що підтверджується актовим записом про розірвання шлюбу від 15 листопада 2007 року № 1000.
Згідно з договором купівлі-продажу спірної квартири від 03 серпня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 5631, квартира АДРЕСА_2 була придбана ОСОБА_3 та неповнолітньою ОСОБА_5 , в інтересах якої діяла її мати ОСОБА_4 , в рівних частках.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 постійно мешкав та був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з ним на день смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_4 - колишня дружина та відповідач у справі, ОСОБА_6 - дочка дружини, що підтверджується довідкою від 16 квітня 2016 року № 1625 Житлово-експлуатаційної дільниці № 903 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».
З вищевикладеного судом установлено, що 1/2 частина спірної квартири була придбана померлим ОСОБА_3 у 2001 року, тобто за період шлюбу з відповідачем.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною першою статті 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними, яка не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує допоки не спростована. Презумпція спільності майна подружжя поширюється, у тому числі й на те майно, яке було нажите у період шлюбу, але оформлене і зареєстровано на ім'я одного з подружжя.
Крім того, після смерті одного із подружжя, відкривається спадщина тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно частка іншого із подружжя у об'єкті, який є спільним сумісним майно, не входить до складу спадщини.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що презумпція спільності права власності подружжя на спірну квартиру позивачами не спростовувалась, рівність часток у такому праві презюмується, суд дійшов висновку, що об'єктом спадкування є не 1/2 частина квартири, а лише частка у розмірі 1/4, яка належала спадкодавцю у цій квартирі.
Отже, оскільки позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є синами спадкодавця ОСОБА_3 , то вони мають право на спадкування за законом у першу чергу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Тож, з вищенаведеного вбачається, що позивачі прийняли спадщину на нерухоме майно, а саме по 1/8 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Як вже встановлено судом з наданої до суду копії спадкової справи № 205/2016 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , позивачі 22 квітня 2016 року звернулися до Сьомої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом винесено постанови від 16 лютого 2021 року та від 16 квітня 2021 року про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії, оскільки у них відсутні правовстановлюючі документи на спірну квартиру.
Таким чином, судом установлено наявність перешкод для оформлення спадкових прав позивачів у нотаріальному порядку.
Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач наведені позивачами обставини не спростувала, доказів наявності перешкод для визнання права власності позивачів на спадкове майно не надала.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи, що позивачі є синами спадкодавця, 1/4 частка спірної квартири належить відповідачу як частка в спільному майні подружжя, приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і їх часткове задоволення, та визнання права власності за кожним з позивачів на 1/8 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, частиною п'ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів сума судового збору, пропорційно задоволеної частини позовних вимог, що була сплачена позивачами при зверненні до суду з указаним позовом. Відтак, сума судового збору від задоволеної частини вимог становить по 1 575 грн на кожного позивача.
З огляду на викладене, керуючись статтями 60, 70 СК України статтями 15,16, 1216, 1218, 1258, 1261, 1268, 1270ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 15, 141, 76-81, 89, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/8 частки квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/8 частки квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 575 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 575 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідач - ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
третя особа - Сьома київська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02901865, місцезнаходження: м. Київ, вул. А. Ахматової, 7/15.
Суддя Л. М. Ішуніна