Постанова
Іменем України
08 лютого 2010 року Справа № 2-26/5635-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Плута В.М.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
відповідача: Мокренюк Сергій Миколайович, довіреність № 19 від 20.01.10, закрите акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство "Фрегат";
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства "Фрегат на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 30 листопада 2009 року у справі № 2-26/5635-2009
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до закритого акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "Фрегат (пров. Північний (Сєвєрний), 32,Совєтський,97200)
про стягнення 12317,01 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до закритого акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство „Фрегат” про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені у розмірі 12317,01 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором постачання в повному обсязі.
Заявою від 30 листопада 2009 року позивач просить стягнути з закритого акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство „Фрегат”, крім заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені у розмірі 12317,01 грн., ще суму витрат у розмірі 4000,00 грн., пов'язаних зі сплатою послуг адвоката.
Рішенням господарського суду автономної Республіки Крим від 30 листопада 2009 року у справі № 2-26/5635-2009 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено.
З закритого акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "Фрегат" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 стягнуто заборгованість в сумі 8350,00грн., суму індексу інфляції у розмірі 1809,02грн. та 3 % річних - 373,35грн., пеню у сумі 949,64грн., штраф у сумі 835,00грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 4000,00грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, та боржник повинен сплатити кредиторові суму боргу з урахуванням 3% річних, інфляції, та неустойку, у разі порушення зобов'язання.
Не погодившись з рішенням суду, закрите акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство "Фрегат" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним встановленням обставин, які мають суттєве значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, відповідно до вимог Закону України „Про насіння та садовий матеріал” позивач повинен мати сертифікат на партію проданого насіння, але останній вказаного документу відповідачу не надав. Крім того, господарський суд безпідставно стягнув з закритого акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "Фрегат” пеню, штраф та 3% річних, оскільки це є порушенням положень Конституції України, відповідно до яких неможливо двічі бути притягнутим до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
У судове засідання, призначене на 25 січня 2010 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Судова колегія відклала розгляд справи на 08 лютого 2010 року.
У судовому засіданні 08 лютого 2010 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
21.03.2008 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та закритим акціонерним товариством сільськогосподарське підприємство "Фрегат” (покупець) був укладений договір постачання № 003, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товари згідно із специфікацією та на умовах, що визначаються у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.
З додатку № 1 до договору від 21.03.2008 вбачається, що ціна товару за договором складає 48350,00 грн.
На виконання договору від 21.03.2008 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був поставлений товар закритому акціонерному товариству сільськогосподарське підприємство "Фрегат” відповідно до додатку № 1 до договору від 21.03.2008, а відповідачем у свою чергу цей товар був прийнятий, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000007 від 25.03.2008.
Повноваження представника відповідача на отримання вказаного товару підтверджується довіреністю ЯОЧ № 038309.
Відповідно до витягу з банківського рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 29.03.2008, на його рахунок від закритого акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "Фрегат” надійшла передоплата за товар за договором від 21.03.2008 у розмірі 40000,00 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором від 21.03.2008 позивачем була направлена вимога про необхідність оплати за товар, що був поставлений, у сумі 8350,00 грн.
Проте, як вказує позивач, оплати заборгованості відповідачем так і не здійснено, доказів на підтвердження сплати суми в розмірі 8350,00 грн. у матеріалах справи не міститься.
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, закрите акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство "Фрегат” перераховувало позивачу плату за поставлений товар не в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі статтею 610 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як вбачається з пункту 5.3 договору від 21.03.2008, у випадку прострочення оплати вартості товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати товару більше ніж на 10 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за договором.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача про стягнення пені та суми штрафу за неналежне виконання умов договору від 21.03.2008.
В силу вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, позивачем вірно розраховані сума індексу інфляції у розмірі 1809,02 грн. та 3% річних у розмірі 373,35 грн.
Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України вказано, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума заборгованості відповідача з оплати за поставлений товар за договором постачання № 003 від 21.03.2008 складає 8350,00 грн. та підлягає сплаті.
Крім того, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду стосовно задоволення вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 4000,00 грн., витраченої на оплату послуг адвоката, що підтверджується договором поруки № 22 від 12.10.2009, укладеним між позивачем та ОСОБА_4 на інформаційно-консультаційне обслуговування з юридичних питань, підготовки позову, процесуальних документів, представництво інтересів у господарському суді Автономної Республіки Крим у господарському спорі між довірителем та закритим акціонерним товариством сільськогосподарське підприємство "Фрегат”.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Стосовно доводів заявника апеляційної скарги про неподання позивачем сертифікату на партію проданого насіння, судова колегія вважає їх безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться сертифікати відповідності ВБ № 911645 з додатком ГЕ № 364507 , ВВ № 449250 з додатком ГЕ № 247565 та протоколи випробувань проби насіння № 3358 та № 1077 на товар, вказаний у додатку № 1 до договору від 21.03.2008.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає вірними висновки господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та їх задоволенні у повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "Фрегат” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2009 року у справі № 2-26/5635-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді В.М. Плут
Ю.В. Борисова