Справа № 2-1336/2010 року
07 вересня 2010 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області
в складі : головуючого судді - Льон О.М.
з участю секретаря с/з - Захарченко В.В.
позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Чеберяк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
позивач ОСОБА_2 звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Управління пенсійного фонду України в Канівському районі, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та стягнути недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 р. по 31.12.20009року з врахуванням виплачених раніше виплат. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що має статус «дитини війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон № 2195 -ІV від 18.11.2004 року) і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України № 2195 - ІV має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач також вказала, що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії є протиправними та грубо порушують її законні права. Просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі перерахувати та виплатити на її користь недоплачену їй як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з врахуванням раніше виплачених доплат. Зобов'язати Управління ПФУ в Канівському районі в подальшому нараховувати та виплачувати, їй щомісячну соціальну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» .
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Представник відповідача за довіреністю Чеберяк О.В. позов не визнала та пояснила, що статтею 111 ЗУ «Про Держаний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з цим рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення п.12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким припинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України, але після цього законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не визначено, які органи повинні підвищувати пенсії, за рахунок яких коштів і джерел. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни в ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а саме: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано неконституційними внесені ЗУ «Про держбюджет України на 2008 р. про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Знову порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» залишився не врегульованим. Вважає, що позивач не вірно застосовує чинне законодавство, зазначаючи, що мінімальна пенсія встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте ч.3 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом. Крім цього, відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції № 21-46-561 від 31.08.2007 р. питання, пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» необхідно вирішувати шляхом внесення змін до цього Закону. У зв'язку з викладеним просить суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Позивач ОСОБА_2 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Канівському районі і отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням, та має статус «Дитина війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні Серії НОМЕР_1 від 04.11.1997року ( а.с.4) .
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач має статус «дитина війни» в розумінні Закону України № 2195 -ІV, що не заперечується відповідачем, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України № 2195 -ІV, у тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для «Дітей війни» є формою реалізації конституційного права громадян та соціального захисту, зокрема, соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.
Відповідно до ст.6 Закону України № 2195 -ІV( в редакції від 09.07.2007) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 № 6- рп/2007 ( справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Аналогічні правовідносини склалися і в 2008 року, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» підпункту 2 пункту 41 розділу 11, яким зупинено на 2008 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 зазначено, що виходячи зі змісту ст.95 Конституції України - Закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу прав і свобод.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8 -рп/2005 ( справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його можливість, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
З огляду на викладене дії управління ПФУ в Канівському районі Черкаської області щодо невиплати позивачам доплат до пенсії, передбачених ст.6 Закону України № 2195 -ІV, суд вважає протиправними.
На підставі ст.256,257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки. Крім цього, позивача про належні їй виплати як дитині війни не було повідомлено. Нарахування щомісячної державної допомоги необхідно проводити з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності невиплати позивачам доплат до пенсії, передбачених ст.6 Закону України № 2195 -ІV « Про соціальний захист дітей війни».
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача про перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Вимоги позивача про призначення щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» задоволенню не підлягають як безпідставні, оскільки право позивача на дану соціальну виплату встановлено та гарантовано Законом і здійснюється у встановленому Законом порядку, а відповідно до ст.ст.1, 3 ЦПК України судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє. Суд вважає, що сторони необхідно звільнити від сплати судового збору по справі: позивачів на підставі абз.3 п. 18 ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», а відповідача на підставі п. 34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідача сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 8,22,55 Конституції України, ч.2 ст.3, ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 10, 11, 81, 82, 88, 209, 212-214 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області щодо невиплати позивачу ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної виплати ОСОБА_2 - підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 року, за 2009 рік, починаючи з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. виключно з урахуванням раніше отриманих виплат.
Від сплати судових витрат сторони звільнені.
Стягнути з відповідача Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 37,00 грн. на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційне оскарження не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд .
Головуючий О.М.Льон