10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"02" вересня 2010 р. Справа № 17/312
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О
суддів: Зарудяної Л.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Зарицькому М.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Лічкової Н.В. - директора,
від відповідача: Орєхова Р.В. - представника за довіреністю від 12.03.2010р.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВАЛком-Монтаж", м.Коростень Житомирської області
на рішення Господарського суду Житомирської області
від "22" червня 2010 р. у справі № 17/312 (суддя Шніт А.В.)
за позовом Малого приватного підприємства "Атлант-Будсервіс", м.Коростень Житомирської області
до Приватного підприємства "ВАЛком-Монтаж", м.Коростень Житомирської області
про стягнення 35631,85 грн.,
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.06.2010р. у справі №17/312 позов задоволено: стягнуто з Приватного підприємства "ВАЛком-Монтаж" (Житомирська область, м.Коростень, вул.Пацаєва, 3, код 31012215) на користь Малого приватного підприємства "Атлант-Будсервіс" (Житомирська область, м.Коростень, вул.Сосновського, 30, кв.4, код 32510918) - 29970,41 грн. інфляційних нарахувань, 7995,61 грн. 3% річних, 379,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 227,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 22.06.2010р. з підстав, наведених у скарзі, та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позовних вимог МПП "Атлант-Будсервіс".
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним:
- позивачем безпідставно нараховано інфляційні та 3% річні на суму заборгованості, яка стягнута з ПП "ВАЛком-Монтаж" на користь МПП "Атлант-Будсервіс" рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.11.2009р. у справі №17/984;
- судом першої інстанції не враховано, що нормами ст.625 ЦК України встановлено, зокрема, що інфляційні та три проценти річних сплачуються боржником у разі прострочення ним виконання існуючого грошового зобов'язання;
- враховуючи приписи ч.1 ст.612 ЦК України, а також графік розстрочення виконання рішення господарського суду від 17.11.2009р., Приватне підприємство "ВАЛком-Монтаж" вважається боржником, що прострочив виконання зобов'язання по сплаті 127135,40 грн., відповідно, з 18.12.2009р., 18.01.2010р., 18.02.2010р., 18.03.2010р.;
- станом на 18.11.2009р. у відповідача не існувало обов'язку щодо сплати позивачу боргу в сумі 456654,30 грн.;
- суд першої інстанції не врахував, що на момент виконання відповідачем частини грошового зобов'язання в сумі 23425,21 грн., таке зобов'язання виникло не в сумі 456654,30 грн., а лише в тій частині, яка підлягала стягненню відповідно до рішення господарського суду від 17.11.2009р., враховуючи графік розстрочки виконання рішення суду;
- місцевий господарський суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
В засіданні суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Позивач у відзиві (вх.№02-01/4901 від 22.07.2010р.) на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду проти доводів скарги заперечили. Просили рішення місцевого господарського суду від 22.06.2010р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, зокрема, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.11.2009р. у справі №17/984 стягнуто з ПП "ВАЛком-Монтаж" на користь МПП "Атлант-Будсервіс" 456654,30 грн. заборгованості, 51887,31 грн. інфляційних, 5085,42 грн. витрат по сплаті державного мита, 278, 65 грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказаним рішенням, також, розстрочено його виконання в частині стягнення 508541,61грн., з яких 456654,30 грн. заборгованості та 51887,31 грн. інфляційних, рівними частинами строком на 4 місяці. На виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 17.11.2009р. у справі №17/984 видано наказ №17/984 від 30.11.2009р. 11.12.2009р. старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відділом Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції в примусовому порядку з боржника (ПП "ВАЛком-Монтаж") на користь стягувача (МПП "Атлант-Будсервіс") було стягнуто 23422,21 грн. Керуючись приписами ст.ст. 598-609 ЦК України, позивач вказує на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження. Посилаючись на норми ст.625, позивач вважає, що правомірним є звернення кредитора з вимогою щодо сплати грошової суми, яка полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що в березні 2010р. Мале приватне підприємство "Атлант-Будсервіс" звернулось до Господарського суду Житомирської області про стягнення з Приватного підприємства "ВАЛком-Монтаж" (вказану юридичну особу зазначено в якості відповідача) 31315,53 грн. інфляційних за період з 01.11.2009р. по 28.02.2010р. та 4316,32 грн. 3% річних за період з 18.11.2009р. по 11.03.2010р. (а.с.2-5). В своїй позовній заяві МПП "Атлант-Будсервіс" зазначає, що на виконання умов договору субпідряду №16/10 позивачем були виконані та здані відповідачу субпідрядні роботи на загальну суму 491293,95 грн. Відповідач за виконані позивачем субпідрядні роботи розрахувався частково, а саме в сумі 34639,65 грн. З огляду на те, що відповідач в добровільному порядку не провів розрахунки, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ПП "ВАЛком-Монтаж" заборгованості за виконані підрядні роботи, заборгованості за матеріали, неустойки, інфляційних та 3% річних. Рішенням господарського суду від 17.11.2009р. у справі №17/984 стягнуто з відповідача на користь позивача 456654,30 грн. заборгованості, 51887,31 грн. інфляційних, 5082,42 грн. витрат по сплаті державного мита та 278,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відділом Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції в примусовому порядку було стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу в сумі 23425,21 грн. Враховуючи норми ст.534 ЦК України та посилаючись на приписи ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути на його користь з відповідача інфляційні та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. В обґрунтування своїх позовних вимог МПП "Атлант-Будсервіс" посилається, зокрема, на договір субпідряду від 16.10.2008р. №16/10, додаткову угоду №01 від 10.12.2008р., рішення Господарського суду Житомирської області від 17.11.2009р. у справі №17/984, наказ №17/984 на виконання рішення Господарського суду Житомирської області, постанову відділу Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження, звіт про дебіторські та кредиторські операції по рахунку МПП "Атлант-Будсервіс".
Ухвалою місцевого господарського суду від 18.03.2010р. вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №17/312 (а.с.1).
Матеріали справи свідчать, що 13.04.2010р. на адресу суду першої інстанції від Малого приватного підприємства "Атлант-Будсервіс" надійшов уточнений розрахунок заявлених до стягнення сум, відповідно до якого позивач просив стягнути на його користь з відповідача 30992,48 грн. інфляційних за період з 01.11.2009р. по 31.03.2010р. та 5592,45грн. 3% річних за період з 18.11.2009р. по 15.04.2010р. (а.с.37-38).
Заявою №1-06/10 від 02.06.2010р. позивач уточнив розмір позовних вимог та просив стягнути з Приватного підприємства "ВАЛком - монтаж" на користь Малого приватного підприємства "Атлант - Будсервіс" 31897,76 грн. інфляційних за період з 01.11.2009р. по 31.05.2010р. та 7431,58 грн. 3% річних за період з 18.11.2009р. по 03.06.2010р. (а.с.61-62).
18.06.2010р. на адресу Господарського суду Житомирської області від позивача надійшла заява (№3-06/10 від 16.05.2010р.) про зменшення заявленої до відшкодування суми, відповідно до змісту якої МПП "Атлант - Будсервіс" просило стягнути з "ВАЛком - монтаж" 29970,41 грн. інфляційних за період з 01.11.2009р. по 31.05.2010р. та 7995,61 грн. 3% річних за період з 18.11.2009р. по 22.06.2010р. (а.с.82-84).
Як вже зазначалось, рішенням місцевого господарського суду від 22.06.2010р. у справі №17/312 позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 29970,41грн. інфляційних та 7995,61 грн. 3% річних, 379,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 227,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.87-88). В своєму рішенні господарський суд вказав на те, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних є правомірними, оскільки відповідають чинному законодавству.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 22.06.2010р., колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.
Матеріали справи свідчать, що 16.10.2008р. між Малим приватним підприємством "Атлант - Будсервіс" (субпідрядником) та Приватним підприємством "ВАЛком - монтаж" (підрядником) укладено договір субпідряду №16/10 (надалі договір) (а.с.9-10) на влаштування м'якої рулонної покрівлі нежитлової будівлі, розташованої в смт.Баранівка Житомирської області по вул.Леніна, 55, відповідно до умов якого позивач взяв на себе виконання робіт по влаштуванню м'якої рулонної покрівлі нежитлової будівлі ВАТ Баранівський фарзавод", а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані підрядні роботи згідно умов вказаного договору.
Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що загальна вартість робіт, виконаних позивачем по даному договору визначена на підставі кошторису, який є невід'ємною частиною даного договору та складає 779972,72грн., в тому числі ПДВ 129995,45грн. Розмір оплати може бути переглянутий за згодою сторін у випадку зміни цін на матеріальні ресурси, фактичних обсягів робіт, кошторисної вартості договору та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.4.2 договору).
У відповідності до п. 4.3 договору, у продовж 3-х банківських днів з моменту підписання договору відповідач здійснює передоплату в розмірі 20% загальної вартості даного договору.
Згідно з п.п. 4.4 та 4.6 договору субпідряду №16/10 від 16.10.2008р. сторони встановили, що позивач щомісяця, не пізніше 10-го числа наступного за звітним, подає відповідачу для підписання акт здачі-приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних підрядних робіт в звітному періоді (форма №КБ-2в, №КБ-3), на підставі яких, протягом трьох банківських днів проводиться розрахунок. Всі розрахунки відповідача із позивачем за виконані підрядні роботи повинні виконуватись упродовж 3-х банківських днів після підписання чергового акту приймання виконаних підрядних робіт (ф. №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. №КБ-3).
Пунктом 4.5 договору передбачено, що кінцевий розрахунок за виконані підрядні роботи здійснюється відповідно до кінцевого акту приймання підрядних робіт (форми №КБ-2в) за відрахуванням передоплати.
10.12.2008р. сторони договору уклали додаткову угоду №01 до договору субпідряду №16/10 від 16.10.2008р. (а.с.15), якою погодили здійснення додаткових робіт - влаштування дрібних покриттів із листової оцинкованої сталі, на умовах викладених в основному договорі.
Пунктом 3 додаткової угоди №01 від 10.12.2008р. до договору субпідряду №16/10 від 16.10.2008р. сторони погодили, що вартість додаткових робіт складає 71829,13грн, в т.ч. ПДВ 11971,52грн.
Таким чином, загальна вартість робіт по договору субпідряду №16/10 від 16.10.2008р. складає 851801,85грн. (779972,72 грн. + 71829,13 грн.)
Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати коштів за виконані підрядні роботи у останнього утворилась заборгованість в сумі 456654,30грн. (рішення Господарського суду Житомирської області від 17.11.2009р. у справі №17/984 (а.с.20-22). Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем за виконані роботи, позивач змушений був звернутися з позовною заявою до Господарського суду Житомирської області про стягнення з відповідача 570318,00грн., з яких 486293,95грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, 179054,20грн. заборгованості за матеріали, 54205,36грн. неустойки, 7580,30грн. 3% річних, 43184,19грн. інфляційних за мінусом 200000,00грн. попередньої оплати та судові витрати.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.11.2009р. у справі №17/984 (а.с.20-22) з відповідача на користь позивача було стягнуто 456654,30грн. заборгованості та 51887,31грн. інфляційних нарахувань, 5085,42грн. витрат по сплаті державного мита, 278,65грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочено виконання рішення суду в частині стягнення 508541,61грн., з яких: 456654,30грн. заборгованості та 51887,31грн. інфляційних нарахувань, рівними частинами строком на 4 місяці, встановлено такі розміри платежів:
127135,40грн. до 17.12.2009р.;
127135,40грн. до 17.01.2010р.;
127135,40грн. до 17.02.2010р.;
127135,41грн. до 17.03.2010р.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезазначеного судового акту, Господарським судом Житомирської області було видано наказ №17/984 від 30.11.2009р. (а.с.23).
Постановою відділу Державної виконавчої служби Коростенського міськрайоного управління юстиції від 11.12.2009р. відкрито виконавче провадження про стягнення з ПП "Валком-монтаж" 513905,68 грн. боргу (а.с.25).
Звіт Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про дебіторські та кредиторські операції по рахунку №26002055900399 позивача свідчить про те, що у примусовому порядку з відповідача було стягнуто 23422,21грн. заборгованості (а.с.26).
При цьому, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Як встановлено ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст.527 ЦК України).
Як встановлено ч.1 ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід розцінювати як складову частину основного боргу, а нарахування 3 % річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.
З огляду на те, що передбачене законодавством право кредитора вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних на суму 7995,61 грн. за період з 18.11.2009р. по 22.06.2010р. та інфляційні в розмірі 29970,41 грн. за період з 01.11.2009р. по 02.02.2010р.
Апеляційний суд погоджується із сумами 3% річних та інфляційних, заявлених МПП "Атлант-Будсервіс", перевіривши їх нарахування за відповідний період у встановленому порядку.
Враховуючи викладене, слід вказати, що місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позову з урахуванням заяви позивача від 16.05.2010р. про зменшення заявленої до відшкодування суми.
Суд першої інстанції правильно вирішив питання розподілу судових витрат.
Помилковими є доводи відповідача щодо незаконного нарахування МПП "Атлант-Будсервіс" інфляційних та 3% річних з урахуванням того, що рішенням господарського суду від 17.11.2009р. у справі №17/984 було розстрочено його виконання в частині стягнення 508541,61 грн., з яких 456654,30 грн. заборгованості та 51887,31 грн. інфляційних.
Слід вказати про те, що чинне законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження по його примусовому виконанню.
Інші доводи апеляційної скарги не є переконливими, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, відповідно не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового акту.
За наведених обставин, рішення господарського суду від 22.06.2010р. є законним і обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2010р. у справі №17/312 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВАЛком-Монтаж" (м.Коростень Житомирської області) - без задоволення.
2. Справу №17/312 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Вечірко І.О
судді:
Зарудяна Л.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам;
4 - в наряд.