10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"31" серпня 2010 р. Справа № 6/28-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Щепанської Г.А.
при секретарі Феськовій М.Ю. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Козуба О.М. -представника за довіреністю №56/20 від 20.10.2008р.,
від відповідача: Федотова А.В. - представника за довіреністю від 01.01.2010р.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м.Хмільник Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "06" квітня 2010 р. у справі № 6/28-10 (суддя Говор Н.Д.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ) в особі Житомирської філії ВАТ "Укртелеком", м.Житомир
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м.Хмільник Вінницької області
про стягнення 1662,60грн.,
Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.04.2010р. у справі №6/28-10 позов ВАТ "Укртелеком", м.Київ в особі Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" до ТОВ "Тріумф" про стягнення 1662,60грн., з яких 1392,30грн. - заборгованість за послуги електрозв'язку, 30,28грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 195,62грн. - інфляційні нарахування та 44,40грн. - 3% річних, задоволено частково та, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог та ухвали від 20.04.2010р. про виправлення описки в резолютивній частині рішення, стягнуто з відповідача на користь позивача 1338,75грн. боргу, 82,13грн. витрат з державного мита, 190,03грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення 195,62грн. інфляційних нарахувань, 30,28грн. пені та 44,40грн. 3-х % річних припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Вважаючи вказане рішення необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- як зазначено у рішенні суду першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач виконав умови договору у повному обсязі й належно повідомив позивача про припинення дії договору та надання послуг електрозв'язку, що передбачено п.11 ч.1 ст.32 Закону України "Про телекомунікації", п.п.31,79 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", однак, позивач продовжив надання послуг, чим порушив порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, який регулюється п.п.1,2 п.10 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", ст.63 Закону України "Про телекомунікації", де передбачено умовою надання телекомунікаційних послуг укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ, а також оплата замовленої продукції споживачем телекомунікаційної послуги;
- місцевим господарським судом не враховано, що надані позивачем розрахунки розмов є неналежним доказом, оскільки відповідач повідомив позивача про відмову від послуг, а телефонного апарату в приміщенні Бердичівського відділення ТОВ "Тріумф", підключеного до лінії, не було, в зв'язку з чим відповідач не користувався послугами та у нього не виникло обов'язку оплати таких послуг;
- п.170 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" передбачає, що оплату міжміських телефонних розмов з квартирних телефонів, а також з телефонів підприємств, установ, організацій (у тому числі готелів, гуртожитків, лікувально-оздоровчих закладів) здійснюють фізичні та юридичні особи, з якими укладено договір про надання послуг місцевого телефонного зв'язку, а з врахуванням того, що ТОВ "Тріумф" відмовилось від надання послуг ВАТ "Укртелеком", то висновок суду першої інстанції про наявність заборгованості відповідача перед позивачем є неправильним.
Позивач у відзиві №226/20 від 01.06.2010р. на апеляційну скаргу (а.с.104-105) заперечив проти останньої, надавши пояснення на спростування доводів відповідача. Просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Вважає рішення господарського суду першої інстанції у даній справі таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вказав, що 24.08.2010р. позивачу було направлено лист про відключення телефонної лінії, однак до квітня 2009р. цього не було зроблено. Твердження ВАТ "Укртелеком", що відповідач користувався послугами позивача є безпідставними, оскільки на той час на підприємстві був відсутній телефонний апарат, окрім того існувала технічна можливість користуватись телефонною лінією за межами підприємства.
Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників судового процесу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2004р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі ЦЕЗ №3 Житомирської дирекції ВАТ "Укртелеком", м.Бердичів (Підприємство зв'язку) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (Споживач) було укладено типовий договір про надання послуг електрозв'язку (а.с.12-17), відповідно до якого підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку по номеру телефону 4-18-42, перераховані в додатку 1 (а.с.15), безплатні послуги, перераховані в додатку 2 (а.с.14).
В подальшому, як свідчать матеріали справи, згідно наказу ВАТ "Укртелеком" №204 від 28.03.2007р. (а.с.30) діючі ЦЕЗ №№1-9 Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" реорганізовано у ЦЕЗ №№1-5 Житомирської філії ВАТ "Укртелеком", які є правонаступниками всіх прав та обов'язків раніше діючих центрів електрозв'язку.
Відповідно до Положення про Центр електрозв'язку №1 Житомирської філії ВАТ "Укртелеком", м.Бердичів (а.с.25-29) Центр створений за рішенням правління товариства (протокол від 05.03.2007р. №8) в межах наданих йому повноважень та затвердженої спостережною радою організаційної структури товариства і діє на підставі цього Положення.
Центр є відокремленим безбалансовим структурним підрозділом Житомирської філії ВАТ "Укртелеком", що здійснює частину виробничих, господарських та інших функцій філії, до складу якої він входить (п.3.1. Положення).
В свою чергу, як вбачається з Положення про Житомирську філію ВАТ "Укртелеком" (а.с.22-24), філія є відокремленим підрозділом останнього, не має статусу юридичної особи та здійснює від імені товариства частину його господарської та іншої діяльності, а також функції представництва в межах повноважень, закріплених цим Положенням (п.10).
Згідно з п.п.2.1.1. п.2.1. цього договору підприємство зв'язку зобов'язалось, зокрема, забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а споживач, відповідно до умов п.п.3.2.8. п.3.2. договору - своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Відповідно до п.п.4.1., 4.2. договору послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою.
Як передбачено п.4.3. договору, розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.
Згідно з п.п.4.5.-4.7. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі 2% вартості наданих послуг. У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості, в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.
Підпунктом 3.1.2. договору споживачеві надано право у разі відсутності потреби в послугах електрозв'язку відмовитись від їх отримання та припинити дію договору з повідомленням підприємству зв'язку дати відмови письмовою заявою не пізніше, ніж за 10 днів.
Як встановлено п.п.2.2.6. договору, підприємство зв'язку має право призупиняти надання послуг телефонного зв'язку, проводового мовлення або припинити дію договору у разі порушення споживачем договірних зобов'язань, визначених пунктом 3.2. цього договору.
Пунктом 7.1., 7.2. договору його термін дії визначений у 5 років та встановлено, що якщо жодна із сторін не заявила за місяць до закінчення терміну дії договору про його припинення, договір вважається дійсним на той же термін.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України та ч.7 ст.193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено ч.1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Посилаючись на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф" взятих на себе за договором про надання послуг електрозв'язку від 28.01.2004р. зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, 29.12.2009р. в господарський суд Вінницької області звернулось ВАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" до ТОВ "Тріумф" про стягнення 1662,60грн., з яких: 1392,30грн. - борг за надані послуги електрозв'язку, 30,28грн. - пеня, 195,62грн. - інфляційні нарахування, 44,40грн. - 3% річних.
Зокрема, як вказує позивач, в порушення умов п.4.6. договору та п.108 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", якими визначено, що надані послуги мають бути оплачені не пізніше 20-го числа поточного місяця в розмірі вартості послуг, наданих в попередньому місяці, з подальшим перерахунком, виходячи з фактичної вартості послуг, відповідач своєчасну оплату послуг електрозв'язку не здійснив, в зв'язку з чим, з жовтня 2008 року у нього виникла заборгованість перед Центром електрозв'язку №1, яка на день пред'явлення позову складає 1392,30грн. (розрахунок на а.с.31,58).
Позивач стверджує, що через невиконання абонентом договірних зобов'язань дію договору на підставі п.п.2.2.6. було припинено.
Відповідач у відзиві №34 від 10.03.2010р. на позовну заяву (а.с.62-63) заперечив проти позову, посилаючись на те, що 21.08.2008р. ним на адресу позивача було надіслано лист, яким повідомлено позивача про розірвання договору від 28.01.2004р. та у якому викладено прохання не надавати товариству телекомунікаційні послуги й зняти з обліку закріплені за ним номери телефонів в зв'язку з відсутністю необхідності у користуванні телекомунікаційними послугами.
На підтвердження своїх доводів відповідач надав ксерокопію листа №181 від 21.08.2008р. (а.с.64).
Заявою від 06.04.2010р. (а.с.76) позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 1338,75грн. боргу, надавши розрахунок цієї суми (а.с.77), й відмовився від стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Судовою колегією враховується наступне.
Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони у справі не спростовують того, що на підставі договору від 28.01.2004р. позивач надавав відповідачу послуги телефонного зв'язку, які останній оплачував до серпня 2008 року включно.
21.08.2008р. відповідач надіслав позивачеві лист за №181 від 21.08.2008р. (а.с.64,75), у якому просив останньому завершити надання послуг зв'язку по номеру 8(04143) 4-18-42 в зв'язку з відсутністю необхідності користування телекомунікаційними послугами.
Однак, як свідчать матеріали справи, позивач продовжував надавати, а відповідач отримувати послуги за вказаним телефоном до квітня 2009р., зокрема послуги міжміського зв'язку, що стверджується рахунками за вересень 2008р. - квітень 2009р. (а.с.46-53) , деталізованою роздруківкою міжміських та міжнародних розмов за період з 01.09.2008р. по 01.04.2009р.(а.с.78-85).
19.01.2009р. позивач надіслав відповідачеві претензію за №24/20 від 15.01.2009р. (а.с.32,33), у якій поставив вимогу розрахуватись за одержані послуги.
На підставі щомісячних рахунків визначено обсяг наданих послуг, що за період з вересня 2008 року по квітень 2009 року становить загальну суму 1338,75грн.
Проте, докази проведення відповідачем розрахунків за надані позивачем послуги в матеріалах даної справи відсутні.
Твердження відповідача про те, що позивач, продовжуючи надання послуг без договору, порушив порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, який регулюється п.п.1,2 п.10 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", ст.63 Закону України "Про телекомунікації", до уваги не беруться, оскільки факт отримання відповідачем послуг позивача, який підтверджується відповідною роздруківкою дзвінків по номеру 4-18-42 (а.с.78-85), належними доказами не спростований.
В зв'язку з цим, відповідач, продовжуючи отримувати послуги від позивача, не звільняється від обов'язку сплати коштів за ці послуги.
Не зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачеві рахунків на сплату послуг, тоді як договором від 28.01.2004р. встановлено обов'язок відповідача розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, й даний обов'язок сторонами встановлено у відповідності до вимог ч.1 п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.078.2005р. №720, частиною 2 цього ж пункту передбачено, що у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.
Докази ж звернення відповідача до позивача за інформацією про належну до сплати суму, в матеріалах даної справи відсутні.
За наведених обставин, судова колегія приходить до висновку, що місцевий господарський суд, оцінивши доводи сторін, наявні в матеріалах справи докази дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в сумі 1338,75грн. та необхідність їх задоволення.
Погоджується судова колегія й з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині стягнення 195,62грн. збитків від інфляції, 30,28грн. пені та 44,40грн. 3% річних в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Доводи відповідача про те, що телефонного апарату в приміщенні Бердичівського відділення ТОВ "Тріумф", підключеного до лінії, не було, в зв'язку з чим відповідач не користувався послугами та у нього не виникло обов'язку оплати таких послуг, спростовуються наданими позивачем доказами та відсутністю доказів з боку відповідача на підтвердження протилежного.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, а тому рішення господарського суду Вінницької області у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 06 квітня 2010 року у справі №6/28-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м.Хмільник Вінницької області - без задоволення.
2. Справу №6/28-10 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи
2 - ВАТ "Укртелеком"
3 - Житом.філії ВАТ "Укртелеком"
4 - відповідачу
5 - в наряд