Постанова від 06.09.2010 по справі 2-а-187

Справа № 2-а-187

2010 року

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2010 року Городищенський районний суд

Черкаської області

в складі:

головуючого судді Черненка В.О.

за участю секретаря Сидоренко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Черкаси старшого прапорщика міліції Кулика Олега Миколайовича про визнання незаконною постанови серії СА №133212 в справі про адміністративне правопорушення від 08.07.2010 року,

ВСТАНОВИВ :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії СА № 133212 від 08.07.2010 року.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на ті обставини, що 08 липня 2010 року, приблизно о 13.20 годин, він, керуючи автомобілем «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по вул. Благовісній в м. Черкаси, і в дзеркало заднього виду побачив автомобіль з увімкненим проблисковим маячком синього та червоного кольорів. У відповідності до КУпАП, він здійснив зупинку свого автомобіля біля обочини проїзної частини. Автомобіль ДАІ перегородив йому дорогу, ставши попереду його автомобіля, всупереч Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС №111 від 27.03.2009р., а саме ст. 24.3.5 п. 2., доказом чого є фото, які додані до справи. До нього підійшов інспектор ДАІ - ст. прапорщик Кулик О.М. та наказав надати йому документи, на що він попросив показати його службове посвідчення, та назвати причину переслідування і зупинки. Інспектор показав своє посвідчення та радар «Беркут», який був у нього в руці, на дисплеї котрого була цифра 82. Він відповів інспектору, що це швидкість не його автомобіля, оскільки, на дисплеї даного прибору не зафіксовано номерів його авто поряд зі швидкістю ТЗ. До того ж, він рухався зі швидкістю 60-65 км/год, та додав, що похибка даного прибору, при застосуванні його в ручному режимі, складає 2 км/год, а рух в населеному пункті зі швидкістю 80 км/год дозволяється згідно ст. 122 КУпАП. Інспектор відповів, що даний прибор використовувся в автомобілі стаціонарно, на що він попрохав показати йому спеціальне кріплення, яким обладнаний даний прилад, для стаціонарного використання. Дане кріплення інспектор так і не знайшов. Як виявилося пізніше, це не завадило даному інспектору знайти вихід з положення та вказати в протоколі неправдиву інформацію, що даний радар зафіксував швидкість, нібито його автомобіля, 84 км/год. Незважаючи на його пояснення, інспектор почав вимагати в нього посвідчення водія й інші документи, що підтверджують право на керування даним ТЗ. Він пред'явив документи, але в руки інспектору не надав. Згідно ст. 126 КУпАП, він всі необхідні документи при собі мав й пред'явив їх для перевірки, як і вказано у ст. 126 КУпАП. На підтвердження цього є запис пояснень двох свідків, які зазначили, що документи він пред'явив через скло автомобіля, а в руки інспектору не надав, бо не зобов'язаний це робити, адже КУпАП залишає водієві вибір - або пред'явити документи, або передати їх інспектору. Отже, він не порушив жодного пункту ПДР, чи ст. КУпАП, що так намагався довести інспектор, який не маючи юридичної освіти не повністю розібрався, який саме документ має вищу юридичну силу - Правила Дорожнього Руху, чи КУпАП яким ці правила регулюються. З незрозумілих причин, його знання законодавства образило інспектора й він в грубій формі, з нецензурною лайкою в його бік, все-одно склав протокол й виніс постанову, наперед усвідомлюючи, що вона незаконна, чим ще раз порушив Інструкцію №111, та Розпорядження № 466 та ст. 280 КУпАП. Інспектор «по максимуму» виписав йому штраф, та свідомо змінив показники радару з 82 км/год, на 84 км/год, а також назву вулиці на якій зупинив його (в протоколі вул. Благовісна, а в постанові, Можайського), але найгірше, що даний інспектор свідомо не дописав на його примірнику постанови показів свідків, а на своєму дописав їх синьою пастою. Довести, що швидкість, заміряна приладом «Беркут» без функції фото - відео фіксації, належить саме його транспортному засобу - неможливо. Саме такий прилад «Беркут» без функції фото-відео фіксації і використовував інспектор ДПС Кулик О.В., при вимірюванні швидкості нібито його автомобіля. Інспектор ДПС, під час вимірювання, тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектором порушені вимоги ст.ст. 251 та ст. 280 КУпАП. Відповідач не надав йому документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки технічного стану вимірювального приладу, а також не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах, що не гарантує правильність використання приладу. Таким чином заміри було проведено із недотриманням вимог ст. 1, 2, 4, 9, 15, 17-20, 29-31 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998р. №113/98-ВР, що виключає їх подальше використання в якості доказів у справі про адміністративне порушення. Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі - не тільки порушує його права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 3 КУпАП. За таких умов його права, при такому розгляді справи, грубо порушено. Також, інспектором ДПС було порушено «Інструкцію з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 р. N 1217, а саме: пункт 6.8. «Записи в протоколах, талонах до посвідчення водія і журналах робляться чорнилом (пастою). Вони мають бути чіткими, розбірливими, а прізвище, ім'я та по батькові порушника, його адреса, а також прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол про адміністративне порушення чи оформила інші передбачені законом документи, записуються друкованими літерами. За фактами виправлень, підчисток тощо начальниками відділень (старшими груп), керівництвом підрозділів ДАІ проводяться службові перевірки». А копія його постанови пописана зверху донизу незрозумілим текстом. Враховуючи вище викладене, просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії СА № 133212 від 08.07.2010 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але надіслав листа, в якому просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги не визнає.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії СА № 191708 від 08.07.2010 року, ОСОБА_1 керував автомобілем по вул. Благовісній у м. Черкаси зі швидкістю 84 км/год, чим перевищив допустиму швидкість руху на 24км/год. Документи для пред'явлення не передав, пред'явив тільки через скло автомобіля. Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення Серії СА № 133212, ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, правопорушенням є керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом.

Як зазначив у своєму позові позивач ОСОБА_1 реєстраційні документи на автомобіль та на право керування ним, він пред'явив. Даний факт зазначив також інспектор ДАІ в протоколі та свідки. У вище вказаній статті КУпАП, прямо не вказано про обов'язковість передачі реєстраційних документів для перевірки у руки інспектора ДАІ, тому суд, враховуючи наявні у справі докази, вважає, що складу правопорушення у діях ОСОБА_1 немає.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.4 ПДР України («Швидкість руху»), а відповідальність, на думку інспектора, повинен нести за ч. 1 ст. 126 КУпАП - «Керування транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів або не пред'явили їх для перевірки», тобто стягнення, накладене на ОСОБА_1, не відповідає правопорушенню, яке, на думку інспектора, вчинив позивач.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав свої заперечення щодо предмету позову, маючи, згідно положень ст. 71 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з вище наведеного вбачається, що вина позивача у скоєнні правопорушення не є доведеною, а інспектор ДПС ВДАІ м. Черкаси Кулик О.М. всебічно, повно і об'єктивно не дослідив всіх обставин справи при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та накладення стягнення, а тому позов ОСОБА_1 підлягає до повного задоволення.

Тому суд, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 126, ст.ст. 251, 252 КпАП України, ст. ст. 7, 13, 17, 18, 23, 71, 94, 159, 161, 163, 185 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити. Постанову інспектора ДПС ВДАІ м. Черкаси старшого прапорщика міліції Кулика О.М. Серії СА № 133212 від 08.07.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень, визнати неправомірною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, розпочате відносно ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О. Черненко

Попередній документ
11128112
Наступний документ
11128115
Інформація про рішення:
№ рішення: 11128114
№ справи: 2-а-187
Дата рішення: 06.09.2010
Дата публікації: 14.09.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Городищенський районний суд Черкаської області
Категорія справи: