Справа №336/3074/23
Пр. 3/336/1868/2023
02 червня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Феодосія АР Крим, громадянина України, не працевлаштованого, адреса реєстрації за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,-
за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.160 КУпАП,-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває об'єднана справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.160 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №052054 від 21.03.2023, - 21.03.2023 о 10-10 годині ОСОБА_1 , перебуваючи навпроти будинку 22-А по проспекту Моторобудівників у м. Запоріжжя, здійснював торгівлю рибою з рук у невстановленому місці. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано під час складення протоколу за ч.1 ст.160 КУпАП.
Разом з цим, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №052055 від 23.03.2023, - 23.03.2023 о 09-20 годині ОСОБА_1 , перебуваючи навпроти будинку 22-А по проспекту Моторобудівників у м. Запоріжжя, здійснював торгівлю рибою з рук у невстановленому місці. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано під час складення протоколу за ч.1 ст.160 КУпАП.
Судові засідання у справі, призначені 21.04.2023 на 10-00 годині, 09.05.2023 на 09-30 годину, відкладені для повторного повідомлення особи, відносно якої складено протокол. ОСОБА_1 у вказані судові засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце проведення належним чином (засобами поштового зв'язку та мобільного зв'язку за телефонним номером, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення), про причини неявки суд не сповіщав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від ОСОБА_1 не надходило. У судове засідання, призначене на 02.06.2023 на 09-50 годину ОСОБА_1 також не з'явився.
Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення особи. Крім того, за змістом протоколів від 21.03.2023 та 23.03.2023, вперше призначена дата розгляду справи поліцейським, який складав протокол, - 21.04.2023 о 10-00 годині, про що ОСОБА_1 повідомлений під підпис.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний сам з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито максимально можливих заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь, тому, із врахуванням наведеного, наявні підстави для розгляду справи.
Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя встановила, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.160 КУпАП, не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з КУпАП та інших законів України. Згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
За положеннями ст.7, 9 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За змістом ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Диспозицією ч.1 ст.160 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини в сфері торгівельної діяльності. Об'єктивною стороною правопорушення є торгівля з рук у невстановлених місцях.
Для наявності складу вказаного правопорушення необхідним є доведення як факту торгівлі, так і факту того, що торгівля здійснювалась саме у невстановленому місці, із вказівкою на різновид місця продажу.
Проте, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №052054 від 21.03.2023 додано лише копію паспорту особи, відносно якої складено протокол, письмові пояснення ОСОБА_1 , фототаблиця із зображенням чоловіка, поряд із яким розміщено ящики з рибою, без пояснювальних написів (дати, місця тощо).
Разом з цим, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №052055 від 23.03.2023 додано письмові пояснення ОСОБА_1 , фототаблиця з пояснювальними написами та копія паспорта.
Перелічені докази (фототаблиці), наявні у обох справах про адміністративне правопорушення, є недопустимими, суперечать основним положенням про докази, врегульованим КУпАП.
Суддя наголошує, що факт здійснення продажу має бути чітко зафіксований та підтверджений в належний спосіб, як і різновид й кількість риби, продаж якої здійснювався.
Таким чином, обов'язок доведення наявності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 з боку посадових осіб, що складали протоколи, не дотриманий в належний спосіб.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд зберігає неупередженість і не може вийти за рамки пред'явленого обвинувачення (протоколу), і так само самостійно знаходити нові обставини та підстави для засудження особи, займаючи тим самим обвинувальну позицію у справі.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019).
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). «Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у об'єднаній справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.160 КУпАП, тому провадження в об'єднаній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 9, 160, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в об'єднаній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.160 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення КСУ справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік