Справа № 185/3835/23
Провадження № 2/185/1816/23
19 травня 2023 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, -
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, в якій просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця на період його навчання, починаючи з 01.12.2021 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що вона з відповідачем є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час син навчається у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» на денній формі навчання за контрактом. У зв'язку з цим, син потребує матеріальної допомоги, відповідач ніякої допомоги на його утримання не надає, хоча має можливість надавати зазначену допомогу. Крім того, вважає, що має право на отримання аліментів за минулий час, а саме з 01 грудня 2021 року, так як після досягнення сином повноліття відповідач запевняв, що буде надавати матеріальну допомогу, однак добровільно відповідач аліменти не сплачує.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Не погодившись з позовом, у порядку ст. 178 ЦПК України, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, до змісту якого позовні вимоги відповідач визнає частково у розмірі 1/8 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, зазначивши, що на його утриманні знаходиться непрацездатна матір ОСОБА_4 , 1941 року народження. Його середньомісячна заробітна плата складає 13 000,00 грн., тому аліменти у розмірі 1/8 частини від його заробітку будуть складати приблизно 1 700,00 грн. Крім того, позивач, як мати, теж повинна приймати участь в утриманні сина, враховуючи рівний обов'язок обох батьків щодо утримання дитини.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відповідно до наданої заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити частково на доводах та підставах, зазначених у відзиві.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст.ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Так, судом по справі встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 29 грудня 2003 року Виконкомом Привовчанської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
На час розгляду справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є навчається у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» на денній формі навчання за контрактом, відповідно до довідки учбового закладу термін навчання - з 01.09.2020 року по 30.06.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3--1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3--2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Відповідно до частини першої статті 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і статей 183, 184 СК України.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов'язує їх виключно зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). З огляду на відсутність імперативної заборони розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми права належить виключно суду.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 працює у ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», його середньомісячна заробітна плата складає 13 000,00 грн., хронічними захворюваннями не хворіє, стягнень за виконавчими документами з відповідача не проводиться.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо перебування на його утриманні непрацездатної матері, зважаючи на те, що відсутні докази такого утримання, зокрема, відомості про спільне проживання, або докази регулярного несення витрат на утримання матері тощо.
Також, суд зауважує, що ОСОБА_3 є повнолітньою особою, навчання у вищому навчальному закладі не свідчить про непрацездатність останнього, який, в силу віку та фінансової потреби, має можливість працювати за неповним робочим днем, або отримувати підробіток, з урахуванням того, що воєнний стан та карантинні заходи перевели більшу частину навчання в дистанційну форму.
Виходячи з принципу розумності та справедливості при вирішенні даної справи, враховуючи рівний обов'язок обох батьків щодо утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, бере до уваги викладені обставини та вважає за можливе зобов'язати відповідача виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на час його навчання у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка», але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка зазначає, що має право на отримання аліментів за минулий час, а саме з 01 грудня 2021 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
За змістом цієї норми права стягнення аліментів за час, що передує пред'явленню позову, є можливим у порядку виключення лише за наявності наступних умов: до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувались; особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов'язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати.
Заходи, що вживав позивач щодо одержання аліментів можуть бути різноманітними, наприклад, він звертався до установ або до родичів відповідача з проханням вплинути на нього, щоб той платив аліменти на дитину або направляв відповідачу листи з такою вимогою чи на адресу його місця роботи.
Ухилення може виражатися у тому, що зобов'язана особа - відповідач ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи) та інші подібні дії.
Таким чином, ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто це свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини.
У такому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Чинним законодавством саме на позивача покладено обов'язок доведення суду того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а також того, що відповідач ухилявся від їх сплати.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів, вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
По справі вбачається, що доказів на підтвердження обставин, які можуть бути підставою для стягнення аліментів за минулий час, позивачем не надано. Так, суду не надано доказів того, що у зазначений позивачкою період між сторонами виник спір з приводу надання матеріальної допомоги, взагалі не встановлено судом наявності домовленості між сторонами про надання такої допомоги, а також не надано суду доказів того, що відповідач ухилявся від добровільного утримання дитини.
За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення аліментів за минулий час задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви в провадження судових органів України, тобто з 14 березня 2023 року (згідно штампу поштового відправлення).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, суд покладає на відповідача сплату судового збору у розмірі 1 073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Пологи Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на час його навчання у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка», починаючи з 14 березня 2023 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Пологи Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у Дн-ській обл/м. Павл-д/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA138999980313151206000004583, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Суддя В.М. Бондаренко