Справа № 592/7574/23
Провадження № 1-кс/592/3330/23
01 червня 2023 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченкове, Сумського р-ну, Сумської обл. , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який офіційно ніде не працює та офіційно ніде непрацевлаштований, який має неповну середню освіту, неодруженого, громадянина України, українця, раніше неодноразово судимого, РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Старший слідчий СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , із змісту якого вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин проти громадської безпеки, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, останній офіційно ніде не працює, що свідчить про те, що він не має сталого матеріального становища, соціальних зв'язків, у зв'язку з браком коштів зможе продовжити свою злочинну діяльність із підстав зазначених вище. Інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а тому тільки один запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечить його належну процесуальну поведінку. У зв'язку з вищевикладеним, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194 КПК України, він просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб (вхідний № 18032/23 від 01.06.2023 року) (а. с. 1-4) .
До початку судового засідання захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , залучений для проведення окремої процесуальної дії, надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу, із змісту якого вбачається, що слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З даного клопотання вбачається, що його обґрунтування базується виключно тяжкістю покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без доведеності наявності хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. В супереч вимогам ст. 178 КПК України слідчий не надав доказів на підтвердження та стану здоров'я підозрюваного; міцності соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявності у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутації підозрюваного; його майнового стану; наявності судимостей; розміру майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Згідно рішенню Європейського суду з прав людини в справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року суд повторює про те, що п. 4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення "законності" . Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою. Так, Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні у справі № 30671/04 "Клішин проти України" від 23.02.2012 року вказав на те, що: - підстави тримання під вартою мають бути підтверджені фактами; - небажання особи зізнатися чи дати потрібні показання не можуть бути підставами для взяття під варту. Прокурор у своєму клопотанні не навів наявність достатніх ризиків для обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Європейський суд з прав людини у рішенні "Воляник проти України" від 02.10.2014 року в п. 22 зазначив про те, що посилання на тяжкість пред'явлених заявникові обвинувачень, не може само по собі виправдовувати тримання під вартою. Більше того, саме лише посилання під час вирішення питання про тримання заявника під вартою на потребу у проведенні слідчих дій не є достатньою підставою тримання під вартою. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі № 15217/07 "Александер Макаров проти Росії" від 12.03.2009 року зазначено про те, національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини заявника докладніше та навести на користь тримання його під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами. Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'якший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, визначені п. п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставин, визначених п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні. На його думку, такими запобіжними заходами є такі, що не пов'язані з триманням під вартою. Їх буде цілком достатньо для досягнення самої мети застосування запобіжного заходу, а саме: належної процесуальної поведінки підозрюваного та попередження нових злочинів, оскільки підозрюваний є особою молодого віку, має постійне місце проживання, де мешкає разом з бабусею похилого віку, яка є інвалідом та потребує постійного стороннього догляду. Ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. ч. 6, 7 ст. 176 цього Кодексу. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 42, 45-48 КПК України, він просив: 1. Клопотання слідчого про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково, оскільки прокурором не доведено наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України. 2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою, та покласти на нього обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України (вхідний № 18113 від 01.06.2023 року) (а. п. 91) .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у ньому, та просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про застосування щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він просив застосувати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
Вислухавши клопотання слідчого, дослідивши та перевіривши документи та копії документів, доданих до клопотання, вислухавши пояснення та думку прокурора, пояснення та думку підозрюваного, пояснення та думку захисника підозрюваного, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, прихожу до наступного висновку.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти громадської безпеки.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Чеботарь проти Молдови" зазначив в п. 48 про те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності до ст. 5 § 1 (с) , поліція не зобов'язана мати у своєму розпорядженні докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, не в момент арешту, не під час перебування заявника під вартою. Також необов'язково, щоб затриманій особі були в кінцевому рахунку пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа постала перед судом. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, які були підставою для затримання особи. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів або інформації, які могли б впевнити об'єктивного спостерігача про те, що особа можливо, вчинила злочини.
Ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить про те, що вони об'єктивно зв'язують підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, відтак погоджуюся із доводами прокурора про те, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра на даному етапі досудового розслідування є обґрунтованою, що також узгоджується з вимогами Європейського суду з прав людини, зокрема, позицією висловленою в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" , заява № 42310/04, від 21.04.2011 року.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи невинності у вчиненні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу, а саме: судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальні правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним в п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 : - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; - офіційно ніде не працює та офіційно ніде непрацевлаштований; - має неповну середню освіту; - неодружений; - раніше неодноразово судимий.
Відтак, прихожу до висновку про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, прихожу до висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, в тому числі і цілодобовий, а також нічний домашній арешт навіть із застосуванням електронних засобів контролю з урахуванням відомостей про особу не будуть запобігати ризикам його ухилення від слідства та суду, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінюю в сукупності всі обставини, у тому числі: - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним умисного тяжкого злочину проти громадської безпеки (наявні) ; - тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється (умисний тяжкий злочин проти громадської безпеки) ; - вік та стан здоров'я підозрюваного (молодий вік, незадовільний стан здоров'я) ; - міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (відсутні) ; - наявність у підозрюваного постійного місця роботи (відсутнє) ; - репутацію підозрюваного (негативна) ; - майновий стан підозрюваного (незадовільний) ; - наявність судимостей у підозрюваного (раніше неодноразово судимий) ; - наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (наявні) ; - розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (наявні) .
Крім того, вважаю за можливе взяти до уваги наступне.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.12.2022 року у справі № 592/15894/18, провадження № 1-в/592/410/22 спільне подання начальника державної установи "Сумська виправна колонія (№ 116) " ОСОБА_7 та заступника голови спостережної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від покарання засудженого ОСОБА_4 було задоволено. Було ухвалено звільнити ОСОБА_4 умовно-достроково від покарання, призначеного вироком Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 30.11.2020 року на невідбутий строк 1 рік 01 місяць 27 днів. На ухвалу може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії цієї ухвали. Ухвала набрала законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107681528) .
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 24.03.2023 року у справі № 592/15894/18, провадження № 1-в/591/32/23 було встановлено відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , адміністративний нагляд строком на 12 місяців, поклавши на нього наступні зобов'язання: 1. Зобов'язати явкою на реєстраційну відмітку в період нагляду кожну суботу кожного місяця, з 09 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин до сектору дільничних офіцерів поліції Сумського РУП ГУНП в Сумській області, за адресою: м. Суми, вул. Маґістратська (Першотравнева) , 21. 2. Заборонити виходити з квартири чи домоволодіння після 20 години 00 хвилин до 04 години 00 хвилин наступної доби без отримання на те письмового дозволу керівництва Сумського РУП ГУНП в Сумській області. При необхідності вийти на роботу під час дії вказаного обмеження піднаглядний зобов'язаний попередити керівництво Сумського РУП ГУНП в Сумській області та надати довідку з місця роботи. 3. Заборонити виїзд за межі населеного пункту місця проживання на постійне або тимчасове проживання без письмового дозволу керівництва Сумського РУП ГУНП в Сумській області. В разі необхідності виїзду піднаглядний зобов'язаний письмово доповісти керівництву Сумського РУП ГУНП в Сумській області про мету, строк виїзду та точного місця знаходження, отримати дозвіл та маршрутний лист, в якому зробити відповідні реєстраційні відмітки. Постанова суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми на протязі семи діб з дня її проголошення. Постанова набрала законної сили 01.04.2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109774617) (а. п. 22, 23) .
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.05.2023 року у справі№ 592/5875/23, провадження № 1-кс/592/2481/23 клопотання старшого слідчого Сумського РУП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, було задоволено. Було ухвалено застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Було ухвалено зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду або до прокурора й слідчого, а також виконувати наступні обов'язки: - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у цьому ж кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю. Строк, на який покладено обов'язки на підозрюваного до 29.06.2023 року включно. Дата закінчення дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - 29.06.2023 року. Виконання ухвали слідчого судді було постановлено покласти на слідчого Сумського РУП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_9 . Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту було постановлено передати для виконання Сумському РУП ГУ НП в Сумській області. Копію ухвали було постановлено вручити підозрюваному негайно після її оголошення. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Ухвала набрала законної сили 10.05.2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110621544) (а. п. 24, 25) .
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Із змісту п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України вбачається, що розмір застави визначається в таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у відповідності до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно та без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового та сімейного стану. Іншими словами, з огляду на особу підозрюваного, впевненість у тому, що перспектива втрати застави, у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Крім того слідчим суддею було враховано наступне: - підозра у вчиненні ОСОБА_4 умисного тяжкого злочину в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання; - підозра у вчиненні ОСОБА_4 умисного тяжкого злочину під час перебування під адміністративним наглядом; - підозра у вчиненні ОСОБА_4 умисного тяжкого злочину, знаходячись під домашнім арештом у певний період доби; - відсутність на утриманні малолітніх дітей; - недоцільність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово або у певний період доби щодо підозрюваного із застосування електронних засобів контролю чи без їхнього застосування, оскільки він зможе незаконно впливати на свідків, а також на встановлення даних, з'ясування яких триває у даному кримінальному провадженні, крім того, особистість ОСОБА_4 не заслуговує на довіру, крім того, підозрюваний зможе продовжити злочинну діяльність, отже, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово або у певний період доби імовірно неминуче призведе до продовження підозрюваним своєї протиправної діяльності.
Крім того, беруться до уваги дискреційні повноваження слідчого судді по визначенню розміру застави, передбачені ст. 182 КПК України.
Із змісту п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гафа проти Мальти" , № 54335/14, від 22.05.2018 року вбачається, що саме обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинен вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Toшев проти Болгарії" , № 56308/00, § 68, від 10.08.2006 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі "Iванчук проти Польщі" , № 25196/94, § 66, від 15.11.2011 року) .
Із змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мангурас проти Іспанії" , № 12050/04, від 28.09.2010 року вбачається, що застава може вимагатися до тих пір, поки зберігаються причини, які виправдовують тримання під вартою, і що органи влади повинні проявити максимальну турботу при встановленні відповідної застави, а також при вирішенні питання про необхідність тривалого утримання обвинуваченого під вартою. Враховуючи винятковий характер даної справи, навряд чи було дивним, що судові органи влади скоригували суму для звільнення під заставу з рівнем передбачуваної відповідальності для забезпечення того, щоб винні особи не мали стимулу уникнути правосуддя і знехтувати заходами безпеки.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти громадської безпеки в період дії воєнного стану, тобто маючи великий рівень суспільної небезпеки для сумчан, тим самим загрожуючи потенційною шкодою населенню, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти громадської безпеки, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який не пов'язаний із застосуванням насильства або погрозою його застосування, не спричинив загибелі людей, раніше відносно нього по цьому кримінальному провадженню інші запобіжні заходи не обирались, відтак прихожу до висновку про те, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному слід визначити розмір застави, який повинен складати, в даному випадку, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161040 грн. .
Також у разі внесення вказаного розміру застави на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти строком до 30.07.2023 року до 24 години 00 хвилин включно обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваним, свідками; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності) ; 9) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30.07.2023 року до 24 години 00 хвилин включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161040 грн. , яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, код ЄДРПОУ: 26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок - UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за кого (ПІБ) , № ухвали суду, платник застави (ПІБ) .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками; 5) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі наявності) ; 7) носити електронний засіб контролю.
Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.
Апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Сумського апеляційного суду.
Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий:суддя: ОСОБА_1