Справа№592/3973/22
Провадження №2/592/148/23
30 травня 2023 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
ОСОБА_1 звернувся до суду із первісним позовом та вимоги мотивує тим, що у період з 19.06.2015 по 04.05.2017 він разом з ОСОБА_2 проживали у зареєстрованому шлюбі, від якого у сторін народилася дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий має вади здоров'я та статус дитини з інвалідністю. З моменту народження і по теперішній час місце проживання сина зареєстровано у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , котре на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 та його родичам. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати разом з матір'ю за вищевказаною адресою, оскільки іншого житла ОСОБА_2 не мала. 19.05.2022 відповідач зателефонувала позивачу та попрохала забрати сина до себе, оскільки той заважає жити їй у фактичних шлюбних відносинах з новим чоловіком, від якого вона завагітніла; зазначила, що син втомлює її морально, що шкодить її вагітності, у зв'язку з чим проживати разом з ним більше не бажає. Починаючи з 19.05.2022, малолітній ОСОБА_3 живе разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 , проте, станом на час звернення до суду, між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання дитини.
Позивач стверджує, що ОСОБА_2 не бажає прикладати жодних зусиль для виховання дитини, подальше проживання якої разом з матір'ю сприятиме погіршенню ситуації з психолого-фізичною та соціальною реабілітацією сина через неналежні умови забезпечення, загрозу фізичного і психічного насилля з боку сторонніх осіб, зокрема вітчима. ОСОБА_1 , на відміну від відповідачки, має постійний самостійний заробіток, позитивну характеристику з місця роботи, гарний стан здоров'я, у його власності перебуває як нерухоме так і рухоме майно, він здатен створити належні матеріально-побутові умови для приживання сина, забезпечивши його всім необхіднім для навчання, реабілітації та лікування. Тому позивач просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); вирішити питання розподілу судових витрат, в тому числі понесених на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 05.07.2023 відкрито загальне позовне провадження в даній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.
Ухвалою суду від 16.09.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.
Представника позивача ОСОБА_1 , адвокат Гаврилюк Н.М., у заяві про розгляд справи без її участі заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, до суду не прибула, надала заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, зазначила про визнання заявлених вимог за первісним позовом та необхідність залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Представник Управління «Служба у справах дітей» СМР у судове засідання не з'явився, у письмовій заяві просив справу розглянути без його участі, прийняти законне і обґрунтоване рішення, врахувавши обставини, викладені у висновку про визначення місця проживання дитини, наданого до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи їх сукупності, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 19.06.2015 по 04.05.2017 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.15,20).
Від шлюбу у сторін народилася дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16).
Рішенням Виконавчого комітету СМР № 347 від 26.08.2022 визначено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі систематичних побачень та спілкування з дитиною, а саме: - у період літніх канікул, щотижня з ранку понеділка до вечора середи; - у період навчання дитини в закладі освіти, щотижня з 13:00 год. п'ятниці до 17:00 год. неділі; побачення та спілкування з дитиною проводити з урахуванням бажання та стану здоров'я останньої, інших обставин, що мають істотне значення (а.с.196).
Станом на 20.02.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 1-В класу Комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 27 м. Суми, Сумської області (а.с.194) та проживає у будинку АДРЕСА_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 (батьку нинішньої дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_8 ) (а.с.29,35).
Між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання дитини - малолітнього сина ОСОБА_3 , 2015 р.н., який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності до положень ст. 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
За правилом ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. (ч. 1, ч. 2 ст. 29 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ст.ст. 11, 15 ЗУ «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Право на свободу вибору місця проживання кожному гарантоване ст. 33 Конституції України.
Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 01.07.2017 у справі «М.С. проти України» наголосив на тому, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Отже, при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
У рішенні від 07.12.2006 по справі «Хант проти України» ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Принцип статті 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що випливає як зі змісту статті 141 Сімейного кодексу України, так і зі змісту Конвенції про права дитини, тим більш, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, рівно як і батько дитини, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини батьки можуть реалізувати свої права шляхом домовленості між собою щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, а також показаннями свідків.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що після розірвання шлюбу у травні 2017 року ОСОБА_2 продовжувала проживати разом із дитиною у квартирі АДРЕСА_3 . Були періоди, коли ОСОБА_2 не впускала ОСОБА_1 до квартири і не давала можливості спілкуватися з сином, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звертався до Управління «Служба у справах дітей» СМР аби отримати змогу бачитись із дитиною. Інколи ОСОБА_3 ночував у бабусі ОСОБА_9 . Одного разу повели дитину до дитячого розважального закладу «Крейзіленд», де побачили травму (синяк) в районі вуха, на що ОСОБА_2 відповіла, що той заробив «по ділу». Звернулися до лікарів, отримали відповідні довідки, ОСОБА_3 було прописано мазь для лікування і зняття набряку, після чого син взяв дитину до себе. 31.05.2022 ОСОБА_2 приїхала за адресою місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , де протиправно забрала ОСОБА_3 , 2015 р.н., про що було повідомлено працівників поліції. Через деякий час ОСОБА_2 знову віддала дитину батьку, оскільки не справлялася з сином, і той, починаючи з 01.11.2022, постійно проживає у сім'ї ОСОБА_1 . Малолітній ОСОБА_3 неодноразово висловлював бажання жити разом з батьком та ОСОБА_8 , до якої за останній час дуже сильно звик; вони ладять, разом займаються навчанням, відвідують онлайн заняття, ходять на тренування. Зауважила, що дитина дуже боїться вітчима ОСОБА_13 , в родинні останнього йому загрожує небезпека.
Свідок ОСОБА_14 зазначив, що у певний момент в сім'ї ОСОБА_1 до ОСОБА_3 почали негативно відноситися. Коли 19.05.2022 побачили травму у ОСОБА_3 , розпочалися сварки у соціальних мережах. Дитинка любить маму, але боїться свого вітчима. З батьком та мачухою ОСОБА_3 , 2015 р.н., почувається набагато краще, в нього є відокремлена кімната, яка обладнана всіх необхідним приладдям для відпочинку та навчання, він повністю забезпечений всім необхідним для гармонійного розвитку.
Свідок ОСОБА_8 вказала, що з дитинкою її чоловіка вона з самого початку має гарні відносини. Після подій, які мали місце 19.05.2022 (виявлення синця у ОСОБА_3 ), взаємини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 різко погіршилися, остання виправдовувалася, начебто, вітчим проводив виховний момент. Після відвідування лікарні ОСОБА_1 та ОСОБА_8 забрали дитину до себе. В подальшому, 31.05.2022 колишня дружина ОСОБА_1 викрала ОСОБА_3 з подвір'я будинку по АДРЕСА_2 , та пригрозила зустрітися в суді. Сам по собі ОСОБА_3 активний, життєрадісний, комунікабельний хлопчик, відвідує школу два рази на тиждень, добре опановує навчальний матеріал, боїться повертатися до мами, оскільки там його ображає вітчим, а мама не заступається.
Крім того, судовим розглядом встановлено, що батько дитини ОСОБА_1 з 01 липня 2020 року працює на посаді електрогазозварника 4-го розряду у ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» (а.с.30), тобто має постійне місце роботи, стабільний самостійний дохід; з 20 червня 2022 року, на час введення Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, проходить службу у Збройних Силах України, на посаді кулеметника відділення снайперів (а.с.104), має реальну можливість забезпечувати нормальний фізичний, духовний і гармонійний розвиток дитини, сприяє розвитку особистим здібностям та інтересам малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , добросовісно виконує батьківські обов'язки.
Згідно Характеристики, наданої начальником відділу кадрів ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», ОСОБА_1 за період роботи встиг зарекомендувати себе як відповідальний, дисциплінований та сумлінний працівник, який трудову дисципліну не порушує, має гарні взаємовідносини у колективі, користується повагою серед робітників. За характером спокійний, неконфліктний, скарг від його безпосередніх керівників не надходило (а.с.31).
Стабільність доходу ОСОБА_1 підтверджується випискою про рух грошових коштів по банківському рахунку, відкритому в АТ «ОТП Банк» (а.с.39-45), а також витягом з наказу командира військової частини № 87 від 20.06.2022 про розмір посадового окладу, надбавку та щомісячної премії старшого солдата ОСОБА_1 (а.с.104).
У відповідності до Акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 23.11.2022 начальником відділу з усиновлення дітей, піклування та розвитку сімейних форм виховання Управління «Служба у справах дітей» СМР Погрібною О.С., малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечений належними умовами проживання, має відокремлену власну кімнату, необхідну мебель та знаряддя для навчання. Руслан ствердно заявляє, що хоче жити разом з татом, але ходити в гості до мами; в родині батьки його люблять та забезпечують всім необхідним (а.с.193).
Як вбачається з Висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління «Служба у справах дітей» СМР вважає можливим визначити місце проживання дитини з його батьком ОСОБА_1 , що відповідає інтересам дитини. Зі змісту Висновку слідує, що з 01 листопада 2022 року і по теперішній час ОСОБА_3 проживає у родині батька, де панують теплі та дружні відносини. ОСОБА_8 (теперішня дружина ОСОБА_1 ) має вищу педагогічну освіту, працює вчителем фізичної культури, тому швидко знайшла спільну мову з дитиною. Представником Управління обстежено умови проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 (батьку ОСОБА_8 ), яким встановлено, що будинок має всі комунікації, облаштований необхідними меблями та побутовою технікою, у приміщенні чисто, охайно та просторо. Для дитини облаштована окрема кімната, ОСОБА_3 забезпечений всім необхідним для гармонійного розвитку, має достатню кількість одягу, взуття, предметів першої необхідності, іграшок, канцелярських приладь. Дитина в ході спілкування з представником Управління повідомила, що дійсно у родині мами його ображав вітчим, тому він не хоче проживати разом з ними, а хоче бути з татом і ОСОБА_8 (дружиною ОСОБА_1 ), але бажає надалі підтримувати зв'язок з мамою і ходити до неї в гості.
Згідно положень ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
07.03.2023 від ОСОБА_2 до канцелярії суду надійшла заява про визнання позовних вимог за первісним позовом у повному обсязі; крім того, вона просила залишити зустрічний позов без розгляду (а.с.205).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Ухвалою суду від 30.03.2023 року закрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» СМР, про визначення місця проживання дитини.
Таким чином, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, керуючись положеннями Конвенції про права дитини (в якій реалізовано принцип домінанту інтересів дитини над усіма іншими), ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, зважаючи на встановлені судовим розглядом обставини справи, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих сторонами доводів у їх сукупності, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, беручи до уваги особисту прихильність малолітнього ОСОБА_3 до батька та його сім'ї, а також невід'ємне бажання дитини підтримувати спілкування з матір'ю, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Встановлена на законодавчому рівні можливість сторін отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту своїх прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 06.06.2022 між адвокатом Ясинок М.М. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого Адвокат зобов'язався надати професійну правничу допомогу Клієнту з метою захисту його порушених прав, шляхом складання проекту позову про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а Клієнт зобов'язався оплатити надану професійну правничу допомогу згідно умов Договору (а.с.47).
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що закінчення виконання зобов'язань визначається датою підписання Акту про отримання професійної правничої допомоги.
Ціна адвокатських послуг погоджена у п. 4.1 Договору, де зазначено, що за складання проекту позовної заяви Клієнт сплачує Адвокату гонорар в розмірі 1 000,00 грн. за одну годину роботи, залежно від витрат часу Адвоката.
Підписуючи Акт про отримання професійної правничої допомоги від 27.06.2022, сторони погодили факт надання адвокатом Ясинок М.М. і отримання ОСОБА_1 професійної правничої допомоги на загальну суму 5 000,00 грн. (витрачений час на складання проекту позову про визначення місця проживання дитини - 5 год.) (а.с.48)
На виконання умов Договору, 27.06.2022 ОСОБА_1 сплатив на користь адвоката Ясинок М.М. грошові кошти в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.49).
Також, 19.08.2022 між адвокатом Ясинок М.М. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого Адвокат зобов'язався надати професійну правничу допомогу Клієнту у цивільній справі № 592/3973/22, шляхом складання проекту відзиву на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а Клієнт зобов'язався оплатити надану професійну правничу допомогу згідно умов Договору (а.с.151).
Факт отримання відповідної професійної правничої допомоги підтверджується підписаним сторонами Актом від 25.08.2022, згідно якого розмір гонорару складає 3 000,00 грн. (витрачений час - 3 год.) (а.с.152). В той же день, ОСОБА_1 сплачено на користь адвоката Ясинок М.М. 3 000,00 грн. в якості оплати за надані послуги зі складання проекту відзиву на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 (а.с.115).
Крім того, 16.02.2023 між адвокатом Гаврилюк Н.М. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання професійної правничої допомоги з метою захисту прав, свобод та інтересів Клієнта під час розгляду цивільної справи у Ковпаківському районному суді м. Суми (а.с.208).
Відповідно до п. 7.1 Договору, вартість послуг адвоката (гонорар) складає 4 000,00 грн.
Розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
16.02.2023 адвокат Гаврилюк Н.М. отримала від ОСОБА_1 за ведення у Ковпаківському районному суді м. Суми цивільної справи за позовною заявою Клієнта до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Клієнта про визначення місця проживання дитини, на підставі Договору № б/н про надання професійної правничої допомоги від 16.02.2023, гонорар в розмірі 4 000,00 грн. (а.с.209).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_1 послуг адвоката та понесення ним витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, при зверненні до суду із позовною заявою ОСОБА_1 було сплачено 992,40 грн. судового збору (а.с.1).
За змістом ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 992,40 грн. в рахунок повернення судового збору, а також 12 000,00 грн. - в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей Сумської міської ради», про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов'язані з розглядом справи, в сумі 12 992 грн. 40 коп., що включає: 992 грн. 40 коп. - судовий збір та 12 000 грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
Провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей Сумської міської ради», про визначення місця проживання дитини - закрити.
Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.М. Фоменко