Справа № 420/12142/23
01 червня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О.О., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, в якому позивач просить суд:
-визнати незаконним та скасувати наказ начальника Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області №3 від 07.02.2023 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора групи охорони об'єктів та публічної безпеки Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області.
-поновити ОСОБА_1 на раніше займаній посаді інспектора групи охорони об'єктів та публічної безпеки Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області.
-побов'язати Маріупольський міжрайонний відділ Управління поліції охорони в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до моменту набрання чинності відповідного судового рішення.
Також позивач просить суд поновити пропущений ним строк звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд вважає, що позивачем поданий позов, який не відповідає вказаним вимогам та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.02.2023 року у справі № 120/7567/22.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто у контексті цьому предмета спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту НП України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суддя зазначає, що такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби мають бути реалізовані шляхом видання наказу по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення, як це передбачено частиною третьою статті 22 Дисциплінарного статуту НП України.
Так, позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ начальника Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області №3 від 07.02.2023 року та в якості поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що цей наказ було видано на підставі висновків проведеного службового розслідування за фактом складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ( серії ААД № 427072 від 06.02.2023 року).
Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду в якій вказує, що несвоєчасність звернення до суду обумовлена тим, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закінчився 12.05.2023 року, яким було встановлено, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, за яке позивача звільнили за служби в поліції.
Суддя зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Посилання позивача на закінчення розгляду справи про адміністративне правопорушення не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо захисту своїх прав (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі №380/14933/22.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Відтак, наведені у заяві підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду є неповажними та не підтверджені належними доказами.
Таким чином, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Тобто заява про поновлення пропущеного строку оформлюється окремою заявою, яка надається до позову з викладенням поважності причин пропуску строку звернення до суду та наданням відповідних доказів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ начальника Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області №3 від 07.02.2023 року.
Приписами ст.5 КАС України не передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як визнання незаконним та скасування індивідуального акта. Таким чином, позивачем обраний спосіб захисту порушеного права, який не передбачено приписами ст.5 КАС України.
Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що в нього відсутня копія оскаржуваного наказу та вказує, що вона буде подана після отримання відповіді адвокатський запит його представника.
Однак, всупереч ч.7 ст.161 КАС України, позивачем не подано клопотання про витребування оскаржуваного наказу.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у ст. 160, 161 КАС України, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Керуючись ст. ст. 77, 79,94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивачів про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали суду усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачам.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хурса