Справа № 509/2243/23
01 червня 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
26 квітня 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до Овідіопольського райсуду Одеської області з названим позовом, в якому просила суд, розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 28.07.2000 року Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 41), від якого сторони мають двох малолітніх доньок : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та після розірвання шлюбу повернути собі дівоче (дошлюбне) прізвище « ОСОБА_5 », посилаючись на те, що на протязі останнього часу сімейне життя між подружжям не склалось через суперечки, конфлікти, різні характери та погляди на сімейне життя, а також моральні та духовні цінності, наслідком чого стали непорозуміння по всім життєвим питанням, зокрема щодо сімейних відносин, виховання дітей та ведення спільного господарства, а також втрати почуття любові один до одного, та в решті призвело до негативного ставлення один до одного, подружні відносини і шлюбні стосунки між ними фактично припинились, сторони фактично не проживають разом з березня 2022 р. і не ведуть спільного господарства, а тому вважає, що шлюб сторін носить формальний характер, подальше збереження шлюбу неможливо, і розірвання шлюбу буде відповідати її свободам та інтересам дітей.
В судове засідання позивачка не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила, надавши до позову заяву, в якій повністю підтримала свій позов, який просила задовольнити та розглянути справу без її присутності (а.с. 4).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, надіславши до суду заяву, в якій визнав позов повністю та проханням про слухання справи без його участі (а.с. 22).
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що офіційний шлюб між позивачкою та відповідачем був зареєстрований 28.07.2000 року Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 41), що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 12.04.2023 р. Малиновським ВДРАЦС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), від якого сторони мають двох малолітніх доньок : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 17.08.2010 р. та серії НОМЕР_3 від 11.04.2012 р. відповідно (а.с. 5,11,12).
З матеріалів справи вбачається, що на протязі останнього часу сімейне життя між подружжям не склалось через суперечки, різні характери та погляди на сімейне життя, а також моральні та духовні цінності, наслідком чого стали непорозуміння по всім життєвим питанням, зокрема щодо сімейних відносин, виховання дітей, ведення спільного господарства, а також втрати почуття любові один до одного, та в решті призвело до негативного ставлення один до одного, подружні відносини і шлюбні стосунки між ними фактично припинились, сторони фактично не проживають разом і не ведуть спільного господарства з березня 2022 р., а тому шлюб сторін носить формальний характер, подальше збереження шлюбу неможливо, і розірвання шлюбу буде відповідати свободам та інтересам позивачки та малолітніх дітей.
Статтею 24 СК України передбачено - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу - не допускається.
Одночасно, статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку допомогою фізичного або психічного насильства - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 24 СК України передбачено - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу - не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу, якою передбачено - позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У відповідності до ст. 112 ч. 2 СК України, суд з?ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При таких обставинах, з урахуванням визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо, а збереження сім'ї в даному випадку, з урахуванням встановлених судом обставин - буде суперечити інтересам та свободам позивачки, малолітніх дітей і моральним засадам суспільства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову про розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України передбачено - особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після реєстрації шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 12.04.2023 р. Малиновським ВДРАЦС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), дівоче прізвище позивачки - ОСОБА_5 , яке вона у своїй позовній заяві просила суд відновити їй після розірвання шлюбу, у зв'язку з чим, вказані вимоги підлягають задоволенню (а.с. 5).
Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,191,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273 ЦПК України, ст.ст. 24,56,104,111,105,109,110,112,113 СК України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити ;
2. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.07.2000 року Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 41) - розірвати ;
3. Після розірвання шлюбу, відновити ОСОБА_1 її дошлюбне (дівоче) прізвище - « ОСОБА_5 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2023 р.
Суддя Гандзій Д.М.