Справа № 521/19686/22
Провадження № 2/521/1520/23
01.06.2023 року місто Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Леонова О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Трояненко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов
Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» подало до Малиновського районного суду м. Одеси позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивував тим, що між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н від 17.11.2009 року, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок.
У порушення умов договору, ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором не виконав належним чином, заборгованість не погасив. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором має заборгованість, яку в добровільному порядку сплачував.
Разом з тим, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, 03.06.2022 року позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України, як кредитором було надіслало претензію до Київської державної нотаріальної контори та 23.06.2022 року було отримано відповідь від Малиновської державної нотаріальної контори.
07.09.2022 року позивач звернувся до спадкоємця з листом-претензією, але оскільки вимоги позивача відповідачем не виконані в добровільному порядку, позивач вимушений звернутись до суду з даною позовною заявою.
Станом на дату смерті заборгованість Позичальника перед Банком за кредитним договором становить - 6072,15 гривень, яка складається з наступного: 5900,29 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 171,86 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Леонова О.С. від 31.01.2023 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Представником позивача разом з позовною заявою було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якій також представник позивача зазначив, що у разі виникнення обставин передбачених ст. 280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилась повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, відзиву та заяву про поважність причин неявки в судове засідання суду не представила. Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та відповідачем не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» з 14 червня 2018 року змінило тип товариства з публічного на приватне та назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», що підтверджується копією статуту Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2009 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір б/н, у формі Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанк, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
ОСОБА_2 при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», які викладені на банківському caйті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до виявленого бажання, ОСОБА_2 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_2 отримав кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки).
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 7200,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 27.09.2021 року вбачається, що позичальник ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Виходячи із вищенаведеного, спадкоємці Позичальника мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 26.09.2021 року по 26.03.2022 року.
В даному випадку ОСОБА_1 є спадкоємцею, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Вказана обставина підтверджується копіями паспортів Позичальника та Відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, 03.06.2022 року позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України, як кредитором було надіслало претензію до Київської державної нотаріальної контори та 23.06.2022 року було отримано відповідь від Малиновської державної нотаріальної контори.
07.09.2022 року позивач звернувся до спадкоємця з листом-претензією, але оскільки вимоги позивача відповідачем не виконані в добровільному порядку.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на дату смерті заборгованість Позичальника перед Банком за кредитним договором становить - 6072,15 гривень, яка складається з наступного: 5900,29 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 171,86 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
3. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до вимог статей 608,1218,1219 ЦК України у зв'язку із смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно зв'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, в той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися унаслідок його смерті.
Частиною 3 ст. 1268 ЦПК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора, відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281,1282 ЦК України щодо строків пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідач прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі кредитні зобов'язання померлого Позичальника, спадкування відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовилася від спадщини у передбачені законом строки, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Банку підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 1054, 1216, 1218, 1268, 1269, 1270, 1281, 1282, ЦК України суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 6072,15 гривень, яка складається з наступного: 5900,29 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 171,86 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 01.06.2023 року.
Суддя О.С. Леонов
01.06.23