Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/382/23
Провадження № 2/499/157/23
Іменем України
01 червня 2023 року смт Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Скаковець Т.С. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області цивільну справу № 499/382/23 за позовом ОСОБА_1 до Знам'янської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до Знам'янської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Після смерті бабусі залишилось спадкове майно, але позивачка не може скористатись своїм правом на отримання свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини.
За життя бабуся склала заповіт, згідно якого свій житловий будинок вона заповіла позивачці.
Шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини вона пропустила з наступних поважних причин. Це пов'язано з тим, що в заповіті була зроблена помилка, адреса будинку була вказана помилково : АДРЕСА_1 . Тоді як з дня народження вона проживала та була зареєстрована в будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Знам'янськсї сільської ради. Проте до нотаріальної контори вона таки звернулася, але отримала листа, в якому нотаріус порадив звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини..
Позивачка надала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність на позовних вимогах наполягала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, що з позовом ОСОБА_1 згодні в повному обсязі та просили справу розглянути у їх відсутність.
Відповідно до ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206,207 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в підготовчому засіданні.
В судовому засіданні відповідно до матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Останнім місцем його проживання та відкриттям спадщини є АДРЕСА_2 ,що підтверджується випискою з по господарської книги Знам'янської сільської ради.
За життя бабуся склала заповіт, згідно якого свій житловий будинок вона заповіла позивачці ( копія заповіту додається). Проте в заповіті була зроблена помилка, адреса будинку була вказана помилково: АДРЕСА_1 . Тоді як з дня народження вона проживала та була зареєстрована в будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Знам'янськсї сільської ради .
Крім того позивачка є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 , так є її онукою, що підтверджується копією її свідоцтва про шлюб, про народження та копією свідоцтва про народження її батька, що долучені до матеріалів справи.
Однак, оформленню спадкового майна в нотаріальному порядку перешкоджає та обставина, що позивачкою пропущений встановлений ЦК України строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини вона пропустила з наступних поважних причин. Це пов'язано з тим, що в заповіті була зроблена помилка, адреса будинку була вказана помилково : АДРЕСА_1 . Та вона не знала як її виправити.
Згідно інформації нотаріуса щодо спадкової справи та довідки про останнє місце проживання померлої вбачається, що після смерті ОСОБА_2 інші спадкоємці які б прийняли спадщину відсутні, спадкова справа не заводилась.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від ЗО травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР ( 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
У разі пропуску строку для прийняття спадщини, встановлений ст. 594 ЦК УРСР шестимісячний строк може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” від 30.05.2008 року № 7 п.24 передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Згідно положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов'язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб'єктом яких він є.
Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 вересня 2012 року розглянув справу № 6-85цс12, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч.3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Згідно ст.206 ч.4 ЦПК України якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців за даними Спадкового реєстру свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені, враховуючи обґрунтування причин пропуску строку суд визнає їх поважними.
Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Як достовірно встановлено в судовому засіданні із документів, які ніким не заперечуються, що позивач є спадкоємцем за заповітом і пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, які не залежали від її волі. Оскільки вищезазначені обставини визнані сторонами, то у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, вони не підлягають доказуванню.
Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.
Крім того судом вбачається, що встановлені обставини не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), тому вважає, що позивач має право на визначення додаткового строку - 4 місяці, який буде достатнім для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 200,218,206, 223,247 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 548,549,594 ЦК УРСР, абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Знам'янської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини- задовольнити в повному обсязі.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк чотири місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
Відповідач: 3нам'янська сільська рада Одеської області, код ЄДРПОУ 04378474, с. Знам'янка, 67220 Вул. Ген. Плієва, 32,Березівського району Одеської області
СуддяРуслан ТИМЧУК