Номер провадження: 22-ц/813/4180/23
Справа № 522/20094/21
Головуючий у першій інстанції Ковтун Ю. І.
Доповідач Карташов О. Ю.
08.05.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.
за участю секретаря судового засідання - Мокана В.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2022 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
Короткий зміст позовних вимог
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 12000 гривень, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначає, що вона - ОСОБА_1 є матір'ю дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживає з дитиною у квартирі АДРЕСА_1 , яку орендує відповідно до договору оренди. Витрати на утримання дитини несе самостійно. Батько дитини ОСОБА_2 проживає окремо та на свій розсуд іноді надає допомогу харчовими продуктами, але цього недостатньо для гармонійного розвитку дитини. Не зважаючи на те, що батько дитини має добрий стан здоров'я, не має на утриманні непрацездатних осіб, дітей, грошову підтримку на утримання дитини не надає. Відомо, що відповідач працює на керівній посаді в охоронній фірмі ТОВ «Охорона-Сервіс», однак офіційно не працевлаштований. Зазначає про те, що відповідач є достатньо забезпеченою людиною, здійснює туристичні подорожі, любить коштовний одяг, ресторани, розваги. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 12000 гривень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2022 року ухвалено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з 20.10.2021 року до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.) гривень.
Суд вважав, що визначений розмір аліментів 5000 грн є достатнім та справедливим, відповідає інтересам дитини та не порушує прав сторін.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 18.10.2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів та постановити нове рішення, яким визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 20.10.2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , судовий збір у розмірі - 1488,60 ( одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що визначений розмір аліментів судом є несправедливим та таким, що не відповідає обставинам справи, принципам розумності, виваженості та справедливості.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Пояснення учасників справи
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
У судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 надав усні пояснення по суті справи, доводи скарги підтримав, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 , яке видано 09.08.2017 Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
На теперішній час, дитина проживає разом із матір'ю.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Колегія суддів вважає, що таким вимогам закону, оскаржене рішення відповідає в повній мірі.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частинами першою, другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (статі 180, 181 СК України).
Згідно із статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що позивач та відповідач є особами працездатного віку, повинні приймати участь в утриманні дитини, а тому, виходив з того, що аліменти на утримання дитини за рішенням суду складають 5000 грн.
Визначаючи розмір аліментів, місцевий суд врахував стан здоров'я відповідача, матеріальне становище платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що з урахуванням принципу рівної відповідальності обох батьків за утримання дитини, розміру аліментів, що має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і обставин, які підлягають з'ясуванню при визначенні розміру аліментів, зокрема матеріального становища платника аліментів, суд зробив обґрунтований висновок про визначення розміру аліментів, що підлягає стягненню на користь позивачки на утримання дитини.
Відтак, доводи апеляційної скарги щодо розміру аліментів не спростовують встановлені у справі фактичні обставини.
Так, оскаржене рішення Приморського районного суду міста Одеси ухвалено 18 жовтня 2022 року, при цьому, відповідачем не надано доказів відсутності фінансової можливості нести відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, саме на час ухвалення рішення суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко