Справа№751/2323/23
Провадження №3/751/1109/23
01 червня 2023 року місто Чернігів
Яременко І.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого кондуктором автобуса, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 776923 від 22.03.2023 слідує, що 22.03.2023 о 15 год 20 хв ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дядька ОСОБА_2 , а саме: погрожував фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою, завдавши значної шкоди психічному здоров'ю потерпілому, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні особа, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 , вину не визнав, ніякого домашнього насильства не вчиняв. Просив закрити провадження у справі.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні просив закрити провадження у справі, оскільки ніякого домашнього насильства не було. Поліція була ним викликана для профілактичної роботи. Але працівник поліції ввів його в оману і склав протокол, який не відповідає дійсності. Підпис у протоколі він поставив не прочитавши.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, виходячи з наступного:
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, відповідальність настає за будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єкт адміністративного проступку - фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Тобто, склад адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення; об'єктивну сторону; суб'єкт та суб'єктивну строну. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, виключає склад адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів даної справи факт вчинення домашнього насильства підтверджується тільки заявою ОСОБА_2 , натомість пояснення у самого ОСОБА_1 співробітниками поліції не відбиралися.
Крім того, в судовому засіданні і особа, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 і потерпілий ОСОБА_2 , який викликав поліцію, стверджували, що 22.03.2023 ніякого домашнього насильства не було, потерпілий підписав заяву не читавши.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Оцінивши всі докази по справі в сукупності, суд вважає, що адміністративна справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 9, 173-2 ч. 1, 247, 251, 252, 256, 283, 284, 287-289 КУпАП, суд -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І. В. Яременко