Справа № 573/487/23
Номер провадження 2/573/134/23
(повний текст)
31 травня 2023 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Терещенко О.І.,
з участю секретаря судового засідання Калініченко А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
23 березня 2023 року до суду надійшов вказаний позов, мотивований тим, що 04 березня 2007 року ОСОБА_1 підписала заяву з метою отримання у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредиту у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, та отримала у користування кредитну картку. Надалі розмір кредитного ліміту збільшився до 38000 грн. Відповідачка свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 29 січня 2023 року у неї утворилася заборгованість у сумі 32444,72 грн. Посилаючись на викладені вище обставини, банк просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму боргу та сплачений судовий збір.
Ухвалою від 27 березня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 85).
09 травня 2023 року від представника відповідачки - адвоката Ейсмонта Є.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що в матеріалах справи відсутня Пам'ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг відповідачка не підписувала. Згідно із заявою позивача банком надано строковий кредит на 12 місяців з 04.03.2007 по 03.03.2008. Враховуючи, що строк договору закінчився 03.03.2008, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Нарахування відсотків та комісії не підтверджуються умовами договору. Позивачем не надано доказів на встановлення та зміну процентної ставки за згодою відповідачки, тому безпідставно нараховано і погашено 39114,64 грн відсотків, чим штучно збільшено тіло кредиту. Зважаючи на викладене, представник відповідачки просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та застосувати строк позовної давності (а. с. 92-94).
Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, одночасно з позовом надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 77).
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ейсмонт Є.А. у судове засідання також не з'явилися, останній подав клопотання про розгляд справи без їх з відповідачкою участі, просив відмовити у позові (а. с. 98).
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 04 березня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" із заявою позичальника №SUXRF111080141 про видачу строкового кредиту в сумі 2907 грн на строк 12 місяців з 04.03.2007 р. по 03.03.2008 включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 0,42% на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 72,68 грн та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0 грн в обмін на зобов'язання відповідача на повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії, зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку щомісячно в період сплати, за який приймається період з «20» по «25» числа кожного місяця. Позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 321,69 грн для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії а також інших витрат згідно з Умовами.
Для виконання зобов'язань Банк відкриває Позичальнику рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та ін. платежам.
Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов.
Товар та/або інше майно Позичальника є предметом застави та відповідно до п. 2.3, 2.4, 2.5 Умов забезпеченням зобов'язань, інформація про товар (його найменування, вартість, заводський номер) визначені у супроводжувальних документах на товар, колії яких додаються до Заяви Позичальника. Товар належить/буде належати у майбутньому Позичальникові на правах власності.
Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується Предметом застави, складає 3860,28 грн. Предмет застави знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 4.2 Умов, при порушенні Позичальником зобов'язань із погашення Кредиту, Позичальник сплачує Банку відсотки за користуванням Кредитом в розмірі 10,0 % в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Відсоткова ставка за кредитом може змінюватися в залежності від змін облікової ставки НБУ чи в інших випадках, відповідно до п, 3.3 Умов (а. с. 22).
До кредитного договору банк додав Умови та правил надання банківських послуг, які містять терміни та поняття, умови обслуговування, обов'язки банку та клієнта, права клієнта, відповідальність сторін та інші умови, які відповідачкою не підписані (а. с. 23-32).
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , 21 березня 2007 року їй було встановлено кредитний ліміт в сумі 500 грн на картку, який станом на 26 грудня 2022 року складає 0,00 грн (а. с. 20-21).
Як вбачається із заяви позичальника та довідки АТ КБ «ПриватБанк», цього не заперечувала і відповідачка, 04 березня 2007 року вона також отримала кредитну картку Універсальну № НОМЕР_2 з терміном дії до 01/09, яка уподальшому декілька разів перевипускалася і на яку вона постійно вносила кошти на погашення кредиту, у тому числі і ті, що отримала від позивача згідно із строковим кредитом від 04 березня 2007 року (а. с. 19, 22).
Згідно з розрахунками заборгованості за договором б/н від 04 березня 2007 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 29 січня 2023 року у неї виникла заборгованість у загальному розмірі 32444,72 грн, яка складається з: 26539,93 грн - заборгованість за кредитом; 5904,79 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а. с. 3-18).
Згідно з ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок надавати послуги, в т. ч. банківське обслуговування кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім осіб, яким закон надає пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договори приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Саме банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, і споживач послуг банку лише приєднався до них, про що свідчить його підпис на тексті вказаного договору (статті 633,634 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, які були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
До матеріалів позовної заяви додано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, а також витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ «ПриватБанк», які не містять відмітки про ознайомлення відповідачки з їх умовами та його підпису.
Також судом встановлено, що в анкеті-заяві позичальника, підписаній сторонами, не зазначено процентної ставки за користування кредитними коштами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, заява не містить строку повернення кредиту.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Такий правовий висновок зазначений і у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження №6-16цс15), постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, постанові Верховного Суду від 24.02.2021 по справі №754/4211/18-ц.
Позивачем не доведено, що долучений до позовної заяви витяг є саме витягом з цих Умов, які розуміла відповідачка, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Крім того, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Із наданого позивачемрозрахунку заборгованості за договором б/н від 04 березня 2007 року, укладеного між ПриватБанком і клієнтом ОСОБА_1 , та виписки за договором б/н за період з 04.03.2007 - 31.01.2023 вбачається, що нею 03 травня 2019 року було повністю погашено заборгованість перед позивачему сумі 11566,03 грн (а. с. з. 14, 45).
05 травня 2019 року відповідачкою знову витрачено кредитні кошти у сумі 19807,61 грн і, за інформацією позивача, з цього часу у ОСОБА_1 утворилася заборгованість, яка станом на 29 січня 2023 року становить 32444,72 грн, у тому числі: 26539,93 грн - заборгованість за кредитом; 5904,79 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Однак, згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 04 березня 2007 року, укладеного між ПриватБанком і клієнтом ОСОБА_1 , та випискою за договором б/н за період з 04.03.2007 - 31.01.2023 відповідачкою у період із 05 травня 2019 року до 29 січня 2023 року витрачено кредитні кошти в сумі 107852,92 грн, тоді як внесено на погашення заборгованості 120474,67 грн. Крім цього банк самостійно здійснював списання відсотків за використання кредитного ліміту в сумі 32216,92 грн.
Доказів погодження сторонами договору в письмовій формі такого порядку погашення відсотків позивачем не надано. Такі дії банку не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти за своєю суттю є платою за користування кредитними коштами.
Отже, шляхом погашення відсотків за рахунок тіла кредиту банк безпідставно збільшив тіло кредиту.
Оскільки із розрахунка позивача вбачається, що відповідачкою отримано кредитні кошти в сумі 107852,92 грн, тоді як внесена сума коштів нею на погашення заборгованості за кредитом становить 152691,59 грн, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення заборгованості.
Представник відповідачки просив відмовити у задоволенні позову, застосувавши позовну давність, строк якої, на його думку, сплив ще у 2008 році.
Але суд зазначає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню саме з підстав їх необґрунтованості.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що 04 березні 2007 року відповідачка уклала з позивачем строковий кредитний договір на 1 рік і в цей же день отримала кредитну картку Універсальну, якою постійно користувалася з моменту її отримання і до січня 2023 року, а тому строк позовної давності на теперішній час не закінчився.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 01 червня 2023 року.
Суддя