вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2404/22
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу
За позовом Приватного підприємства "Роял Кард Дніпро", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго", Київська обл., смт. Козин
про стягнення 112 712 грн. 90 коп.
Представники сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Желінська Т.М.
Обставини справи:
Приватне підприємство "Роял Кард Дніпро" звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 112 712 грн. 90 коп., з яких: 87 506 грн. 00 коп. основного боргу, 7 887 грн. 53 коп. пені, 1 820 грн. 42 коп. 3% річних та 13 018 грн. 37 коп. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов'язання по договору про закупівлю (поставку) товарів № 12/74 від 23.12.2021 року.
20.12.2022 р. відповідачем поданий відзив на позов, в якому він не погоджується з нарахованими позивачем штрафними санкціями, оскільки у передбачуваний умовами договору період оплати на території Київської області проходили активні воєнні дії. Постановою КМУ від 05.03.2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється стягнення заборгованості, нарахування та стягнення неустойки (штрафів та пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населення плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, що негативно вплинуло на фінансовий стан підприємства. ПАТ «Центренерго» прикладає значних зусиль для виконання виробничих завдань, поставлених країною, що потребує значних коштів для відновлення унікального обладнання та вимушене вирішувати ряд соціальних та трудових проблем, що виникли внаслідок воєнних дій.
21.03.2023 р. відповідачем подано клопотання в якому просить суд зменшити штрафні санкції на 99 %, оскільки незадоволення даного клопотання буде мати наслідком суттєве погіршення становища відповідача, оскільки оплата штрафних санкцій в повному розмірі призведе до зменшення можливості ПАТ «Центренерго» забезпечувати енергетичну безпеку України, спрямовувати кошти на відновлення критичної інфраструктури, зокрема блоків та трансформаторів на електростанціях, виплату заробітних плат працівникам.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надіслав клопотання в якому повідомив суд, що він не має змоги бути присутнім в даному судовому засіданні, оскільки бере участь в іншому судовому засіданні у Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області. Також в своєму клопотання позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 99%, оскільки заборгованість у відповідача перед позивачем виникла ще до початку воєнних дій, а також не дивлячись на зруйнування деякого майна відповідача, він продовжує поставку електроенергії та отримання прибутку за спожиту електроенергію, як до введення воєнного стан в державі так і в період його дії. Позивач також через воєнні дії перебуває в тяжкій фінансовій скруті, але не дивлячись на це намагається працювати та сплачувати податки. Також позивач просить суд врахувати те, що сторони, укладаючи договір погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкцій, строк виконання. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення цих зобов'язань. Крім того позивач просить врахувати той факт, що ПАТ «Центренерго», як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи договір, усвідомлювала, що дати виконання відповідних робіт визначені календарним планом, з огляду на що останній повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов'язань у погоджені сторонами строки.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свої заперечення, викладені у відзиві і клопотання про зменшення штрафних санкцій на 99 %.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
23.12.2021 року між Приватним підприємством «Роял Кард Дніпро» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС (Покупець) було укладено договір про закупівлю (поставку) товарів № 12/74, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товари (продукцію) згідно умов договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в Додатку до Договору.
Згідно до п. 3. Додатку № 1 до Договору, Постачальник протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі продукції, за умови своєчасної реєстрації Постачальником податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно чинного законодавства України.
Відповідно до п. 4. Додатку № 1 до Договору Постачальник здійснює поставку продукції автомобільним транспортом на умовах поставки DDP (Трипільська ТЕС) відповідно до правил «Інкотермс 2010» за такими реквізитами вантажоотримувача: вул. Промислова, 1, м. Українка, Обухівський район, Київської області, 08720. Строк поставки: протягом 20 робочих днів з дати отримання Постачальником письмової заявка Покупця (п. 5. Додатку № 1).
Згідно п. 2. Додатку № 1 загальна вартість продукції становить 87 516 грн. 00 коп.
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку до Договору (п. 13.1. Договору).
На виконання умов договору позивач 03.02.2022 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 87 506 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 8 від 03.02.2022 р., товарно-транспортною накладною № Р8 від 03.02.2022 р. та актом приймання-передачі продукції від 04.02.2022 р., за який відповідач не розрахувався.
29.07.2022 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 29/07, у якій повідомив, що борг перед Постачальником за поставлений товар складає 87 516 грн. 00 коп. та вимогою вжити заходів по погашенню заборгованості.
Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 87 506 грн. 00 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають судом задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 1 820 грн. 00 коп. 3 % річних та 13 018 грн. 37 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1 820 грн. 00 коп. 3% річних та 13 018 грн. 37 коп. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 7 887 грн. 53 коп. пені.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 9.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з Постачальника стягується пеня у розмірі 2 % вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожен день прострочення.
Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.
Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
У зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 236, 238-240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код 22927045) в особі Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08720, Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, вул. Промислова, 1, код 00131334) на користь Приватного підприємства «Роял Кард Дніпро» (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 28, оф. 1, код 36726115) 87 506 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот шість) грн. 00 коп. боргу, 7 887 (сім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 53 коп. пені, 1 820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн. 00 коп. 3 % річних, 13 018 (тринадцять тисяч вісімнадцять) грн. 37 коп. інфляційних втрат, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 01.06.2023 року.
Суддя Л.Я. Мальована