ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні скарги
м. Київ
29.05.2023справа №910/20130/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу фізичної особи - підприємця Прохорова Максима Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; далі - Підприємець) про визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Маляра Яна Анатолійовича (вул. Мала Житомирська, 6, м. Київ, 01001) про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 03.05.2023 в рамках виконавчого провадження №71436958
зі справи № 910/20130/21
за позовом приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» (вул. Мельницька, буд.13, м. Одеса, 65005; ідентифікаційний код 00412056)
до Підприємця
про стягнення 3 283 682,15 грн,
за участю:
представника скаржника - Ржевської К.В. (ордер від 28.04.2023 серії ВА №1052319; в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EasyСon»);
представника позивача - не з'явився;
приватного виконавця - Маляра Я.А. (особисто; посвідчення від 09.12.2020 №0588),
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі №910/20130/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023, позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» (далі - Товариство) задоволено повністю; стягнуто з Підприємця на користь Товариства: 328 916 грн попередньої оплати; 20 100,45 грн штрафу; 2 934 665,70 грн пені та 49 255,23 грн судового збору.
27.03.2023 господарським судом міста Києва було видано наказ на виконання вказаного рішення суду.
Підприємцем 01.05.2023 подано суду скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Маляра Яна Анатолійовича (далі - приватний виконавець) з виконання наказу господарського суду міста Києва від 27.03.2023, в якій скаржник просить суд:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо самостійного визначення ним частки у розмірі 1/2 на об'єкт нерухомого майна - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належить Прохорову М.В.;
- визнати неправомірною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.04.2023, винесену приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження №71436958;
- зняти (скасувати) арешт на частку у розмірі 1/2 на об'єкт нерухомого майна - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений приватним виконавцем у виконавчому провадженні №71436958 (постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.04.2023).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у задоволенні вказаної скарги відмовлено.
15.05.2023 Підприємець подав до суду скаргу про визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 03.05.2023 в рамках виконавчого провадження №71436958.
Скаргу мотивовано тим, що:
- 03.05.2023 приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження №71436958 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;
- вказаною постановою суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» зобов'язано надати звіт про оцінку майна, а саме: об'єкт нерухомого майна 1/2 частину квартири, яка знаходиться на 3-му поверсі, квартира двокімнатна загальною площею згідно з договором 44,33 кв.м., згідно з технічною документацією 43,5 кв.м., житлова площа 29,4 кв.м., наявний санвузол 2,9 кв.м., кухня 6,1 кв.м., коридор 3,1 кв.м., балкон, вікна пластикові, будівля цегляна з залізобетонним перекриттям, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира);
- підставою для винесення постанови приватного виконавця від 03.05.2023 про призначення суб'єкта оціночної діяльності послугувало винесення останнім постанови про опис та арешт майна від 21.04.2023 №1209/1210, якою накладено арешт на 1/2 квартири;
- право спільної сумісної власності у 6 років Прохоровим М.В. було набуто шляхом представлення інтересів Прохорова М.В. його батьком ОСОБА_2 ; Прохоров М.В. не брав і не міг брати фінансової участі у набутті права власності на квартиру; договір міни від 17.05.1995 не містить відомостей про наявність визначених часток; інформація про наявність спільної часткової власності відсутня у Єдиному державному реєстрі майнових прав та документах комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - Бюро); з дати набуття права власності ОСОБА_3 здійснює одноосібне утримання кватири та користування нею;
- приватний виконавець самостійно визначив розмір частки Прохорова М.В. у розмірі 1/2 у спільному сумісному володінні квартирою, здійснив опис та арешт, і призначив суб'єкта оціночної діяльності для оцінки вартості долі;
- такі дії приватного виконавця є неправомірними та суперечать нормам та вимогам Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2023 розгляд скарги призначено на 29.05.2023.
19.05.2023 і 29.05.2023 позивачем подано суду заперечення на скаргу, а скаржником 26.05.2023 - пояснення.
Представник позивача у судове засідання 29.05.2023 не з'явився.
Представник скаржника у судовому засіданні 29.05.2023 підтримав доводи скарги та просив її задовольнити.
Приватний виконавець надав пояснення стосовно скарги та заперечив проти її задоволення.
Частинами першою і другою статті 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представника скаржника і приватного виконавця, господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з огляду на таке.
Так, скаржник, з посиланням на частину першу статті 335 ГПК України і частину шосту статті 48 Закону, стверджує, що приватним виконавцем було самостійно визначено розмір частки Прохорова М.В. у розмірі 1/2 у спільному сумісному володінні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно здійснено опис та арешт такого майна, та призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України».
Відповідно до частини першої статті 335 ГПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Згідно з частиною шостою статті 48 Закону стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
В той же час, приватний виконавець не звертався до суду з відповідним поданням про визначення частки майна боржника у майні.
Разом з тим, частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Тобто, права, зареєстровані до 01.01.2013, залишаються дійсними. Повторна їх реєстрація в Державному реєстрі прав не вимагається.
Проте у випадку відчуження об'єкта нерухомості, вся інформація про таку реєстрацію повинна бути перенесена (внесена) до Державного реєстру прав, для синхронізації баз даних.
Якщо фізична особа володіє, до прикладу, квартирою з 1990-х років, то вона володіє нею і надалі. Запровадження електронної бази не означає, що особа, яка отримала право власності на майно до 2013 року, не є власником даного майна.
До 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно, проводилася Бюро із видачою про це документів (витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі.
Така реєстрація проводилася Бюро у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).
Як вбачається з документів, наданих Бюро та самим Підприємцем, право власності на арештовану квартиру виникло на підставі договору міни 1995 року.
На момент укладення договору міни діяв Цивільний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі - ЦК УРСР).
Статтею 242 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на момент укладення договору міни) передбаченого, що до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 357 ЦК України (в першій редакції) частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Тобто наведеною статтею ЦК України встановлена презумпція рівності часток осіб у спільній частковій власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Враховуючи викладене, Бюро було надано приватному виконавцю відповідь від 14.04.2023 №062/14-4898 (И-2023), в якій зазначено, що за даними реєстрових книг Бюро 1/2 ч. кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за Прохоровим М.В. на підставі договору міни, посвідченого 17.05.1995.
Відтак, у приватного виконавця був відсутній обов'язок звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, а тому приватним виконавцем правомірно описано та накладено арешт на спірну квартиру постановою від 21.04.2023 в рамках виконавчого провадження №71436958, і в подальшому винесено постанову від 03.05.2023 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №71436958, отже скарга Підприємця задоволенню не підлягає.
За таких обставин, керуючись статтями 342, 234 і 236 ГПК України, господарський суд міста Києва
Відмовити у задоволенні скарги фізичної особи - підприємця Прохорова Максима Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Маляра Яна Анатолійовича (вул. Мала Житомирська, 6, м. Київ, 01001) про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 03.05.2023 в рамках виконавчого провадження №71436958 зі справи № 910/20130/21.
Копію даної ухвали надіслати сторонам та приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Маляру Яна Анатолійовичу (вул. Мала Житомирська, 6, м. Київ, 01001).
Ухвала набрала законної сили 29.05.2023.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 01.06.2023.
Суддя Оксана Марченко