вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.05.2023м. Дніпро№ 904/3686/22
Юзіков С.Г.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про розстрочення судового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС-ПЛЮС"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
про стягнення заборгованості за договорами на виконання робіт
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань: Юрченко В.В.
Представники:
Стягувача - не прибув
Боржника (Заявника) - не прибув
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ТОВ "ДДС-ПЛЮС" 633 841,84 грн. - основного боргу, 33 070,72 грн. - неустойки, 15 923,40 грн. - індексу інфляції, 10 242,54 грн. - судового збору. У решті позову відмовлено.
22.05.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про розстрочення судового рішення від 17.01.2023 у даній справі, за наведеним графіком, мотивована тим, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України введено воєнний стан. На сьогоднішній день ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" є підприємством, яке забезпечує безперервну та сталу роботу енергетичних підприємств критичної інфраструктури та в умовах воєнного стану працює на межі своїх виробничих можливостей, оскільки військова агресія та тимчасова окупація російської федерацією частини Херсонської, Запорізької, Донецької областей унеможливила належне виконання контрагентами Відповідача договірних зобов'язань з поставки та проведення капітального ремонту гірничошахтного обладнання, поставки запчастин та надання інших сервісних послуг, що суттєво впливає на господарську діяльність підприємства. В той же час, бойові дії та території Запорізької області унеможливили для Відповідача поставки вугільної продукції, зокрема на Запорізьку ТЕС. Запорізька ТЕЦ, яка є найпотужнішою теплоелектростанцією України, 05.05.2022 повністю зупинена через нестачу вугілля. ДТЕК з початку війни безкоштовно надає електроенергію установам критичної інфраструктури - державним та комунальним медичним установам, військовим та силовим структурам, виробникам хліба. Підприємства групи ДТЕК зазнають збитки у зв'язку з руйнуванням, які наносяться під час ракетних обстрілів. До того ж, Відповідач здійснює посилену фінансову підтримку для ліквідації аварії на об'єктах підприємств групи ДТЕК, які розташовані безпосередньо на територіях, де ведуться бойові дії. До заяви Боржник додав Витяг з наказу Міненерго від 07.09.2022 № 1-ДСК "Про затвердження переляку об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури".
Суд 23.05.2023 заяву ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про розстрочення виконання рішення суду прийняв до розгляду та призначив засідання на 31.05.2023.
Сторони в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, про дату та час розгляду заяви повідомлені належно.
Стягувач відзив на заяву не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що п.1 ст.6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
Необґрунтоване невиконання винесеного на користь ТОВ "ДДС-ПЛЮС" рішення може порушити п.1 ст.6 Конвенції, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" від 09.12.2010).
Відповідно до Висновку Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеному в постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Воєнний стан на території України не означає, що Відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. До матеріалів справи Боржником не надано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Зазначаючи про те, що переважна кількість клієнтів, з якими існували довготривалі угоди, обмежили або взагалі припинили діяльність Боржник не надав. Не надав Боржник доказів наявності інших обставин, на які посилається в заяві. Поданий Боржником у якості доказу Витяг з наказу Міненерго від 07.09.2022 № 1-ДСК "Про затвердження переляку об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури" не може розцінюватись як достатній доказ на підтвердження факту неможливості виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Так, даний спір виник з вини Відповідача, складний економічний стан підприємства не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду. А наявність військового стану, наразі, впливає на господарську діяльність обох підприємств. Сторони у справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах.
Крім того, Заявник не надав доказів того, що він зможе виконати рішення суду за запропонованим графіком. Станом на день розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду, Боржник хоча б частково не погасив борг перед Позивачем, стягнутий судом.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, які б перешкоджали виконанню рішення суду Боржником, правові підстави для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду відсутні, тому заява ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про розстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про розстрочення виконання рішення суду від 17.01.2023 у справі №904/3686/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Суддя С.Г. Юзіков