Вирок від 31.05.2023 по справі 184/1009/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1705/23 Справа № 184/1009/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року м.Кривий Ріг

31 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинувачено ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відео конференції матеріали кримінального провадження № 12021041340000035 за ч. 1 ст. 115 КК України відносно ОСОБА_7 , за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покров, Дніпропетровської області, українця, гр. України, із середньою освітою, розлученого, який не працює, має неповнолітню дитину 2010 р.н., раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.

Відповідно до вироку суду, 07 квітня 2021 року приблизно о 23 годині ОСОБА_7 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , де спільно вживали алкогольні напої. При цьому, під час з'ясування стосунків між ними виникла сварка, в ході якої, 08 квітня 2021 року в період часу з 02 години до 03 години, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, без мети вбивства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, умисно зі значною силою завдав множинні (не менше 10) удари кулаками рук в обличчя та в різні області голови ОСОБА_9 , а також удари по тулубу та кінцівкам. Внаслідок чого спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок, а саме: садна в міжбрівній і правій надбрівній областях, в правій скронево-виличній області, на спині і лівому крилі носу, на верхній і нижній губі по середній лінії, на підборідді справа; синці в лівій параорбітальній і лівій виличній областях, в правій параобітальній і правій скронево-виличній областях, обох вушних раковин з переходом на завушні області, забій правого і лівого ока, перелом хрящів носу, забито-рвана рана правої вушної раковини, чотири забиті рани підборіддя, забито-рвана язику, травматичний вивих 1-го зуба верхньої щелепи справа, відкритий подвійний перелом нижньої щелепи, забито-рвані рани слизових оболонок обох губ по серединній лінії, множинні внутрішньо-шкіряні крововиливи на верхній і нижній губі з переходом на ліву щоку; синці в підщелепній області справа і зліва, на задній поверхні правого плеча в середній третині, у верхній третині лівого передпліччя по зовнішній поверхні, на тильній поверхні лівої кисті з переходом на основі фаланги 2-4-го її пальців, на тильній поверхні правої кисті з переходом на основні фаланги 1-5-го її пальців, на лівій бічній поверхні грудної клітини, в області тазу справа і зліва, на зовнішній лівій і правій щиколотках, на тильних поверхнях обох стоп, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; садна на тильній поверхні правої кисті, на передніх поверхнях колінних суглобів, на зовнішній лівій і правій щиколотці, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; крововиливи у м'які тканини лобної, тім'яної, потиличної, правої і лівої скроневої областей голови, крововилив під тверду мозкову оболонку обох півкуль головного мозку, вогнищеві крововиливи під м'які мозкові оболонки півкуль головного мозку, крововилив у м'яких тканинах грудей справа і зліва, крововилив у черевній порожнині, правобічний гемопневмоторакс (кров і повітря в правій порожнині), забій правої легені з розривами, забій лівої нирки, забій печінки з розривом, крововиливи у м'яких тканинах спини в міжлопатковій області зліва, в правій лопатковій і підлопатковій областях, переломи 2,3,5-го ребер зліва по білягрудинній лінії, переломи 3-6-го ребер справа по біля грудинній лінії, перелом 6-го ребра справа по середньо-ключичній лінії, переломи 3-8-го ребер зліва по передньо-пахвиній лінії, переломи 9-11-го ребер зліва по лопатковим лініям, переломи 3-5-го,8-10-го ребер справа по передньо-пахвиній лінії, переломи 5-10-го ребер справа по лопатковій лінії з розривами пристінкової плеври, які згідно до висновку судово-медичної експертизи № 210 від 07.05.2021р. зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_9 .

Смерть ОСОБА_9 наступила від поєднаної травми голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок у вигляді множинних забоїв м'яких тканин різних частин тіла, множинних переломів кісток скелету, ушкоджень головного мозку та множинних ушкоджень внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку, що слід вважати безпосередньою причиною смерті. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 210 від 07.05.2021р. зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_9 08.04.2021р. на місці події в період часу з 01.15 до 05.15 години.

На вказаний вирок суду прокурором ОСОБА_8 подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 рокускасувати та ухвалити новий вирок, яким дії ОСОБА_7 кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України за ознаками вбивства, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; визнати винуватим ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років; в іншій частині вирок залишити без змін. Зазначає, що у ОСОБА_9 виявлено значно більше тілесних ушкоджень ніж ті, про які розповідає ОСОБА_7 , в тому числі у неї виявлені тілесні ушкодження життєво важливих органів: крововилив в м'яку і тверду оболонку головного мозку, забій правої легені з розривами, забій лівої нирки, забій печінки з розривом. Звертає увагу, що ОСОБА_7 наніс ОСОБА_9 множинні удари по голові, і ці удари нанесені з такою силою і такою жорстокістю, що спричинили відкритий подвійний перелом нижньої щелепи, екстракцію двох зубів і вивих одного зуба, забито-рвану рану вушної раковини, крововиливи під оболонки головного мозку. Вказує, що ОСОБА_7 наніс ОСОБА_9 множинні удари по тулубу, і ці удари заподіяні з такою силою, що спричинили 29 переломів ребер, розриви і забої майже всіх внутрішніх органів. На думку прокурора, про наявність ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме бажання настання смерті потерпілої, свідчить характер та локалізація тілесних ушкоджень, а також поведінка обвинуваченого стосовно потерпілої після вчинення злочину, яка супроводжувалася ненаданням першочергової медичної допомоги ОСОБА_9 , при цьому обвинувачений не міг не розуміти серйозність завданих тілесних ушкоджень життєво важливим органам людини - голови, шиї, тулубу, та їх кількість не менше 40, що свідчить про те, що обвинувачений повністю усвідомлював, що може наступити смерть потерпілої та бажав настання таких наслідків, та намагався себе вигородити та уникнути відповідальності. Вважає, що вчинення ОСОБА_7 умисних, цілеспрямованих дій підтверджує і висновок судово-психіатричної експертизи № 177 від 14.05.2021 року, згідно якого під час інкримінованого йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_7 , користуючись фізичною перевагою над потерпілою ОСОБА_9 , яка не чинила зі свого боку будь-якого опору, умисно, на протязі тривалого часу бив головою об невстановлені в ході досудового розслідування тупі предмети, після чого, наніс множинні (не менше 40) удари кулаками та ногами в життєво важливі частини тіла потерпілої ОСОБА_9 - голову та тулубу, що є життєво-важливими органами людини, а також удари по кінцівкам, розуміючи, що своїми діями здійснює посягання на життя іншої людини, передбачаючи наслідком своїх дій - смерть потерпілої, тобто діяв з прямим умислом на вбивство людини. На думку прокурора, встановлена в судовому засідання поведінка ОСОБА_7 після вчинення вбивства також вказує на наявність умислу на позбавлення життя потерпілої, оскільки він, побачивши, що потерпіла лежить на підлозі і підозріло хрипить, не викликав швидку медичну допомогу, а пішов до своєї матері ОСОБА_10 в іншу частину міста, розповів їй про подію, прийшов з матір'ю до потерпілої і вже мати змусила його викликати швидку медичну допомогу. Вважає, що суд І інстанції невірно оцінив викладені у висновку судово-медичної експертизи № 210 від 07.05.2021 року та № 210/2 від 24.05.2021 року відомості, що тілесні ушкодження у потерпілої утворилися за 1-2 години до настання смерті, як розрив у часі між заподіянням тілесних ушкоджень і моментом настання смерті.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 року змінити в частині призначеного покарання, а саме призначити йому мінімальне покарання, яке передбачено ч. 2 ст. 121 КК України. Зазначає, що він вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, раніше не судимий, має неповнолітню доньку, самостійно викликав карету швидкої допомоги та поліцію.

Потерпіла ОСОБА_11 до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явилась, будучиповідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та заперечувала проти доводів апеляційної скарги обвинуваченого, обвинуваченого ОСОБА_12 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Відповідно до ч. 3 вказаної статті з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Обвинувачений ОСОБА_12 , в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав частково та пояснив, що під час спільного вживання горілки з потерпілою ОСОБА_9 , остання почала чіплятися до його колишньої дружини, потім до доньки і він за це вдарив її рази 4 кулаком руки в обличчя. Після чого пішов купити ще пляшку горілки, щоб встигнути до 22 години. Коли повернувся, вони з ОСОБА_9 ще випили горілки, палили разом, поки її не стало «вимикати». Він почав її витягувати із-за столу і тягнути в кімнату. При цьому вони 3-4 рази падали на підлогу. Він вийшов палити на балкон і стверджує, що на той момент ОСОБА_13 ще дихала. Після повернення до кімнати побачив, що вона лежала на спині біля столику і не в тому місці, де вони падали раніше. У неї дихання було відсутнє, вона була бліда і він, не усвідомлюючи жива вона чи мертва, зателефонував своїй матері і, зачинивши квартиру ключами, які були в дверях, пішов до неї. Приблизно через 20 хвилин, разом з матір'ю повернувся до квартири та побачив, що ОСОБА_13 лежала в тій же позі, в якій він її залишив і тоді вже було зрозуміло, що вона мертва. Побачив сліди крові, напевно з її носу, коли бив її по голові. При цьому ОСОБА_9 ніякого спротиву не чинила і нічого не говорила, бо була дуже п'яна. Спочатку він думав, що вона заснула, бо трохи підхрапувала. Допускає, що міг зламати їй ребра. Він бив її періодично в процесі розмови, щоб вона не говорила погано про його доньку. На його погляд, вона могла померти і від алкоголю. Умислу на вбивство ОСОБА_9 він не мав і навіть не допускав, що від його дій можуть настати такі наслідки. Зазначив, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння і не все пам'ятає, тому і не зміг відтворити повністю механізм спричинення тілесних ушкоджень під час слідчого експерименту. На його куртці і штанях виявили сліди крові, але звідки вони йому невідомо. Допускає, що це співробітники поліції могли штучно спотворити докази. Він навіть повідомляв суд про застосування стосовно нього недозволених методів слідства і ознайомлений з прийнятим рішення про закриття кримінального провадження за цим фактом.

Суд, кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 121 КК України, послався у вироку, як на докази його винуватості, на покази потерпілої, свідків та письмові матеріали справи.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 пояснила, що з ОСОБА_7 вона не знайома. В 2017 році її донька - ОСОБА_15 , поховала чоловіка і її життя після цього змінилося. У серпні 2020 її звільнили з роботи за пияцтво. Але проживала вона на власні кошти: виплати з центру зайнятості та пенсія з втрати годувальника дитини. Зі слів онучки їй відомо, що ОСОБА_16 в стані сп'яніння просив, щоб вона його намалювала, оскільки дівчинка дуже гарно малює, а коли відмовляла, він розривав її малюнки, зошити. Онучка боялася його. Приблизно за місяць до смерті донька розповіла їй, що в неї зламані два ребра і матка опустилася і вона зрозуміла, що ОСОБА_16 її б'є. Вона особисто бачила синці на обличчі у доньки і та говорила їй, що правильно, що хоч онука прийшла жити до неї.

Свідок ОСОБА_17 , 2007 року народження, донька потерпілої, допитана судом І інстанції в присутності законного представника і педагога, повідомила пояснила, що з серпня 2020 року її мами, ОСОБА_9 , стала жити з обвинуваченим, потім вона втратила роботу, бо весь час проводила з ним. З листопада ОСОБА_16 проживав з мамою і з нею в їх квартирі. Вдень вони з мамою спали, а ввечері прокидалися, а вона навчалася дистанційно і тому весь час фактично перебувала в квартирі і бачила, що відбувається. Бачила, як ОСОБА_16 бив її маму і це стало причиною того, що в грудні вона пішла з квартири проживати до бабусі. Мама боялася ОСОБА_18 , але робила вигляд, що нічого не сталося. Особисто на неї він постійно підвищував голос, кричав і погрожував, що зробить два дзвінка і вона опиниться в дитячому будинку. З того часу, як вона втекла з квартири, в грудні, вона лише один раз бачилася з мамою, яка їй нічим за цей час не допомагала. Про події, які відбувалися в ту ніч в квартирі їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що ОСОБА_13 - її колишня невістка, оскільки її син помер у 2017 році. Вона була доброю господинею, витинала бісером, готувала, а потім усе змінилося. Одного разу, в нічний час до неї прийшла онучка і залишилася жити у неї на декілька тижнів, а потім пішла до іншої бабусі. Через кілька днів разом з онукою вона ходила в квартиру, щоб забрати її речі, а саме документи і ноутбук, але вона в квартиру не заходила. З ОСОБА_13 розмовляла по телефону останній раз у лютому, коли та сама телефонувала і під час розмови повідомила, що більше не може говорити, оскільки він іде. Крім того, коли ОСОБА_13 приходила взяти у борг гроші на продукти харчування, вона підняла волосся на лобі і показала їй сліди від ножиць і сказала: «подивіться, що він зробив».

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що приблизно о 04 годині вона почула стук у вікно і побачила свого сина - ОСОБА_20 , в руках у якого було пиво. Куртка була вдягнута на голе тіло, штани і на ногах взуті капці. По вигляду вона зрозуміла, що щось трапилось. ОСОБА_16 повідомив, що « ОСОБА_21 не дихає». На прохання сина вона пішла разом з ним до них додому. У ОСОБА_18 були ключі і він відчинив домофон і двері квартири, де вона побачила, ОСОБА_21 лежала на підлозі. Голова і рука повернуті в ліву сторону і вже не дихала. Вона злякалася і разом з ОСОБА_22 вийшли до під'їзду, де ОСОБА_16 викликав швидку допомогу і потім поліцію. Саме ОСОБА_16 відчиняв двері квартири, коли приїхала поліція. Особисто вона крові в квартирі не помітила, бо стояла в коридорі і нікуди не проходила. Про обставини події, яка сталася, ОСОБА_16 їй нічого не говорив. Їй відомо, що колишня дружина розлучилася з ним через те, що він її вдарив, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Їй було відомо, що разом з ОСОБА_13 вони спільно випивали, але вона, як мати, у їх життя не втручалася і ніколи до цього випадку не була в квартирі ОСОБА_13 . Їй відомо, що ключ від квартири у сина з ОСОБА_13 був один на двох, бо ОСОБА_13 викидала його з балкону для ОСОБА_18 і це їй відомо зі слів сина.

Свідок ОСОБА_23 в суді ОСОБА_24 інстанції повідомила, що проживає в квартирі АДРЕСА_4 , по сусідству з квартирою, де жила ОСОБА_25 , через стіну. Приблизно о 03 годині у зазначений день, вона проснулася від сильного шуму. Їй було чутно сильні удари з сусідньої квартири, але що відбувалося в квартирі їй невідомо. Вона нічого не бачила, а вранці приїхали співробітники поліції. Їй відомо, що обвинувачений ображав ОСОБА_13 . Він постійно приходив в стані сп'яніння, а одного разу вона чула, як він, звертаючись до ОСОБА_13 , сказав: «Коли ти вже здохнеш?» Стверджувала, що інші чоловіки до ОСОБА_13 не ходили в квартиру.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що знайома з обвинуваченим, оскільки він проживав спільно з її сусідкою - ОСОБА_9 . Вона проживає на першому поверсі, а ОСОБА_13 з ОСОБА_22 , який до того ж був її колишнім учнем, жили в квартирі на четвертому поверсі. Нічого дивного в їх стосунках вона не помічала. Але в ту ніч, вона заснула біля телевізора і прокинулася від того, що чула як серед ночі щось гупало, наче відбивні хтось готував. Вона звернула увагу на годинник було 2:40 година. А вранці 08.04.2021 року о 07 годині до неї прийшли поліцейські і вона зрозуміла, що звуки вночі були з квартири ОСОБА_9 , оскільки у них спільний стояк.

Свідок ОСОБА_27 суду повідомила, що була сусідкою ОСОБА_9 , з якою не спілкувалася. Але бачила одного разу, як ОСОБА_13 виповзла з квартири, чи то в стані сп'яніння чи від побиття. Обвинувачений коли тверезий був спокійним. Що відбувалося в квартирі їй невідомо і вона нічого не чула в ту ніч.

Свідок ОСОБА_28 суду пояснила, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_5 , по сусідству з ОСОБА_29 з 1997 року. Вона постійно перебуває вдома, оскільки доглядає за дитиною з інвалідністю. Можливо між ОСОБА_13 і її співмешканцем були бійки, бо з квартири постійно було чутно гуркіт. Вона навіть з чоловіком пропонували їй викликати поліцію, але ОСОБА_13 відмовлялася. А за два тижні до смерті ОСОБА_13 повідомила їй особисто, що боїться, але не уточнювала чого саме. В останній раз, коли вона бачила ОСОБА_13 , розмовляючи, що соціальні служби просять оформити дочці ОСОБА_13 паспорт, то вона була в нормальному стані, на обличчі була маска, синців вона на ній не бачила, але на обличчі був сильно нанесений тональний крем.

Свідок ОСОБА_30 , яка є колишньою дружиною обвинуваченого, пояснила, що з останнім вони спільно не проживають з липня 2020 року. Під час сварки, він спричинив їй тілесні ушкодження і вона забрала доньку і залишила його. Вона зверталася до поліції з відповідною заявою про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, однак примирилася з ним для того, щоб він мав можливість працевлаштуватися. Він пив по 3-4 дні поспіль, а потім виходив з цього стану. Після розлучення у серпні-вересні вона приходила у квартиру за власними речами і бачила там ОСОБА_9 , яка разом з ОСОБА_7 постійно перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Пізніше вони перейшли жити в квартиру ОСОБА_9 . 07.04.2021 року ОСОБА_16 дійсно зателефонував їй ввечері і вони зустрілися з ними поговорили і на його прохання вона дала йому в борг гроші на продукти харчування. Чи купував він горілку їй невідомо. А наступного дня від матері ОСОБА_18 вона дізналася, що ОСОБА_13 померла, а ОСОБА_18 затримали.

Суд також послався у вироку, як на докази винуватості ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121 КК України, досліджені у судовому засіданні:

- протокол огляду місця події від 08.04.2021 року (т. 2 а.с. 12-38 з фото таблицею), відповідно до якого, місцем огляду є квартира АДРЕСА_3 , замок вхідних дверей відчинений. При вході до квартири в коридорі на дерев'яній лавці виявлено чоловічий светр зі слідами речовини бурого кольору, в ванній кімнаті біля зливного отвору виявлено пляму червоного кольору. При вході до кімнати №1 на дерев'яній лутці виявлено також сліди речовини бурого кольору, на підлозі біля входу виявлено сліди волочіння у вигляді смуг речовини бурого кольору, на куті килима на підлозі виявлено сліди речовини бурого кольору. Головою до входу на килимі знаходиться труп жінки з видимими тілесними ушкодженнями у вигляді численних синців та гематом голови та обличчя, біля голови трупу на підлозі знаходяться 2 зуби, за килимом розташований м'який кут на якому виявлено постільну білизну, на простирадлі якої виявлено сліди речовини бурого кольору, біля спального місця на підлозі виявлено також сліди речовини бурого кольору. Під час огляду вилучено марлевий тампон зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент простирадла зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент килима зі слідами речовини бурого кольору, змиви РБК, сітка зливу води з ванни, волосся з ванни, 2 зуби та 1 фрагмент зуба, 12 недопалків, 7 слідів пальців рук, кофта чоловіча зі слідами РБК, 3 порожні пляшки з полімерного матеріалу, 1 пляшка з рідиною темного кольору, 3 стакани з полімерного матеріалу.

- згідно до протоколу огляду трупу ОСОБА_9 , який проведено 08.04.2021 року, о 08.10 год. на місці його виявлення (т. 2 а.с. 42-53), відповідно до якого, труп знаходиться в положенні лежачи на спині, ноги трупу рівні, права рука зігнута в ліктьовому суглобі та прилягає кистю до черева, ліва рука розташована вздовж тулубу дещо відведена в сторону долонею до гори, головою ближче до входу в коридор, голова повернута в ліву сторону, на момент огляду труп вдягнутий в жіночу кольорову кофту сірого кольору, бюстгальтер чорного кольору. Голова трупу рясно вкрита кров'ю. Під час огляду голови було виявлено рвану рану правого вуха, у вушній раковині правого вуха є кров, виявлено гематоми очей, на підборідді виявлено розсічення, на всій поверхні рук та ніг маються синці. В ході огляду зроблено та вилучено змиви з обох рук трупу, зрізи нігтьових пластин.

- висновок судово-медичної експертизи № 210 від 07.05.2021 року (т. 2 а.с. 56-62), відповідно до якого, при дослідженні трупа гр. ОСОБА_9 , 1979 року народження виявлені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок, а саме: садна в міжбрівній і правій надбрівній областях, в правій скронево-виличній області, на спинці і лівому крилі носу, на верхній і нижній губі по серединній лінії, на підборідді справа; синці в лівш параорбітальній і лівій виличній областях, в правій параорбітальній і правій скронево-виличній областях, обох вушних раковин з переходом на завушні області, забій правого і лівого ока, перелом хрящів носу, забито-рвана рана правої вушної раковини, чотири забиті ран підборіддя, забито-рвана рана язику, травматичний вивих 1-го зуба верхньої щелепи справа, відкритий подвійний перелом нижньої щелепи, забито-рвані рани слизових оболонок обох губ з переходом на ліву щоку; синці в підщелепній області справа і злів, на задній поверхні правого плеча в середній третині, у верхній третині лівого передпліччя по зовнішній поверхні, на тильній поверхні лівої кисті з переходом на основні фаланги 2-4-го її пальців, на тильній поверхні правої кисті з переходом на основні фаланги 1-5-го її пальців, на лівій бічній поверхні грудної клітини, в області тазу справа і зліва, на зовнішній лівій і правій щиколотках, на тильних поверхнях обох стоп, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; садна на тильній поверхні правої кисті, на передніх поверхнях колінних суглобів, на зовнішній лівій і правій щиколотці, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; крововиливи у м'які тканини лобної, тім'яної, потиличної, правої і лівої скроневої областей голови, крововилив під тверду мозкову оболонку обох півкуль головного мозку, вогнищеві крововиливи під м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку, крововилив у м'яких тканинах грудей справа і зліва, крововилив у черевній порожнині, правобічний гемопневмоторакс (кров і повітря в правій плеврапьній порожнині), забій правої легені з розривами, забій лівої нирки, забій печінки з розривом, крововиливи у м'яких тканинах спини в міжлопатковій області зліва, в правій лопатковій і підлопатковій областях, переломи 2,3,5-го ребер зліва по білягрудинній лінії, переломи 3-6-го ребер справа по білягрудинній лінії, перелом 6-го ребра справа по середньо-ключичній лінії, переломи 3-8-го ребер зліва по передньо-пахвиній лінії, переломи 9-11-го ребер зліва по лопатковим лініям, переломи 3- 5-го, 8-10-го ребер справа по передньо-пахвиній лінії, переломи 5-10-го ребер справа по лопатковій лінії з розривами пристінкової плеври. Вказані ушкодження прижиттєві, з урахуванням результатів судово-гістологічного дослідження експерт вважає, що давність їх утворення може відповідати строку у 1-2 години до часу настання смерті. Ці ушкодження утворилися від неодноразової дії зі значною силою тупих предметів чи їх частин з обмеженою контактуючою поверхнею та(або) при ударах об такі предмети. Поєднана травма голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок супроводжувалася розвитком травматичного шоку, про що свідчать наявність характерних морфологічних змін з боку внутрішніх органів та результати судово-гістологічного дослідження. Поєднана травма голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок у вигляді множинних забоїв м'яких тканин різних частин тіла, множинних переломів кісток скелету, ушкоджень головного мозку та множинних ушкоджень внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку, стосовно живих осіб, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. ( підстава - пп.2.1.3. г, л, о Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Поєднана травма голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті гр. ОСОБА_9 ; Б). Синці в підщелепній області справа, в правій підключичній області, на передній і задній поверхні правого плечового суглобу, на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, по ліктьовому краю правого передпліччя в середній і нижній третині, на передній поверхні лівого плечового суглобу, на передніх поверхнях обох стегон в середній і нижній третинах, в правій надлопатковій області, в правій лопатковій області, в міжлопатковій і поперековій областях спини, в правій і лівій підколінних ямках, в середній третині правої гомілки по задній поверхні. Ці ушкодження прижиттєві, з урахуванням морфологічних особливостей вказаних синців вважаю, що давність їх утворення може відповідати строку у 3-7 діб до часу настання смерті. Ці синці утворилися від неодноразової дії тупих предметів чи їх частин з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударах об такі предмети. Вказані синці у причинному зв'язку зі смертю не перебувають і, стосовно живих осіб, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть її наступила від поєднаної травми голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок у вигляді множинних забоїв м'яких тканин різних частин тіла, множинних переломів кісток скелету, ушкоджень головного мозку та множинних ушкоджень внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку, що слід вважати безпосередньою причиною смерті. Даний висновок ґрунтується на наявності і характері виявлених ушкоджень, наявності характерних морфологічних змін з боку внутрішніх органів, підтверджується результатами додаткових методів досліджень. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа етиловий спирт у кількості 3,60%, що може відповідати тяжкій алкогольній інтоксикації стосовно живих осіб. При судово-імунологічному дослідженні мазків і тампонів з вмістом ротової порожнини, піхви, прямої кишки сперматозоїди не виявлені.

- згідно до додаткового висновку судово-медичної експертизи № 210/2 від 24.05.2021 року (т. 2 а.с. 64-67), на підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_9 , 1979 р.н, приймаючи до уваги стан розвитку трупних явищ та враховуючи безпосередню причину смерті, експерт вважає, що смерть її настала за 5-8 годин до часу дослідження група в морзі, що може відповідати проміжку часу 01.15-05.15 годин 08.04.2021 р. Потерпілий та нападник по відношенню один до одного могли знаходитися у будь-якому положенні за умови, що таке їх взаєморозташування допускає можливість спричинення тілесних ушкоджень. Поєднана травма голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок утворилася від неодноразової дії зі значною силою тупих предметів чи їх частин з обмеженою контактуючою поверхнею та(або) при ударах об такі предмети. Множинні синці різних частин тіла утворилися від неодноразової дії тупих предметів чи їх частіш з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударах об такі предмети. Більш точно визначити властивості травмуючих предметів у даному випадку немає можливості через відсутність об'єктивних експертних даних. Поєднана травма голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок прижиттєва, з урахуванням результатів судово-гістологічного дослідження вважаю, що давність її утворення може відповідати строку у 1-2 години до часу настання смерті, можливо у вказаний слідчим в постанові проміжок часу. Ушкодження, які утворюють комплекс поєднаної травми голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок, були спричинені за відносно короткий проміжок часу одне за одним. Інші виявлені ушкодження у вигляді множинних синців різних частин тіла прижиттєві, з урахуванням морфологічних особливостей вказаних синців вважаю, що давність їх утворення може відповідати строку у 3-7 діб до часу настання смерті. Під час проведення судово-медичної експертизи не встановлено об'єктивних експертних даних щодо можливого переміщення трупа з одного місця на інше. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа етиловий спирт у кількості 3.60 проміле, що може відповідати тяжкій алкогольній інтоксикації стосовно живих осіб. Даний стан не виключає можливості здійснення потерпілою активних самостійних дій. Під час проведення слідчого експерименту від 08.04.2021р. підозрюваний ОСОБА_7 показав, що в ніч на 08.04.2021р. він спричинив близько 10 ударів в обличчя гр. ОСОБА_9 . Виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_9 тілесні ушкодження в області голови могли утворитися від спричинення зі значною силою множинних ударів кулаками рук в різні області голови потерпілої, як на це вказано підозрюваним ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту від 08.04.2021р. Механізм утворення інших ушкоджень, які виявлені під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , підозрюваним ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту від 08.04.2021 року не вказаний.

- висновок додаткової судово-медичної експертизи № 210/3 від 05.01.2023 року (т. 4 а.с. 156-160), відповідно до якого, експерт приймаючи до уваги множинний і різноплановий характер, різнобічну локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9 , вважає, що свідчення щодо механізму та обставин спричинення тілесних ушкоджень, які вказані обвинуваченим ОСОБА_7 під час слідчого експерименту 27.10.2022 року, не відображають в повній мірі механізм утворення всіх тілесних ушкоджень, які були виявлені під час проведення судово-медичної експертизи трупа потерпілої.

Допитаний в суді 1 інстанції судово-медичний експерт ОСОБА_31 , який проводив розтин трупа ОСОБА_9 , підтвердив надані ним висновки щодо причини смерті і часу її настання, кількість тілесних ушкоджень та ступінь їх тяжкості. При цьому зазначив, що під час досудового розслідування не були встановлені і вилучені спеціальні предмети для спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9 , тому такими предметами могли бути будь-які тупі предмети чи їх частини з обмеженою контактуючою поверхнею, в тому числі кулаки рук і ноги. Виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_9 тілесні ушкодження в області голови могли утворитися від спричинення зі значною силою множинних ударів кулаками рук в різні області голови, як на це вказував обвинувачений під час слідчого експерименту з ним 08.04.2021 року. Механізм утворення інших тілесних ушкоджень обвинуваченим не був зазначений. Однак, експерт категорично виключає можливість спричинення виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень під час падіння тіла з висоти власного зросту, навіть, якщо обвинувачений її переносив на руках і падав на неї зверху. Послідовність спричинення усіх виявлених на трупі тілесних ушкоджень неможливо визначити, оскільки вони усі спричинені в один період і розрив у часі є неможливим.

- згідно до висновку судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-21/13253-Д від 27.04.2021 року (т. 2 а.с. 208-222), сліди пальців рук, вилучені 08.04.2021 року в ході огляду місця події по АДРЕСА_2 , придатні для ідентифікації за ними особи (осіб) та належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2

- висновок судово-імунологічної експертизи № 292 від 11.05.2021 р. (Т.3 а.п.9-11), при дослідженні зразка крові гр.-ки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0.

- згідно до висновків судово-імулогічногої експертизи, цитологічної експертизи, судово-медичного експерта № 292/1 від 14.05.2021 р. (т. 3 а.с. 12-17), № 292/3 від 12.05.2021 року (т. 3 а.с. 22-27), № 292/4 від 11.05.2021 року (т. 3 а.с. 28-32), № 325/4 від 13.05.2021 року (т. 3 а.с. 54-59), на спортивних штанах та куртці, вилучених у ОСОБА_7 , фрагменті килима, марлевих тампонах зі змивами з полу, підвіконня, грошових купюрах, вилучених з квартири потерпілої, з долоней рук та піднігтьового вмісту потерпілої, на фрагментах знайдених на підлозі біля тіла зубів, наявна кров та епітелій ОСОБА_9 та походять від неї.

- висновок судово-імунологічної експертизи № 292/2 від 22.04.2021 року (т. 3 а.с. 19-21), відповідно до якого, кров підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0.

- згідно до висновку судової цитологічної експертизи № 325/2 від 13.05.2021 року (т. 3 а.с. 45-50), відповідно до якого, в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин з обох рук підозрюваного ОСОБА_7 (об'єкти № № 1, 2) встановлено наявність крові та виявлений білок людини, також виявлені клітини поверхневого шару незроговілого багатошарового плоского епітелію людини, може походити від потерпілої ОСОБА_9 , враховуючи групову належність її крові. При цьому, не виключається також домішок крові в об'єктах № № 3, 4 і від підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки його крові властивий антиген Н ізосерологічної системи АВ0, який також був виявлений при серологічному дослідженні об'єктів.

Суд 1 інстанції прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Проте, колегія суддів, дослідивши наведені докази, не погоджується з зазначеним висновками суду І інстанції щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, та вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивства, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 409 КПК України, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення (п. 1 ч. 1 ст. 420 КПК України).

Так, оскаржуваний вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, оскільки ухвалений з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, дослідивши докази у кримінальному провадженні, дав їм неправильну оцінку та помилково кваліфікував дії обвинуваченої за ч. 2 ст.121 КК України, як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Водночас апеляційним судом встановлено, що 07 квітня 2021 року приблизно о 23 годині ОСОБА_7 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , де в ході з'ясування стосунків між ними виникла сварка. В ході сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, у ОСОБА_7 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, виник злочинний намір, спрямований на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9

08 квітня 2021 року в період часу з 02 години до 03 години, ОСОБА_7 , знаходячись там же і реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті своїй співмешканці ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, схватив ОСОБА_9 обома руками за волосся та умисно бив головою об невстановлені в ході досудового розслідування тупі предмети, після чого, наніс множинні (не менше 40) удари кулаками та ногами в життєво важливі частини тіла потерпілої ОСОБА_9 - голову та тулубу, а також удари по кінцівкам, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок, а саме: садна в міжбрівній і правій надбрівній областях, в правій скронево-виличній області, на спині і лівому крилі носу, на верхній і нижній губі по середній лінії, на підборідді справа; синці в лівій параорбітальній і лівій виличній областях, в правій параобітальній і правій скронево-виличній областях, обох вушних раковин з переходом на завушні області, забій правого і лівого ока, перелом хрящів носу, забито-рвана рана правої вушної раковини, чотири забиті рани підборіддя, забито-рвана рана язику, травматичний вивих 1-го зуба верхньої щелепи справа, відкритий подвійний перелом нижньої щелепи, забито-рвані рани слизових оболонок обох губ по серединній лінії, множинні внутрішньо-шкіряні крововиливи на верхній і нижній губі з переходом на ліву щоку; синці в підщелепній області справа і зліва, на задній поверхні правого плеча в середній третині, у верхній третині лівого передпліччя по зовнішній поверхні, на тильній поверхні лівої кисті з переходом на основі фаланги 2-4-го її пальців, на тильній поверхні правої кисті з переходом на основні фаланги 1-5-го її пальців, на лівій бічній поверхні грудної клітини, в області тазу справа і зліва, на зовнішній лівій і правій щиколотках, на тильних поверхнях обох стоп, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; садна на тильній поверхні правої кисті, на передніх поверхнях колінних суглобів, на зовнішній лівій і правій щиколотці, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; крововиливи у м'які тканини лобної, тім'яної, потиличної, правої і лівої скроневої областей голови, крововилив під тверду мозкову оболонку обох півкуль головного мозку, вогнищеві крововиливи під м'які мозкові оболонки півкуль головного мозку, крововилив у м'яких тканинах грудей справа і зліва, крововилив у черевній порожнині, правобічний гемопневмоторакс (кров і повітря в правій порожнині), забій правої легені з розривами, забій лівої нирки, забій печінки з розривом, крововиливи у м'яких тканинах спини в міжлопатковій області зліва, в правій лопатковій і підлопатковій областях, переломи 2,3,5-го ребер зліва по білягрудинній лінії, переломи 3-6-го ребер справа по біля грудинній лінії, перелом 6-го ребра справа по середньо-ключичній лінії, переломи 3-8-го ребер зліва по передньо-пахвиній лінії, переломи 9-11-го ребер зліва по лопатковим лініям, переломи 3-5-го,8-10-го ребер справа по передньо-пахвиній лінії, переломи 5-10-го ребер справа по лопатковій лінії з розривами пристінкової плеври, від яких потерпіла ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на місці події.

Згідно до висновку судово-медичної експертизи № 210 від 07.05.2021р. зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_9 .

Смерть ОСОБА_9 настала від поєднаної травми голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок у вигляді множинних забоїв м'яких тканин різних частин тіла, множинних переломів кісток скелету, ушкоджень головного мозку та множинних ушкоджень внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку, що слід вважати безпосередньою причиною смерті. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 210 від 07.05.2021р. зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_9 08.04.2021р. на місці події в період часу з 01.15 до 05.15 години.

Як вбачається з показань обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції, 07 квітня 2021 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_7 , під час спільного вживання горілки з потерпілою ОСОБА_9 , коли остання почала висказувати образливі речі стосовно його доньки, він за це вдарив її декілька разів, приблизно рази 4, кулаком руки в обличчя. Після покупки ще однієї пляшку горілки приблизно о 22 год., повернувся до квартири потерпілої. Вони з ОСОБА_9 ще випили горілки, потім палили разом на кухні, поки її не стало «вимикати». Він почав її витягувати із-за столу і тягнути на руках в кімнату. При цьому вони 3-4 рази падали разом на підлогу. Він вийшов палити на балкон і стверджує, що на той момент ОСОБА_13 ще дихала. Після повернення до кімнати побачив, що вона лежала на спині біля столику і не в тому місці, де вони падали раніше. Стверджував, що він більше ніяких тілесних ушкоджень їй не завдавав, не бив. Вона була бліда, хрипіла, він вважав, що вона заснула на полу, і не усвідомлюючи жива вона чи мертва, зателефонував своїй матері і, зачинивши квартиру ключами, які були в дверях, пішов до неї. Через деякий час разом з матір'ю повернувся до квартири та побачив, що ОСОБА_13 лежала в тій же позі, в якій він її залишив і тоді вже було зрозуміло, що вона мертва. Побачив сліди крові, напевно з її носу, коли бив її по голові. При цьому ОСОБА_9 ніякого спротиву не чинила і нічого не говорила, бо була дуже п'яна. Спочатку він думав, що вона заснула, бо трохи підхрапувала. Допускає, що міг зламати їй ребра. Він бив її періодично в процесі розмови, щоб вона не говорила погано про його доньку. На його погляд, вона могла померти і від алкоголю. Умислу на вбивство ОСОБА_9 він не мав і навіть не допускав, що від його дій можуть настати такі наслідки. Зазначив, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння і не все пам'ятає, тому і не зміг відтворити повністю механізм спричинення тілесних ушкоджень під час слідчого експерименту. На його куртці і штанях виявили сліди крові, але звідки вони йому невідомо. Допускає, що це співробітники поліції могли штучно спотворити докази. Він навіть повідомляв суд про застосування стосовно нього недозволених методів слідства і ознайомлений з прийнятим рішення про закриття кримінального провадження за цим фактом.

Незважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_7 умислу на вбивство, його вина повністю доведена матеріалами кримінального провадження, які узгоджуються з фактичними обставинами справи.

Колегія суддів зазначає, що з вищенаведених показань свідків, вбачається, що обвинувачений неодноразово застосовував фізичне насильство до потерпілої ОСОБА_9 , тобто є особою склоною

Показання наведених свідків узгоджуються між собою та іншими письмовими доказами кримінального провадження, є послідовними та незмінними, які прямо вказують на обстановку, яка передувала вбивству, ставлення обвинуваченого до потерпілої, а також про гуркіт з квартири потерпілої ОСОБА_9 , де в цей час сталося її вбивство.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.04.2021 року (т. 2 а.с. 12-38 з фото таблицею), місцем огляду є квартира АДРЕСА_3 , на дерев'яній лавці виявлено чоловічий светр зі слідами рідини бурого кольору, в ванній кімнаті біля зливного отвору, на дерев'яній лутці, на підлозі біля входу виявлено сліди волочіння у вигляді смуг, на куті килима на підлозі виявлені плями червоного кольору. Головою до входу на килимі знаходиться труп жінки з видимими тілесними ушкодженнями у вигляді численних синців та гематом голови та обличчя, біля голови трупу на підлозі знаходяться 2 зуби, за килимом розташований м'який кут на якому виявлено постільну білизну, на простирадлі якої виявлено сліди рідини бурого кольору.

Відповідно до протоколу огляду трупу ОСОБА_9 , який проведено 08.04.2021 року, о 08.10 год. на місці його виявлення (т. 2 а.с. 42-53), труп знаходиться в положенні лежачи на спині, ноги трупу рівні, права рука зігнута в ліктьовому суглобі та прилягає кистю до черева, ліва рука розташована вздовж тулубу дещо відведена в сторону долонею до гори, головою ближче до входу в коридор, голова повернута в ліву сторону, на момент огляду труп вдягнутий в жіночу кольорову кофту сірого кольору, бюстгальтер чорного кольору. Голова трупу рясно вкрита кров'ю. Під час огляду голови було виявлено рвану рану правого вуха, у вушній раковині правого вуха є кров, виявлено гематоми очей, на підборідді виявлено розсічення, на всій поверхні рук та ніг маються синці. В ході огляду зроблено та вилучено змиви з обох рук трупу, зрізи нігтьових пластин.

Висновком судово-медичної експертизи № 210 від 07.05.2021 року (т. 2 а.с. 56-62), підтверджується, що при дослідженні трупа гр. ОСОБА_9 , 1979 року народження виявлені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок, а саме: садна в міжбрівній і правій надбрівній областях, в правій скронево-виличній області, на спинці і лівому крилі носу, на верхній і нижній губі по серединній лінії, на підборідді справа; синці в лівій параорбітальній і лівій виличній областях, в правій параорбітальній і правій скронево-виличній областях, обох вушних раковин з переходом на завушні області, забій правого і лівого ока, перелом хрящів носу, забито-рвана рана правої вушної раковини, чотири забиті ран підборіддя, забито-рвана рана язику, травматичний вивих 1-го зуба верхньої щелепи справа, відкритий подвійний перелом нижньої щелепи, забито-рвані рани слизових оболонок обох губ з переходом на ліву щоку; синці в підщелепній області справа і злів, на задній поверхні правого плеча в середній третині, у верхній третині лівого передпліччя по зовнішній поверхні, на тильній поверхні лівої кисті з переходом на основні фаланги 2-4-го її пальців, на тильній поверхні правої кисті з переходом на основні фаланги 1-5-го її пальців, на лівій бічній поверхні грудної клітини, в області тазу справа і зліва, на зовнішній лівій і правій щиколотках, на тильних поверхнях обох стоп, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; садна на тильній поверхні правої кисті, на передніх поверхнях колінних суглобів, на зовнішній лівій і правій щиколотці, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; крововиливи у м'які тканини лобної, тім'яної, потиличної, правої і лівої скроневої областей голови, крововилив під тверду мозкову оболонку обох півкуль головного мозку, вогнищеві крововиливи під м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку, крововилив у м'яких тканинах грудей справа і зліва, крововилив у черевній порожнині, правобічний гемопневмоторакс (кров і повітря в правій плеврапьній порожнині), забій правої легені з розривами, забій лівої нирки, забій печінки з розривом, крововиливи у м'яких тканинах спини в міжлопатковій області зліва, в правій лопатковій і підлопатковій областях, переломи 2,3,5-го ребер зліва по білягрудинній лінії, переломи 3-6-го ребер справа по білягрудинній лінії, перелом 6-го ребра справа по середньо-ключичній лінії, переломи 3-8-го ребер зліва по передньо-пахвиній лінії, переломи 9-11-го ребер зліва по лопатковим лініям, переломи 3- 5-го, 8-10-го ребер справа по передньо-пахвиній лінії, переломи 5-10-го ребер справа по лопатковій лінії з розривами пристінкової плеври. Вказані ушкодження прижиттєві, з урахуванням результатів судово-гістологічного дослідження експерт вважає, що давність їх утворення може відповідати строку у 1-2 години до часу настання смерті. Ці ушкодження утворилися від неодноразової дії зі значною силою тупих предметів чи їх частин з обмеженою контактуючою поверхнею та(або) при ударах об такі предмети. Поєднана травма голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок супроводжувалася розвитком травматичного шоку, про що свідчать наявність характерних морфологічних змін з боку внутрішніх органів та результати судово-гістологічного дослідження. Поєднана травма голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок у вигляді множинних забоїв м'яких тканин різних частин тіла, множинних переломів кісток скелету, ушкоджень головного мозку та множинних ушкоджень внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку, стосовно живих осіб, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. ( підстава - пп.2.1.3. г, л, о Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Поєднана травма голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті гр. ОСОБА_9 ; Б). Синці в підщелепній області справа, в правій підключичній області, на передній і задній поверхні правого плечового суглобу, на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, по ліктьовому краю правого передпліччя в середній і нижній третині, на передній поверхні лівого плечового суглобу, на передніх поверхнях обох стегон в середній і нижній третинах, в правій надлопатковій області, в правій лопатковій області, в міжлопатковій і поперековій областях спини, в правій і лівій підколінних ямках, в середній третині правої гомілки по задній поверхні. Ці ушкодження прижиттєві, з урахуванням морфологічних особливостей вказаних синців вважаю, що давність їх утворення може відповідати строку у 3-7 діб до часу настання смерті. Ці синці утворилися від неодноразової дії тупих предметів чи їх частин з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударах об такі предмети. Вказані синці у причинному зв'язку зі смертю не перебувають і, стосовно живих осіб, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Смерть її наступила від поєднаної травми голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок у вигляді множинних забоїв м'яких тканин різних частин тіла, множинних переломів кісток скелету, ушкоджень головного мозку та множинних ушкоджень внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку, що слід вважати безпосередньою причиною смерті. Даний висновок ґрунтується на наявності і характері виявлених ушкоджень, наявності характерних морфологічних змін з боку внутрішніх органів, підтверджується результатами додаткових методів досліджень. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа етиловий спирт у кількості 3,60%, що може відповідати тяжкій алкогольній інтоксикації стосовно живих осіб. При судово-імунологічному дослідженні мазків і тампонів з вмістом ротової порожнини, піхви, прямої кишки сперматозоїди не виявлені.

Згідно з додатковим висновком судово-медичної експертизи № 210/2 від 24.05.2021 року (т. 2 а.с. 64-67), на підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_9 , 1979 р.н, приймаючи до уваги стан розвитку трупних явищ та враховуючи безпосередню причину смерті, експерт вважає, що смерть її настала за 5-8 годин до часу дослідження група в морзі, що може відповідати проміжку часу 01.15-05.15 годин 08.04.2021 р. Потерпілий та нападник по відношенню один до одного могли знаходитися у будь-якому положенні за умови, що таке їх взаєморозташування допускає можливість спричинення тілесних ушкоджень. Поєднана травма голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок утворилася від неодноразової дії зі значною силою тупих предметів чи їх частин з обмеженою контактуючою поверхнею та(або) при ударах об такі предмети. Множинні синці різних частин тіла утворилися від неодноразової дії тупих предметів чи їх частіш з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударах об такі предмети. Більш точно визначити властивості травмуючих предметів у даному випадку немає можливості через відсутність об'єктивних експертних даних. Поєднана травма голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок прижиттєва, з урахуванням результатів судово-гістологічного дослідження вважаю, що давність її утворення може відповідати строку у 1-2 години до часу настання смерті, можливо у вказаний слідчим в постанові проміжок часу. Ушкодження, які утворюють комплекс поєднаної травми голови, грудей, живота, верхніх і нижніх кінцівок, були спричинені за відносно короткий проміжок часу одне за одним. Інші виявлені ушкодження у вигляді множинних синців різних частин тіла прижиттєві, з урахуванням морфологічних особливостей вказаних синців вважаю, що давність їх утворення може відповідати строку у 3-7 діб до часу настання смерті. Під час проведення судово-медичної експертизи не встановлено об'єктивних експертних даних щодо можливого переміщення трупа з одного місця на інше. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа етиловий спирт у кількості 3.60 проміле, що може відповідати тяжкій алкогольній інтоксикації стосовно живих осіб. Даний стан не виключає можливості здійснення потерпілою активних самостійних дій. Під час проведення слідчого експерименту від 08.04.2021р. підозрюваний ОСОБА_7 показав, що в ніч на 08.04.2021р. він спричинив близько 10 ударів в обличчя гр.. ОСОБА_9 . Виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_9 тілесні ушкодження в області голови могли утворитися від спричинення зі значною силою множинних ударів кулаками рук в різні області голови потерпілої, як на це вказано підозрюваним ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту від 08.04.2021р. Механізм утворення інших ушкоджень, які виявлені під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , підозрюваним ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту від 08.04.2021 року не вказаний.

З висновку додаткової судово-медичної експертизи № 210/3 від 05.01.2023 року (т. 4 а.с. 156-160), вбачається, що експерт приймаючи до уваги множинний і різноплановий характер, різнобічну локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9 , вважає, що свідчення щодо механізму та обставин спричинення тілесних ушкоджень, які вказані обвинуваченим ОСОБА_7 під час слідчого експерименту 27.10.2022 року, не відображають в повній мірі механізм утворення всіх тілесних ушкоджень, які були виявлені під час проведення судово-медичної експертизи трупа потерпілої.

Згідно до дослідженого апеляційним судом протоколу проведення слідчого експерименту від 27.10.2022р. за участю ОСОБА_7 , який пояснював, що у зазначений день, під час вживання спиртних напоїв разом з ОСОБА_9 , остання почала казани про його дочку якісь нісенітниці, що йому не сподобалось, і він вдарив її близько 4 разів кулаком по обличчю і вони продовжили пити алкоголь. Згодом, на прохання ОСОБА_32 він приніс ще пляшку горілки, яку вони випили, ОСОБА_33 почала засинати, після чого він взяв її на руки і поніс до кімнати, але не втримав рівновагу вони разом впали - ОСОБА_33 лівим боком впала на дерев'яну тумбу, потім він її знов декілька раз брав її на руки, намагався донести до кімнати, але знов, не втримавши рівноваги, декілька разів упускав її на підлогу, вона падала з висоти його зросту обличчям донизу, намагався за ноги тягнути її по підлозі, але втратив рівновагу і впав разом ОСОБА_34 обличчям донизу. Крові у ОСОБА_32 він не бачив і більше її не бив. Пізніше пішов до своєї матері і все їй розповів /а.с.135-137 т. 4/.

Відповідно до висновку Центрально-міської лікарні Покровської міської ради Дніпропетровської області щодо результату № 18 огляду з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння від 08.04.2021р. ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп'яніння: результат № 749 - 2,13%, № 750 - 2,17%, тобто ОСОБА_7 знаходився у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю /а.с. 168 т.2/

Згідно до протоколу слідчого експерименту за участі ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 а також під час допиту в якості підозрюваного, ОСОБА_35 говорив, що наніс ОСОБА_9 в голову та обличчя не менше 10 ударів, в неї з носа текла кров, а з обличчя «юшка»/а.с.191-192, 202-203 т.2/.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень обвинуваченого, що він бив ОСОБА_9 лише по голові та обличчю, а по тулубу ударів, начебто, не наносив. Стверджує, що всі інші тілесні ушкодження, які наявні у потерпілої, утворились від неодноразових спільних падінь на підлогу під час, коли він намагався на руках віднести її до кімнати. Наведенеі доводи обвинуваченого ОСОБА_7 спростовуються показами допитаного в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_31 , який проводив розтин трупа ОСОБА_9 , який підтвердив надані ним висновки щодо причини смерті і часу її настання, кількість тілесних ушкоджень та ступінь їх тяжкості. При цьому зазначив, що під час досудового розслідування не були встановлені і вилучені спеціальні предмети для спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9 , тому такими предметами могли бути будь-які тупі предмети чи їх частини з обмеженою контактуючою поверхнею, в тому числі кулаки рук і ноги. Зазначав, що виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_9 тілесні ушкодження в області голови могли утворитися від спричинення зі значною силою множинних ударів кулаками рук в різні області голови, як на це вказував обвинувачений під час слідчого експерименту з ним 08.04.2021 року. Механізм утворення інших тілесних ушкоджень обвинуваченим не був зазначений. Однак, експерт категорично виключає можливість спричинення виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень під час падіння тіла з висоти власного зросту, навіть, якщо обвинувачений її переносив на руках і падав на неї зверху. Послідовність спричинення усіх виявлених на трупі тілесних ушкоджень неможливо визначити, оскільки вони усі спричинені в один період і розрив у часі є неможливим.

Колегія суддів, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , перевіривши його покази надані в суді першої та апеляційної інстанції, перевіривши покази свідків та письмові докази, заслухавши думку захисника ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_5 , враховуючи обставини справи, спосіб вчинення злочину, кількість, силу, з якою вони наносились, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень в життєво важливі органи, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілої, що передувала події, їх стосунки, а також, що обвинувачений залишив місце злочину та не викликав швидку допомогу, вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України передбачає наявність прямого умислу, коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або непрямого умислу, коли винний хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання.

Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Якщо особа діяла з умислом на вбивство, тривалість часу, що пройшов з моменту заподіяння ушкоджень до смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має (п. 22 ППВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров 'я особи» від 7 лютого 2003 р. № 2).

На думку колегії суддів, всі докази, в т.ч. письмові докази, які зібрані по даному кримінальному проваджені, поза розумним сумнівом підтверджують провину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

На думку колегії суддів, зазначені письмові докази, на які послався суд, підтверджують умисел у обвинуваченого ОСОБА_7 на умисне вбивство потерпілого, у зв'язку з виникненням неприязних відносин.

Висновками судово-медичних експертиз № 210 від 07.05.2021 року та № 210/2 від 24.05.2021 року трупу ОСОБА_9 , підтверджується, що у ОСОБА_9 виявлено значно більше тілесних ушкоджень ніж ті, про які розповідає ОСОБА_7 , а саме не менше 40, в тому числі у неї виявлені тілесні ушкодження життєво важливих органів: крововилив в м'яку і тверду оболонку головного мозку, забій правої легені з розривами, забій лівої нирки, забій печінки з розривом.

Колегія суддів зазначає, що обвинувачений ОСОБА_7 умисно наніс ОСОБА_9 множинні удари в життєво важливі органи - по голові, по тулубу, і ці удари нанесені з такою силою і такою жорстокістю, що спричинили не тільки велику кількість перелічених у СМЕ легких тілесних ушкоджень, як то відкритий подвійний перелом нижньої щелепи, екстракцію двох зубів і вивих одного зуба, забито-рвану рану вушної раковини тощо, а також величезну кількість тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у виді крововиливів під оболонки головного мозку, спричинивши 29 переломів ребер, розриви і забої майже всіх внутрішніх органів: правої легені, печінки, нирки, від яких настала смерть потерпілої протягом 1-2 годин з моменту їх нанесення.

На думку колегії суддів, доводи ОСОБА_7 та помилковий висновок суду, що, нібито, умисел обвинуваченого ОСОБА_7 був спрямований на спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень, які потягли смерть потерпілої, оскільки ОСОБА_7 не використовував будь-які знаряддя для спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, що, нібито, вказує на відсутність у нього наміру позбавляти її життя, суперечить вимогам п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" № 2 від 07.02.2003 року, відповідно до якого, для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень.

Колегія суддів вважає встановленим, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи разом з ОСОБА_9 на кухні її квартири у стані алкогольного сп'яніння, в ході раптово виниклих неприязнених стосунків, з метою протиправного заподіяння смерті співмешканці ОСОБА_36 , користуючись фізичною перевагою над потерпілою ОСОБА_9 , її безпорадним станом, яка, пояснили свідки, боялась його, та знаходилась у стані сильного алкогольного сп'яніння, а тому не могла чинити опір, умисно, на протязі тривалого часу, з великою силою бив її головою о невстановлені в ході досудового розслідування тупі предмети, після чого наніс множинні, не менше 40 ударів кулаками та ногами в життєво важливі органи, голову та тулуб, передбачаючи наслідки своїх дій - смерть потерпілої, тобто діяв з прямим умислом на вбивство потерпілої, що підтверджується висновком наведених у вироку та досліджених апеляційним судом судово-медичних експертиз, згідно до яких тілесні ушкодження наявні у потерпілої утворились від неодноразової дії тупих предметів чи їх частин з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударах об такі предмети та від спричинення зі значною силою множинних ударів кулаками рук в різні області голови потерпілої.

На думку колегії суддів, маючи умисел на спричинення смерті потерпілої, обвинувачений ОСОБА_7 міг не використовувати знаряддя, оскільки застосував інший небезпечний для життя особи спосіб.

Умисне поранення життєво важливих органів потерпілого, внаслідок чого сталася смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує як умисне вбивство.

Вбивство, яке було наслідком дії особи, котра хоч і не ставила собі за мету позбавлення життя але байдуже ставилась до такого наслідку, можливість якого вона свідомо допускала, має кваліфікуватись як умисне вбивство. Відповідальність за умисне спричинення смерті настає і у випадках, коли винний, умисно завдаючи шкоди потерпілому, не передбачає конкретно, яка саме шкода матиме місце, допускаючи можливість будь-якої шкоди, в тому числі і смерті, яка фактично настає. Відповідальність в таких випадках настає саме за наслідки, які фактично були заподіяні.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , що спричинивши потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження, він не мав умислу на вбивство та не усвідомлював можливість настання смерті останньої, не відповідають дійсності та спростовуються фактичними обставинами справи.

Колегія суддів вважає, що спричинивши таку велику кількість тяжких тілесних ушкоджень (не менше 40) в життєво важливі органи, в короткий проміжок часу, ОСОБА_7 усвідомлював можливість настання смерті останньої та бажав цього.

Доводи ОСОБА_14 про те, що він не пам'ятає, що він спричинив потерпілій інші тілесні ушкодження ніж 4, на чому наполягав в судовому засіданні, не є слушними, оскільки всі тілесні ушкодження утворились в короткий проміжок часу, інших людей в квартирі не було. Немає підстав вважати, що інші особи прийшли в квартиру потерпілої після нього для заподіяння тілесних ушкоджень, оскільки ключ від квартири, яку він замкнув, йдучи до своєї матері, перебували саме в нього.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , що тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої, утворились не від його дій, а під час неодноразових падінь, коли він, нібито, ніс потерпілу ОСОБА_37 на руках, і що, начебто, вони разом декілька разів падали на підлогу, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються показами судово-медичного експерта ОСОБА_31 , наданими в судовому засіданні, який проводив розтин трупа ОСОБА_9 , підтвердив в суді надані ним висновки щодо причини смерті і часу її настання, кількість тілесних ушкоджень та ступінь їх тяжкості. При цьому зазначив, тілесні ушкодження в області голови могли утворитися від спричинення зі значною силою множинних ударів кулаками рук в різні області голови, як на це вказував обвинувачений під час слідчого експерименту з ним 08.04.2021 року. Механізм утворення інших тілесних ушкоджень обвинуваченим не був зазначений. Однак, експерт категорично виключає можливість спричинення виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень під час падіння тіла з висоти власного зросту, навіть, якщо обвинувачений її переносив на руках і падав на неї зверху.

Зазначені доводи ОСОБА_7 також спростовуються тим, що в нього не було встановлено будь-яких тілесних ушкоджень, які властиві під час неодноразових падінь на підлогу.

Доводи ОСОБА_7 , що він не пам'ятає, щоб саме він завдав тілесних ушкоджень потерпілій, окрім тих, про які він зазначив - в область голови та обличчя, не є слушними, оскільки він перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації і тому не може критично ставитись до своїх дій.

Доводи ОСОБА_14 про, нібито, застосування до нього недозволених методів ведення, були предметом перевірки судом, наявна постанова про закриття провадження, а тому підтвердження не знайшли, про що зазначив й сам обвинувачений.

Доводи ОСОБА_7 , про, нібито, штучне створення доказів щодо нього не знайшли свого підтвердження і є бажанням останнього пом'якшити відповідальність за скоєне.

Доводи ОСОБА_7 про, нібито, наявність ознак життя ОСОБА_9 після нанесення множинних ударів в голову, обличчя, тулуб, та можливість потерпілої рухатися, не вказує на відсутність умислу на вбивство, оскільки обвинувачений наносив удари кулаками, ногами у життєво важливі органи. ОСОБА_7 наносив чисельні удари, біля 40, не випадково з необережністю, у ході сварки з ОСОБА_34 через незначний привід, а тому свідомо допускав настання наслідків у виді смерті потерпілої, що підтверджується силою, з якою вони наносились, локалізація, кількість, характером нанесених ударів у життєво важливі органи та сукупністю його дій.

На думку колегії суддів апеляційного суду, за наведених обставин ОСОБА_7 усвідомлював, що, завдаючи чисельні (не менше 40), зі значною силою, удари кулаками та ногами в життєво важливі органи - голову та тулуб потерпілої, він може позбавити життя потерпілу, оскільки в голові та області грудної клітини знаходяться життєво важливі органи, припинення функціонування яких неодмінно призведе до смерті потерпілого, отже беззаперечно розумів суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання наслідків, у даному випадку свідчать про наявність у ОСОБА_7 неконкретизованого умислу на вчинення вбивства потерпілої ОСОБА_9 , тобто останній не мав чіткого уявлення про характер і тяжкість можливих наслідків від нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, проте передбачав ці наслідки та розумів, що від його дій настане смерть потерпілої.

За таких обставин, з урахуванням обсягу досліджених доказів, їх ретельний аналіз, перевірки на предмет допустимості та належності, враховуючи спосіб вчинення обвинуваченою злочину кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку обвинуваченого та потерпілої, що передувала події, їхні стосунки, ставлення обвинуваченого до наслідків злочину, на думку колегії суддів дають беззаперечні підстави вважати доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 саме в умисному вбивстві.

Відповідно до роз'яснень викладених у п.22 Постанови пленуму Верховного Суду України №2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК України), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Колегія суддів вважає, що про наявність ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме бажання настання смерті потерпілої, свідчить характер та локалізація тілесних ушкоджень, а також поведінка обвинуваченого стосовно потерпілої після вчинення злочину, яка супроводжувалася ненаданням першочергової медичної допомоги потерпілої ОСОБА_9 , при цьому обвинувачений не міг не розуміти серйозність завданих тілесних ушкоджень життєво важливим органам людини - голови, шиї, тулубу, та їх кількість, що свідчить про те, що обвинувачений повністю усвідомлював, що може наступити смерть потерпілої та бажав настання таких наслідків.

На думку колегії суддів, вказані обставини у своїй сукупності з очевидністю вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх небезпечні наслідки і бажав їх настання, а тому колегія суддів вважає, що обвинувачений мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_9 , і реалізуючи свій намір, умисно заподіяв смерть потерпілій.

Крім того, вчинення ОСОБА_7 умисних, цілеспрямованих дій підтверджує і висновок судово-психіатричної експертизи № 177 від 14.05.2021 року, відповідно до якого, під час інкримінованого йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. В теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_7 , користуючись фізичною перевагою над потерпілою ОСОБА_9 , яка не чинила зі свого боку будь-якого спротиву, умисно, на протязі тривалого часу бив головою об невстановлені в ході досудового розслідування тупі предмети, після чого, наніс множинні удари кулаками та ногами в життєво важливі частини тіла потерпілої ОСОБА_9 - голову та тулубу, що є життєво-важливими органами людини, а також удари по кінцівкам, розуміючи, що своїми діями здійснює посягання на життя іншої людини, передбачаючи наслідком своїх дій - смерть потерпілої, тобто діяв з прямим умислом на вбивство людини.

З поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 після вчинення вбивства, також вбачається наявність умислу на позбавлення життя потерпілої, оскільки він побачивши, що потерпіла ОСОБА_9 лежить на підлозі і підозріло хрипить, не викликав швидку медичну допомогу, а пішов до своєї матері ОСОБА_10 в іншу частину міста, розповів їй про подію та лише після того, як вони з матір'ю прийшли до потерпілої, яка вже не дихала, була викликана карета швидкої допомоги.

Висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України суперечить постанові Верховного Суду від 25.03.2021 року у справі № 428/11944/19, де Касаційний суд зазначив про правильність кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 115 КК України, виходячи з того, що поведінка засудженого до та після вчинення злочину, механізм, характер, спосіб завдання, кількість ударів та локалізацію тілесних ушкоджень, безумовно, вказують на спрямованість його дій саме на позбавлення життя потерпілої.

Також підставою для перекваліфікації дій ОСОБА_7 з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України суд І інстанції у вироку зазначив, що потерпіла померла не одразу, посилаючись на покази ОСОБА_7 , що після того, як він перестав бити потерпілу вона лежала на підлозі і хрипіла, а також на висновок судово-медичної експертизи про те, що тілесні ушкодження у потерпілої утворилися за 1-2 години до настання смерті.

На думку колегії суддів, такий висновок суду суперечить вимогам п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" № 2 від 07.02.2003 року, відповідно до якого, якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до положень ст. 3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948р., кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.

Згідно зі ст. 2 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка набрала чинності до України 11.09.1997р., право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

Положеннями ст.ст. 3,27 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну вироку в частині призначеного покарання, а саме призначити йому мінімальне покарання, яке передбачено ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки він вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, раніше не судимий, має неповнолітню доньку, самостійно викликав карету швидкої допомоги та поліцію, не є обґрунтованими, оскільки він позбавив іншу людину життя, а людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Потерпіла ОСОБА_9 також мала неповнолітню доньку. Доводи, що він самостійно викликав карету швидкої допомоги та поліцію, не є слушними, оскільки він це зробив після залишення місця події, повернувшись від матері, тобто вже після того, як потерпіла померла.

На підставі ст.ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного і обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

При визначенні виду та розміру покарання колегія суддів бере до уваги конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості скоєного злочину, який на підставі ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів,а також дані про особу обвинуваченого

Колегія суддів призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України, приймає до уваги велику ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, враховуючи що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вчинив вбивство людини перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, який не працює, має неповнолітню доньку від попереднього шлюбу, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, задовільно характеризується за місцем постійного проживання, позицію потерпілої ОСОБА_38 , яка наполягала на призначенні суворого покарання обвинуваченому, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст.115 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 12 років.

Оскільки за вимогами ст. 65 КК України покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, колегія суддів вважає, що призначене покарання у виді 12 років позбавлення волі, є саме таким.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування вироку судом апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення, а вирок суду І інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нового вироку.

Колегія суддів вважає за необхідне зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_7 , починаючи з 08 квітня 2021 року, відповідно до протоколу затримання, до 31 травня 2023 року включно.

Питання про речові докази, що передані на зберігання до камери схову ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судової-трасологічної експертизи (висновок № СЕ-19/104-21/13253-Д від 27.04.2021 року), в сумі 2615 грн. 20 коп. та судової-трасологічної експертизи (висновок СЕ-19/104-21/13261-Д від 29.04.2021 року), в сумі 2615 грн. 20 коп., тобто на загальну суму 5230 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 рокувідносно ОСОБА_7 - скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років.

Строк покарання рахувати з 08 квітня 2021 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_7 , починаючи з 08 квітня 2021 року, відповідно до протоколу затримання до 31 травня 2023 року включно.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта у сумі 5230 (п'ять тисяч двісті тридцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Речові докази: фрагмент простирадла зі слідами речовини бурого кольору; захисну сітку зливу води з ванни; 3 порожні пляшки з полімерного матеріалу; пляшку з полімерного матеріалу з рідиною темного кольору; 3 стакани з полімерного матеріалу; пляшку з полімерного матеріалу, об'ємом 1,15 літри; фрагмент килима; 2 марлевих тампони зі змивами; нігтьові зрізи з обох рук потерпілої ОСОБА_9 ; залишки змивів з обох рук потерпілої ОСОБА_9 ; два фрагменти дактилоплівок з мікрочастсками з долоней з обох рук трупа ОСОБА_9 ; осади, витяжки на ниточках марлі; контроль марлі; нігтьові зрізи з обох рук підозрюваного ОСОБА_7 ; залишки змивів з обох рук підозрюваного ОСОБА_7 ; осади, витяжки на ниточках марлі; контроль марлі; зразок крові на марлі підозрюваного ОСОБА_7 ; два зуби та один фрагмент зуба; залишки змивів та витяжок на марлі; об'єкти, схожі на волосся та волокна, виявлені на поверхні зубів; залишки 12 недопалків цигарок, які поміщені до камери схову ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Кофту чоловічу зі слідами речовини бурого кольору; туфлі чоловічі синього кольору, 43 розміру; штани чоловічі спортивні, темно-синього кольору, фірми «adidas»; куртку чоловічу спортивна, чорного кольору з вставками білого та синього кольорів, фірми «adidas»; гроші в сумі 60 грн., купюрами 10 та 50 грн., на яких знаходяться сліди речовини бурого кольору, купюра 10 грн. серія ЮЖ №0648280, купюра 50 грн. серія УП №8956965; мобільний телефон «Redmi» іmеі 1: НОМЕР_1 та іmеі 2: НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім карта мобільного оператору «Київстар» тел. +З8 НОМЕР_3 , які поміщені до камери схову ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_7 .

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Судді:

Попередній документ

111236709

Наступний документ

111236711

Інформація про рішення:

№ рішення:	111236710
№ справи:	184/1009/21
Дата рішення:	31.05.2023
Дата публікації:	02.06.2023
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(12.01.2024)
Результат розгляду:	Приєднано до провадження
Дата надходження:	09.01.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (42)

14.03.2026 03:44	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
14.03.2026 03:44	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
14.03.2026 03:44	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
14.03.2026 03:44	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
14.03.2026 03:44	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
14.03.2026 03:44	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
14.03.2026 03:44	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
14.03.2026 03:44	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
14.03.2026 03:44	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
01.06.2021 11:00	Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
10.06.2021 11:20	Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
06.07.2021 11:00	Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
08.07.2021 11:00	Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
20.07.2021 14:00	Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
07.09.2021 14:00	Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
14.09.2021 12:45	Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
16.09.2021 12:45	Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
21.09.2021 14:00	Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
04.10.2021 12:00	Дніпровський апеляційний суд
08.11.2021 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
16.12.2021 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
22.02.2022 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.02.2022 14:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
16.08.2022 09:50	Дніпровський апеляційний суд
25.08.2022 11:45	Дніпровський апеляційний суд
28.09.2022 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
29.09.2022 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
07.10.2022 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
12.10.2022 11:15	Дніпровський апеляційний суд
20.10.2022 14:00	Дніпровський апеляційний суд
24.10.2022 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
03.11.2022 09:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
05.12.2022 10:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
06.12.2022 09:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
31.01.2023 10:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
13.02.2023 14:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
15.02.2023 11:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
21.02.2023 13:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
09.05.2023 12:00	Дніпровський апеляційний суд
16.05.2023 14:30	Дніпровський апеляційний суд
31.05.2023 14:00	Дніпровський апеляційний суд
09.08.2023 09:00	Дніпровський апеляційний суд