31 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/22782/19
адміністративне провадження №К/990/13360/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022,
31.05.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022. Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 у цій справі до закінчення касаційного провадження, яке обґрунтоване тим, що виплата на підставі рішення суду середнього заробітку за час вимушеного прогулу призведе до непередбачуваних кошторисом витрат бюджетних коштів, що на думку скаржника, може мати наслідком недостатність коштів для виплати заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання учасниками справи своїх міркувань та заперечень щодо поданого скаржником клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
01.08.2022 до Верховного Суду від позивача надійшли заперечення щодо вказаного клопотання Офісу Генерального прокурора, у яких позивач зазначає, що сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода відповідача із прийнятими у справі судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх виконання. Позивач уважає, що належне обґрунтування касатора з приводу заявленого клопотання відсутнє та не підтверджене доказами.
Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022.
Офісом генерального прокурора повторно до касаційного суду подано клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що до Офісу Генерального прокурора надійшли листи від Державної казначейської служби України про вжиття заходів щодо безспірного списання 1 033 431,36 грн з рахунків Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 , на підставі виконавчого листа, виданого 30.06.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/22782/19, наданого стягувачем. Оскільки поворот виконання рішення суду у цій категорії справ непередбачено, то скаржник вважає, що у випадку задоволення касаційної скарги Офісу Генерального прокурора це призведе до неможливості повернення безпідставно стягнутих судовим рішенням коштів та матиме наслідком заподіяння збитків Державі.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Так, згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частина друга статті 375 КАС України).
Вирішуючи заявлене Офісом Генерального прокурора клопотання, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення або зупинення його дії, які допускаються як виняток, повинні бути вагомі причини. Причини, наведені заявником не вказують на необхідність задоволення вказаного клопотання та не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень слід відмовити.
Також, під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що Офісом Генерального прокурора у касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора.
Крім того, під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що позивачем у відзиві на касаційну скаргу заявлено клопотання про розгляд справи за участі позивача.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому у задоволенні зазначених клопотань слід відмовити.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 640/22782/19 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24.01.2020 у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 327, 340, 345, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити в задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі № 640/22782/19.
Відмовити у задоволенні клопотань Офісу Генерального прокурора та ОСОБА_1 про розгляд справи за їх участі.
Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.
Вказану справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 01.06.2023, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко,
Суддя Верховного Суду