ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.05.2023Справа № 910/11358/22
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"
про стягнення 128 207,98 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - ТДВ "Експрес Страхування", позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - ТДВ "СК "Альфа-Гарант", відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 128 207,98 грн. в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 20.05.2022 у місті Борисполі Київської області, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв'язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 130 807,98 грн. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", ТДВ "Експрес Страхування" вказує, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаним винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яку ТДВ "СК "Альфа-Гарант" не сплатило.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2022 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що він не погоджується з розміром заподіяних збитків, визначеним позивачем на підставі рахунку СТО, та послався на Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якого визначення розміру шкоди у спірних відносинах має відбуватись на підставі експертної оцінки з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, розрахованого у порядку, встановленому чинним законодавством. На підтвердження своїх доводів відповідач надав звіт суб'єкта оціночної діяльності ФОП Скребцова С. О. № 22/2223 від 30.01.2023, виконаного на його замовлення, за яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля склала 77 445,41 грн. На підставі вказаного звіту та з урахуванням франшизи відповідач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 74 845,41 грн., тому просив відмовити у задоволенні позову.
Указаний відзив був наданий суду з порушенням строку, визначеного законом, у зв'язку з чим відповідач просив поновити йому цей процесуальний строк. Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі відзиву, відповідач зазначив про відсутність доступу до офісу компанії, у якому зберігаються страхові справи, а також тривалі відключення електроенергії, у зв'язку з чим відповідач не мав можливості своєчасно опрацювати матеріали позовної заяви та надати відзив на позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши наведені ТДВ "СК "Альфа-Гарант" доводи, суд вважав поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення цього строку та прийняття відзиву до розгляду.
Отже, розглянувши заяви сторін по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Установлено, що відповідно до генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом лізингу № 207.20.000003 від 01.10.2020, укладеного ТДВ "Експрес Страхування" та ТОВ "УЛФ-Фінанс", були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Пежо", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
20.05.2022 у місті Борисполі Київської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Шкода", державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого вказаним транспортним засобам були завдані механічні пошкодження.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.06.2022 у справі № 359/3083/22 за фактом вказаної ДТП водій ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, проте звільнений від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, з оголошенням йому усного зауваження.
Згідно з рахунком-фактурою СТО № 0000005064 від 16.06.2022 та актом виконаних робіт № 2022007094 від 14.07.2022 вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Пежо", реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 133 807,99 грн.
У подальшому на підставі вказаного рахунку СТО та страхового акта № 3.22.02151-1 від 17.06.2022 позивач сплатив потерпілій особі на рахунок СТО (Філії "Автоцентр на Столичному" ПрАТ "Українська автомобільна корпорація") вартість завданого матеріального збитку у сумі 130 807,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЦО03541 від 21.06.2022.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України ?визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Шкода", державний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ТДВ "СК "Альфа-Гарант" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/208819083.
Отже відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ТДВ "Експрес Страхування"), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі, в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Матеріали справи свідчать, що позивач (ТДВ "Експрес Страхування") 16.08.2022 звернувся до страховика винної особи - ТДВ "СК "Альфа-Гарант" із заявою про компенсацію страхового відшкодування на суму 130 807,98 грн, сплаченого потерпілій особі на рахунок СТО. Однак вказана вимога була залишена без відповіді.
Разом з тим судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі ТДВ "СК "Альфа-Гарант" сплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі, визначеному у звіті про оцінку пошкодженого майна, в сумі 74 845,41 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 33178 від 31.01.2023.
Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018, по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018, по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018, по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018, по справі №910/171/17 від 02.10.2018.
Так, розмір (коефіцієнт) зносу розраховується за порядком, передбаченим Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (далі - Методика).
Відповідно до п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Згідно з пунктом 7.38 Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Із матеріалів справи вбачається, що суб'єктом оціночної діяльності ФОП Скребцовим С. О., на замовлення відповідача, був складений звіт № 22/2223 від 30.01.2023, у якому розмір відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля був визначений з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні - 0,4658.
Отже застосування вказаного коефіцієнту зносу на складові частини (деталі) зазначеного пошкодженого автомобіля є обов'язковим, у зв'язку з чим вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля склала 77 445,41 грн.
Указаний звіт щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля від 30.01.2023 (наданий відповідачем) суд вважає належним та вірогідним доказом у справі, за допомогою якого можна встановити реальну вартість відновлювального ремонту автомобіля "Пежо", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, та ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
У той же час наданий позивачем рахунок СТО № 0000005064 від 16.06.2022, складений Філією "Автоцентр на Столичному" ПрАТ "Українська автомобільна корпорація", не є належним доказом визначення матеріального збитку пошкодженого автомобіля ("Пежо") з урахуванням оціненої шкоди та коефіцієнту фізичного зносу.
Таким чином, суд вважає доведеною відповідачем належними засобами доказування обставину, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля склала 77 445,41 грн.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № ЕР/208819083 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником за шкоду майну становить 130 000,00 грн., а франшиза - 2 600,00 грн. Отже сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті позивачу за вирахуванням франшизи, склала 74 845,41 грн.
Разом з тим, як вже встановлено судом, ТДВ "СК "Альфа-Гарант" під час розгляду справи сплатило позивачу страхове відшкодування у вказаній сумі, у зв'язку з чим провадження у цій частині позовних вимог необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
У решті вимог ТДВ "Експрес Страхування" про стягнення страхового відшкодування у сумі 53 362,57 грн. (128 207,98 грн. - 74 845,41 грн.) суд відмовляє.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 128 207,98 грн. в частині стягнення страхового відшкодування у сумі 74 845,41 грн. закрити.
У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 53 362,57 грн. - відмовити.
Повне судове рішення складене 30 травня 2023 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя ? ? ? ? ? Головіна К. І.