вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" травня 2023 р. Справа№ 910/5257/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцька Т.О.
за участю представників сторін:
від позивачів 1: Кологойда О.В. (ордери АІ 1039369 від 01.03.21)
від позивачів 2: Кологойда О.В. (довіреність № 1 від 02.03.2021)
від позивачів 3: Кологойда О.В. (довіреність № 3 від 02.03.2021)
від позивачів 4: Кологойда О.В. (довіреність № 1 від 02.03.2021)
від позивачів 5: Кологойда О.В. (довіреність № 1 від 02.03.2021)
від позивачів 6: Кологойда О.В. (ордер АІ№ 1077932 від 16.03.2021)
від позивачів 7: Рубейко А.М. (особисто),
Кологойда О.В. (ордер АІ № 107794 від 15.03.2021)
від відповідача 1,2 : не зявились.
від третьої особи 1: Гінінгер А.А. (довіреність від 09.12.2022 №01.01/98-45), Чайкіна К.О. (довіреність від 26.12.2022 №01.01-98/62) (в режимі відеоконференції)
від третіх осіб 2,3: не з'явились.
розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.01.2023 про зупинення провадження у справі та призначення судової економічної експертизи
у справі №910/5257/21 (суддя Демидов В.О.)
за позовом приватного акціонерного товариства "КІНТО",
публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб",
публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал",
публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4",
публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5",
ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2
до 1. Barlenсo LTD (Барленко ЛТД),
2. PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.")
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь",
2) акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",
3) громадянин України ОСОБА_3
про визнання права позивачів на отримання компенсації,-
В провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/5257/21 за позовом Приватне акціонерне товариство "КІНТО", Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб", Публіче акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал", Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4", Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись із позовом до Barlenсo LTD (Барленко ЛТД) про визнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити дії.
02.01.2023 від представника Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" надійшла заява про призначення у справі №910/5257/21 судово-економічну експертизу (а.с.42-44 том 10) на вирішення якої поставити питання: "Визначити ринкову (справедливу) ціну однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (у складі пакетів загальною вартістю 3,256% від статутного фонду та у складі пакетів загальною вартістю 100% від статутного фонду) станом на 02.03.2018р" та зупинення провадження у справі №910/5257/21 до вирішення справи №910/8714/18 та набрання судовим рішенням у справі №910/8714/18 законної сили.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2023 (а.с. 100-106 том 10) клопотання приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про призначення судової економічної експертизи у справі №910/5257/21 задоволено частково.
Призначено у справі №910/5257/21 судову економічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" (м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 52, оф.10).
На вирішення судової експертизи поставлено питання:
"Якою була дійсна узгоджена (ринкова) вартість 1 (однієї) акції приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (ідентифікаційний код 00191158) станом на 02.03.2018 у складі пакету загальною кількістю 100 % від статутного фонду (капіталу) приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (ідентифікаційний код 00191158) за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?".
Витрати по проведенню експертизи покладено на приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь".
У задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про зупинення провадження у справі №910/5257/21 до вирішення справи №910/8714/18 та набрання судовим рішенням у справі №910/8714/18 законної сили - відмовлено.
Повідомлено сторони про необхідність надання об'єктів та матеріалів, які необхідні для проведення експертизи, безпосередньо до експертної установи.
Попереджено експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього (них) обов'язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.
Ухвалу та матеріали справи №910/5257/21 надіслати ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" (м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд 52, оф.10).
Провадження у справі №910/5257/21 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі №910/5257/21 в частині п. 2, 3 резолютивної частини ухвали та в цій частині прийняти нову ухвалу щодо такого:
- 2. Призначити у справі №910/5257/21 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8А);
- 3. На вирішення судової експертизи поставити таке питання: "Визначити ринкову (справедливу) ціну однієї простої іменної акції приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (у складі пакетів загальною вартістю 100% від статутного фонду) станом на 02.03.2018".
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив на те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив питання для проведення експертизи, запропоноване приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь", що свідчить про порушення норм процесуального права - ч.1 ст. 2, ч.5 ст.99 та ч.5 ст.236 ГПК України , що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в частині питання поставленого на вирішення судової експертизи. Також вказав на те, що оскаржувана ухвала винесена без належного обґрунтування вибору експертної установи.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 апеляційну скаргу у справі №910/5257/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі №910/5257/21. Справу №910/5257/21 призначено до розгляду на 23.05.2023
02.05.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
18.05.2023 через канцелярію суду від представника третьої особи 1 надійшли додаткові пояснення у справі від 17.05.2023.
23.05.2023 через канцелярію суду від представника третьої особи 1 надійшло клопотання про залишення додаткових пояснень у справі № 17.05.2023 без розгляду.
У судове засідання, 23.05.2023 представники відповідачів 1,2 та треті особи 2,3 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, всі представники були повідомлені належним чином. (а.с.218-222, 239-251 т.10)
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яким визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Відповідно до п. 5.8 Положення офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Згідно п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Як слідує з матеріалів справи, ухвали Північного апеляційного господарського суду були направлені представникам сторін на офіційні електронні адреси та доставлені до скриньки, про що свідчать роздруківки з сервісу направлення електронних листів. (том 10, а.с. 218-222)
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Окрім того, як свідчать матеріали справи, ухвала про відкриття провадження у справі від 24.04.2023, була направлена сторонам та отримана останніми (а.с.218-222, 239-251 т.10), окрім того, оприлюднена на сайті ЄДРСР 27.04.2023.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Колегія суддів зазначає, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Подібна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19.
Враховуючи наведені положення, колегія суддів зазначає, що відповідачі 1,2 та треті особи 2,3 не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою про виклик у судове засідання від 23.05.2023р., яка є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідачі 1,2 та треті особи 2,3 у судовому засіданні 23.05.2023.
Представник третьої особи 1, у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник позивачів 1-7 та позивач 7 заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у цій справі є вимоги визнання права Приватного акціонерного товариства "КІНТО", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на отримання компенсації (доплати) за акції, примусово викуплені за Публічною безвідкличною вимогою BARLENCO LTD про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Металургійний комбінат Азовсталь" вих. №02 від 19.03.2018 р., в розмірі 5,6802 грн. (п'ять гривень 6802 копійок) за одну просту іменну акцію.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачі були акціонерами ПрАТ «МК Азовсталь», внаслідок проведення обов'язкового продажу акцій товариства на підставі публічної безвідкличної вимоги Компанії Barlenco LTD належні позивачам акції були відчужені на користь відповідача 1. Позивачі в обґрунтування позову зазначають (в тому числі), що продаж акції відбувся за ціною, що не відповідає ринковій вартості товариства, отже ціна обов'язкового продажу акцій ПрАТ «МК Азовсталь» є заниженою.
02.01.2023 від представника Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» надійшла заява про призначення у справі №910/5257/21 судово-економічну експертизу на вирішення якої поставити питання: «Визначити ринкову (справедливу) ціну однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (у складі пакетів загальною вартістю 3,256% від статутного фонду та у складі пакетів загальною вартістю 100% від статутного фонду) станом на 02.03.2018р» та зупинення провадження у справі №910/5257/21 до вирішення справи №910/8714/18 та набрання судовим рішенням у справі №910/8714/18 законної сили.
В обґрунтування клопотання про призначення судово-економічної експертизи представник вказує, що позивачами на підтвердження позовних надано висновок експертизи №128/18 від 21.11.2018р. згідно якого ринкова вартість акції Товариства становить 6,2442 грн. Разом з тим представник Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» зазначає, що в ухвалі від 27.04.2022р. у справі №910/8714/18 про призначення експертизи суд вказав, що наявність звіту про оцінку та висновку експертизи із різними даними свідчить про суперечливість та необґрунтованості таких доказів.
12.01.2023 від представника позивача надійшли заперечення стосовно заяви про призначення у справі №910/5257/21 судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі №910/5257/21 до вирішення справи №910/8714/18 та набрання судовим рішенням у справі №910/8714/18 законної сили.
Призначаючи у даній справі експертизу суд першої інстанції виходив з того, що поданий позивачем висновок експертів № 128/18 від 21.11.2018 за результатами судової економічної експертизи викликає сумнів щодо його правильності, оскільки в межах проведеного дослідження для визначення вартості акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" застосований лише майновий (витратний) підхід, порівняльний та дохідний підходи не застосовано.
Отже, у даному випадку наявні підстави для призначення судової економічної експертизи в порядку, передбаченому статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, для з'ясування обставин, що є необхідними для правильного вирішення справи, але потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Суд з урахуванням пояснень учасників справи доручив проведення судової експертизи ТОВ «Експертна компанія «ЕС енд ДІ».
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про призначення судової економічної експертизи на підставі статті 99 ГПК України, у зв'язку з порушенням порядку визначення питань для проведення експертизи та визначення експертної установи.
Пунктом 8 частини другої статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи.
За приписами частини першої та другої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно (ч. 3 ст. 99 ГПК України).
Отже визначення експертної установи при призначенні судової експертизи належить до дискреційних повноважень суду.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "МК "Азовсталь" запропонувало доручити проведення експертизи Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України з огляду на те, що цією установою розроблено Методику визначення ринкової вартості акцій 2014 р. (реєстраційний код з Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України - 0.1.18) і відповідні експерти цієї установи володіють експертними знаннями у вказаній сфері.
В свою чергу позивач заперечував щодо обрання експертною установою ННЦ «ІСЕ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» з підстав, викладених в запереченнях на клопотання ПрАТ "МК "Азовсталь" про призначення судової експертизи (а.с.53-79 т.10). Ці заперечення ґрунтуються на наступних доводах:
- визначення експертної установи при призначенні судової експертизи належить до дискреційних повноважень суду, який призначив експертизу у справі № 910/5257/21, вказана правова позиція підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 року у справі № 910/8714/18 у подібних правовідносинах та за участі скаржника.
- зазначив , також, що Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України перебуває в зоні активних бойових дій, що зумовлює ризик знищення матеріалів справи під час пересилання або роботи з ними судових експертів. Окрім того зазначив на значну завантаженість експертів експертних установ Міністерства юстиції.
- суд визначив питання на вирішення експертів з урахуванням вимог законодавства в сфері оцінки майна та призначення судово-економічних експертиз, правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема постанови палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 року у справі № 905/671/19.
З матеріалів справи вбачається , що сторонами у справі не було досягнуто згоди щодо обрання експертної установи.
Суд першої інстанції скористався своїм дискреційним повноваженням, передбаченим частиною третьою статті 99 ГПК України, та самостійно визначив в оскарженій ухвалі експертну установу товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна група «ЕС енд ДІ», яка є експертною установою найбільш територіально наближеною до суду. Будь-яких аргументів чому ця експертна установа не могла бути обрана судом для проведення експертизи у справі апеляційна скарга не містить.
Місцезнаходженням експертної установи (ННЦ «ІСЕ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА»), яку запропонувало ПрАТ "МК "Азовсталь" є місто Харків, яке розташоване у районі проведення воєнних (бойових) дій, тому обрання цієї експертної установи для проведення експертизи у справі створить певні ризики з точки зору дотримання строку проведення експертизи та збереження матеріалів справи.
Наказом Міністерства юстиції України від 05.04.2021 № 1253/5 скасовано вимоги щодо необхідності дотримання зон регіонального обслуговування науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України.
Отже враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі в частині визначення судом експертної установи є законною та обґрунтованою.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо визначення питань для проведення експертизи.
У постанові від 04.03.2021 у справі № 910/2483/18 Верховний Суд надав аналіз положенням чинного законодавства, зокрема, Закону "Про акціонерні товариства", що стосуються порядку та способів визначення ціни придбання акцій, зокрема, для цілей процедур добровільного викупу акцій та примусового викупу акцій (сквіз-аут).
У вказаній справі Верховний Суд дійшов зокрема таких висновків щодо співвідношення понять ринкової та справедливої вартості:
- "Закон України "Про акціонерні товариства" передбачає можливість викупу акцій мажоритарним акціонером у міноритарного акціонера. Для реалізації цієї можливості Закон передбачає три варіанти (процедури): 1) добровільний викуп акцій, 2) примусовий викуп акцій (процедура сквіз-ауту), 3) викуп акцій на вимогу міноритарних акціонерів (процедура сел-ауту);
- процедура добровільного викупу акцій урегульована статтею 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства". У цій процедурі має бути визначена ціна придбання акцій, так звана ціна пропозиції. Вчинення дій, передбачених статтею 65-1 цього Закону, зокрема і дій щодо визначення ціни пропозиції, є обов'язковим перед здійсненням процедури сквіз-ауту, що випливає із норм, закріплених у абзацах 1 та 4 частини четвертої статті 65-2 Закону;
- процедура примусового викупу акцій (сквіз-аут) урегульована статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". У цій процедурі має бути визначена ціна обов'язкового продажу акцій, так звана ціна вимоги;
- порядок визначення ціни придбання акцій для цілей усіх трьох зазначених процедур чітко встановлений законом, проте має певні відмінності. Однаковим для визначення ціни придбання акцій в усіх трьох процедурах є те, що Закон передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у законі варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій. Одним із таких передбачених Законом варіантів (показників), з урахуванням якого формується та визначається ціна придбання акцій, є ринкова вартість акцій товариства;
- порядок визначення ринкової вартості акцій встановлений у статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", однак при її визначенні у процедурах добровільного викупу акцій та сквіз-ауту враховуються особливості, встановлені статтями 65 - 65-3 Закону (абзац 2 частини третьої статті 8 Закону).
- у разі звернення міноритарного акціонера до суду з позовом про стягнення ціни придбання акцій у процедурі сквіз-ауту, яка на його думку є справедливою, посилаючись при цьому в обґрунтування позову на порушення порядку визначення ринкової вартості акцій товариства та на те, що визначена відповідачами ринкова вартість акцій є несправедливою, суд має з'ясувати розмір ринкової вартості акцій товариства, що визначається у процедурі добровільного викупу акцій, передбаченій статтею 65-1 Закону, а також розмір ринкової вартості акцій, що визначається у процедурі сквіз-ауту, передбаченій статтею 65-2 Закону, встановити чи відрізняються ці розміри ринкової вартості акцій між собою та чи є різниця між ними істотною. Також суд має перевірити, чи правильно була визначена ринкова вартість акцій в обох процедурах. Тобто суди мають з'ясувати, чи є визначена кожною із сторін у справі ринкова вартість акцій товариства правильною та справедливою".
У низці інших постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої: "при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати" (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 18.02.2021 у справі №908/3492/19, від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).
Водночас із таких правових висновків не є зовсім зрозумілим, як саме визначається справедлива вартість акцій, і як вона співвідноситься із ринковою вартістю, механізм визначення якої встановлений у Законі "Про акціонерні товариства", зокрема у статтях 8 та 65-2 цього Закону.
Для забезпечення єдності судової практики щодо застосування статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", Верховний суд у складі Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 уточнив висновки, зроблені у вказаних вище постановах Верховного Суду, і зазначив, що поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб'єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб'єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.
Як вже зазначалося вище, порядок визначення ціни вимоги у процедурі примусового викупу акцій визначений у ч. 5 ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", відповідно до якої ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з таких:
1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;
2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;
3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до ст.8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.
Тобто при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.
В Україні фактично відсутній класичний фондовий ринок, на якому активно торгуються акції публічних компаній з розпорошеним корпоративним контролем.
Більше того, акції міноритарних акціонерів часто не мають високої ціни саме на українському фондовому ринку через те, що міноритарні акціонери фактично відсторонені від ухвалення будь-яких управлінських рішень (не мають контролю), роками не отримують дивідендів, але змушені нести витрати, пов'язані із депозитарним обліком своїх акцій.
Отже, вартість акцій міноритарних акціонерів на фондовому ринку може наближатися до нуля (бути мінімальною). Такі акції не купують портфельні інвестори, але вони є надзвичайно цікавими як предмет купівлі для контролюючого акціонера для зниження витрат товариства, зменшення ризиків, а також отримання повного контролю над товариством.
Саме через те, що ціна акцій міноритарних акціонерів на фондовому ринку є зазвичай дуже низькою, особливого значення для визначення справедливої вартості набуває проведення оцінки вартості акцій незалежним оцінювачем відповідно до вимог статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" або шляхом проведення судової експертизи (якщо така вартість визначається судом).
У справі, що розглядається, судом першої інстанції на вирішення судової експертизи поставлено таке питання: «Якою була дійсна узгоджена (ринкова) вартість 1 (однієї) акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (ідентифікаційний код 00191158) станом на 02.03.2018 у складі пакету загальною кількістю 100 % від статутного фонду (капіталу) Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (ідентифікаційний код 00191158) за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?».
Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що експертам необхідно ставити питання стосовно визначення ринкової (справедливої) ціни однієї акції ПрАТ «МК «Азовсталь» (у складі пакета загальною вартістю 3,256 % від статутного фонду та у складі пакетів загальною вартістю 100 % від статутного фонду) станом на 02.03.2018 року.
Слід зазначити, у постанові від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, на яку доречно послався суд першої інстанції у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт № 1 та Національний стандарт № 3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно взяв до уваги висновки, що містяться у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у цій справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18 вказано, що при проведенні процедури примусового викупу акцій, належних міноритарним акціонерам (сквіз-ауту), останні перебувають у менш захищеному стані. Тому наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв'язку з примусовим відчуженням належних йому акцій. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що запровадження нормативного регулювання, при якому, залежно від обраного способу визначення ціни акцій, їх вартість може відрізнятися в рази, не може гарантувати отримання міноритарним акціонером в усіх випадках справедливої компенсації за обов'язковий продаж акцій та, відповідно, дотримання у таких відносинах критерію пропорційності втручання у право власності.
Слід звернути увагу, що у випадку проведення сквіз-ауту мажоритарний акціонер купує по суті не дрібні пакети акцій у окремих міноритарних акціонерів, які на ринку мають низьку ціну, можуть бути неліквідними, нецікавими для інших інвесторів (через відсутність будь-якого контролю, впливу на справи товариства, тривалу невиплату дивідендів), але мають значну вартість для мажоритарного акціонера, який шляхом сквіз-ауту швидким та зручним для себе способом викупає акції у всіх міноритаріїв без необхідності шукати кожного окремого власника і домовлятися з ним щодо умов індивідуальної угоди.
Відтак в силу специфіки процедури сквіз-аут, мажоритарний акціонер фактично купує не міноритарний пакет акцій як такий, а контроль над товариством в цілому (право на витискання міноритаріїв незалежно від їх волі та згоди), тому оцінці для визначення справедливої вартості 1 акції підлягає 100% пакет акцій акціонерного товариства, а не міноритарний пакет.
У Національному стандарті № 3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.
Відповідно до пункту 38 Національного стандарту № 1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів).
Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об'єктивний розрахунок ринкової вартості акцій.
Усуваючи розбіжності у судовій практиці, Верховний суд у складі Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 уточнив правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 таким чином, що:
- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100 % пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті;
- у зв'язку з цим має бути обов'язково застосований Національний стандарт № 3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);
- майновий метод оцінки має бути обов'язково застосований поряд з іншими методами оцінки.
Отже доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення питання для проведення судової експертизи у цій справі спростовуються наведеним висновками Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Частиною 1 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 271, 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі №910/5257/21 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/5257/21 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 31.05.2023
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко