Справа № 502/172/18
31 травня 2023 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кілія, кримінальне провадження відомості про яке 01.10.2017 року внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12017160310000707, за звинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вилкове, Кілійського району Одеської області, гр-на України, освіта середня, одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог ст. 89 КК України такого, що судимостей не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3, ст. 190 ч. 2 КК України, -
Кілійським районним судом Одеської області здійснюється розгляд кримінального провадження за звинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3, ст. 190 ч. 2 КК України.
18.05.2023 року до канцелярії Кілійського районного суду Одеської області надійшло клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про дозвіл на затримання та привід його у судове засідання для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
31.05.2023 року ОСОБА_5 доставлено до Кілійського районного суду Одеської області для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, так, як він ніде не працює, немає доходів для проживання, може здійснювати вплив на потерпілих та свідків, яких ще не допитано у судовому засіданні, не має міцних соціальних зв'язків у місці мешкання, обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів.
Також стороною обвинувачення ОСОБА_5 надано доступ до матеріалів досудового розслідування, у зв'язку з чим останньому стали відомі відомості щодо потерпілих та свідків, тому враховуючи, що судове слідство наразі ще не розпочато, судом не розпочато дослідження письмових доказів, показань свідків та інших учасників процесу, останній може незаконно впливати на вказаних осіб з метою викривлення чи спотворення обставин кримінального правопорушення.
Крім того існує реальна загроза того, що ОСОБА_5 буде переховуватись від суду, оскільки його вже не одноразово було оголошено у розшук.
На підставі викладеного та з урахуванням того факту, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, прокурор просить задовольнити клопотання у повному обсязі.
Адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечують та вважають його необґрунтованим. ОСОБА_5 вважається таким, що судимостей не має. Крім того у обвинуваченого відсутні наміри переховуватись від органів досудового слідства та суду, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також продовжувати злочинну діяльність. На підставі викладено адвокат та обвинувачений просять суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати ОСОБА_5 запобіжний захід не пов?язаний з триманням під вартою.
Заслухавши заявлене прокурором клопотання та пояснення обвинуваченого і захисника з приводу клопотання, проаналізувавши відповідні положення законодавства, судом встановлено наступне.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 11.05.2023 року на підставі клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області оголошено в розшук обвинуваченого та надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу до Кілійського районного суду Одеської області для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
31.05.2023 року судом отримано повідомлення з ВП № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області про затримання обвинуваченого та надано протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.05.2023 року.
Як зазначено в ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В свою чергу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років і, за який йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та висунуто обвинувачення.
Крім того, в ході судового провадження у зв'язку з неодноразовою неявкою обвинуваченого до суду на органи поліції судом покладалось виконання обов'язку з його приводу до суду, який не виконано у зв'язку з тим, що він ухилявся від явки до суду і не знаходився за місцем проживання. Також обвинувачений не має офіційного джерела доходу та наявність у нього міцних соціальних зв'язків нічим не підтверджена.
Враховуючи тяжкість і суспільну небезпеку кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні обвинуваченим, суд дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого не забезпечить його належної процесуальної поведінки, у зв'язку з чим необхідно обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути внесено до закінчення строку дії ухвали, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: прибувати за кожним викликом до суду; повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи та засобів зв'язку; здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 205, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб, з утриманням його у Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 30.05.2023 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію після 28.07.2023 року.
Одночасно визначити розмір застави у межах 40 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 103560 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, а саме: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945; банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожним викликом до суду; повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи та засобів зв'язку; здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28.07.2023 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 та повідомити про це прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_1