ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
30 травня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/1046/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
від ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» - Шайко С.В. (ордер №1254733 від 29.11.2022)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Комунального підприємства «Одесміськелектротранс»
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022
по справі №916/1046/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС»
до відповідача Комунального підприємства «Одесміськелектротранс»
про стягнення 8 165 097,93 грн.
суддя суду першої інстанції - Літвінов С.В.
місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.
повний текст рішення складено: 03.11.2022.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» про стягнення 8165097,93грн., з яких 6771034,79грн. - основна заборгованість, 569879,90грн. - пеня, 86817,64грн.- 3% річних та 737365,60грн.-інфляційні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу № Т/СЕГ-П/2021мн1 від 01.03.2021
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» основний борг в сумі 6 771 034,79 грн., пеню в сумі 569 879,90 грн., 3% річних в сумі 86 817,64 грн., інфляційні збитки в сумі 737 365,60 грн. та судовий збір в сумі 122 476,47 грн. Обґрунтування судового рішення.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору в період з 01.11.2021 по 25.11.2021 на об'єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 2466255 кВт/год на загальну суму 6771034,79 грн. Вказана поставка електричної енергії підтверджується Актом приймання передачі електричної енергії №УГР00003673 від 30.11.2021.
В той же час, судом встановлено що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленої електричної енергії на суму 6 771 034 грн. не виконав.
Суд відхилив доводи відповідача, з приводу неправильно оформлених рахунку та акту, та зазначив, що дійсно, у Акті приймання-передачі електричної енергії № УГР00003673 від 30.11.2021 вказано період нарахування вартості за використану електричну енергію КП «ОМЕТ» з 01.11.2021 по 25.11.2021. Даний період є документально підтвердженим, відповідно до даних ДТЕК «Одеські електромережі» з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, які додаються до матеріалів справи, що підтверджує фактичний обсяг споживання активної електроенергії по точках приєднання Споживача - КП «Одесміськелектротранс» до магістральних електромереж за листопад 2021 року (саме у період з 01.11.2021 по 25.11.2021). Тому, відповідач отримував електричну енергію в т.ч. 25.11.2021 саме від позивача як Постачальника по Договору, а не від іншого постачальника.
Крім того, судом зазначено, що позивачем не порушено умови Договору щодо виставлення рахунків на оплату, адже п. 4 Додатку 2 до Договору «Комерційна пропозиція» передбачено, що термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію та акту приймання-передачі товарної продукції до 10 числа місяця наступного за звітнім. Тобто, рахунок на оплату та акт приймання-передачі електричної енергії за минулий місяць відповідно виставляється у кінці місяця, з урахуванням даних про спожиту електричну енергію у останній день місяця, за який виставляється рахунок та акт.
Узагальнені вимоги та доводи апеляційної скарги.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 по справі №916/1046/22 та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що вказана справа розглянута без участі представника відповідача, незважаючи на заяву про відкладення справи з поважних причин, у зв'язку з чим суд розглянув справу за відсутності Відповідача, тим самим позбавив можливості надати пояснення та брати участь у досліджені доказів.
Скаржник зазначає, що первинні документи, а саме Акт приймання-передачі електроенергії від 30.11.2021 та рахунок №3964 від 30.11.2021 були неправильно оформлені та неодноразові багаточисленні звернення КП «ОМЕТ» до позивача щодо виправлення зазначених документів залишились без відповіді, відповідно, КП «ОМЕТ» було позбавлено можливості перерахувати грошові кошти за спожиту електроенергію.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», суд виходив з того, що розрахунок заборгованості за споживчу електроенергію розрахований у відповідності до додаткової угоди №10 від 22.11.2021 року.
При цьому, суд вказав, що Додаткова угода №10 від 21.11.2021 є чинною, не визнана у судовому порядку недійсною чи нікчемною, а отже її умови є дійсними для сторін.
Таким чином, судом не застосовані наслідки нікчемного правочину.
Проте, скаржник наголошує, що додаткова угода №10, на яку посилається суд є нікчемною відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та в силу абз.1 ч.2 ст. 215 ЦК України, визначення такого правочину недійсним не вимагається.
Відповідач зазначає, що зміна істотних умов Договору про закупівлю може здійснювати лише виключно у випадках, визначених статтею 36 Законом України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого коливання цін на ринку товару надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару не більше ніж па 10%, не збільшуючи при цьому загальну суму договору.
Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладання з порушенням вимог ч.4 ст.36 Закону України.
В даному випадку за наслідками укладання додаткових угод №№ 3, 5. 7. 9, 10 початкова ціна Договору збільшена на 43,7%, що свідчить про порушення ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже додаткова угода є нікчемною.
Скаржник зауважує, що Додаткова угода № 10 не відповідає названим вимогам закону.
По-перше, до додаткової угоди не надано належно оформлену довідку про підвищення ціни па момент підписання додаткової угоди.
По-друге, зазначена угода датована 22.11.2021. Тоді як ціна за одиницю товару визначена на 15.11.2021 року, що суперечить умовам основного договору та Закону України «Про публічні закупівлі».
По-третє, оприлюднено інформацію про закупівлю повинно бути протягом 3-х робочих днів з дня його укладання.
Вказана додаткова угода датована 22.11.2021 року, а направлена КП «ОМЕТ» 26.11.2021, отримана 30.11.2021, що позбавило можливості її оприлюднити.
В-четверте, до моменту її підписання, Позивач в односторонньому порядку оголосив про припинення енергопостачання з 24.11.2021 року.
Таким чином, вказана Додаткова угода №10 від 22.11.2021 є нікчемною в силу закону, а тому визнання такого правочину недійсним не вимагається.
Названі обставини були зазначені у відзиві на позовну заяву, однак, суд їх до уваги не прийняв, вказавши, що предметом спору у даній справі є стягнення коштів за споживчу електроенергію у період з 01.11.2021 року по 25.11.2021 року, а не спір стосовно розірвання, визнання недійсним чи нікчемним Договору, що укладений між сторонами.
Скаржник вважає, що даний спір стосується застосування наслідків нікчемного договору. Тобто, вважаємо, що зазначена в нікчемній угоді ціна за одиницю товару не повинна застосовуватись при розрахунках за споживчу електроенергію.
Також відповідач зазначає, що електропостачання від ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» припинено 24 листопада о 23 годині 59 хвилин 2021 року, а з 00 години 25 листопада 2021 року АТ ДТЕК «Одеські електромережі» перевели наше підприємство на споживання електроенергії від іншого постачальника.
Не існує жодного документа, який би підтверджував споживання електроенергії, КП «ОМЕТ» саме 25.11.2021 року включно.
Доводи інших учасників провадження у справі:
02.02.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1046/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 доручено господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1046/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Одесміськелектротранс” на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 по справі №916/1046/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
08.12.2022 матеріали справи №916/1046/22 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 відмовлено Комунальному підприємству «Одесміськелектротранс» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1046/22.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1046/22- залишено без руху.
Встановлено Комунальному підприємству «Одесміськелектротранс» строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду докази сплати судового збору у розмірі 183 715, 50 грн. - у строк до 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
26.12.2022 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» надійшла заява про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано платіжне доручення про сплату судового збору від 22.12.2022 у розмірі 183 715, 50 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 по справі №916/1046/22.
Призначено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 по справі №916/1046/22 на 16.02.2023 о 14:30 год.
В судовому засіданні, яке відбулося 16.02.2023 було оголошено перерву до 28.03.2023 о 15:00 год. в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні Південно - західного апеляційного господарського суду 28.03.2023 оголошено перерву до 16.05.2023 о 13:30 год. в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 16.05.2023 оголошено перерву до 30.05.2023 о 13:45 год.
В судове засідання 30.05.2023 з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС», представник Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце засідання суду був повідомлений під розписку у судовому засіданні 16.05.2023.
В судових засіданнях 16.02.2023, 28.03.2023 та 16.05.2023 представник Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримала.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» в судових засіданнях заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив судове рішення залишити без змін.
Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
30.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
01.03.2021 між Комунальним підприємством «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» (надалі - Відповідач, КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», Бенефіціар або Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (надалі - Позивач, ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», Принципал або Постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № Т/СЕГ-П/2021/мн1 (надалі - Договір), на підставі проведеної процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюдненій на офіційному сайті: https://prozorro.gov.ua (посилання на тендер: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-12-000302-b).
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, цей Договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами за взаємною згодою сторін, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018р.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. Договору).
У відповідності до п. 2.1.1. Договору, за цим Договором Постачальник постачає Електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії.
Відповідно до п. 2.1.2. Договору, предмет закупівлі за кодом CPV за ДК 021:2015- 09310000-5 - Електрична енергія).
Згідно п. 2.1. Договору, очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії складає 37 070 000 кВт*год. (згідно Додатку № 3) та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора системи розподілу.
Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та фактичної потреби Споживача (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, постачання електричної енергії Споживачу здійснюється Постачальником на підставі поданої Споживачем Заяви-приєднання, яка є Додатком № 1 до цього Договору, яка має містити: - інформацію щодо об'єктів постачання електричної енергії, в тому числі, найменування об'єкту, адреса, тощо, їх ЕІС-коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об'єктом споживання, відомості погодинного споживання електричної енергії об'єкту Споживача (за наявності).
Пунктом 3.2. Договору визначено, що Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умовами цього Договору.
У відповідності до п. 5.2. Договору, загальна ціна цього Договору складає 62 200 370,833333 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 12 440 074,166666 грн., разом ціна Договору становить 74 640 445,00 грн. з ПДВ.
Ціна за одиницю товару (1 кВт/год. електричної енергії) становить 1,677916666 грн. без ПДВ. ПДВ 0,335583333 грн., разом з ПДВ 2,0135 грн.
Згідно п. 5.2.1. Договору, ціна за одиницю товару (електричної енергії) не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії та включає вартість послуг оператора систем передачі. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії безпосередньо оператору системи розподілу. Споживач може змінити спосіб оплати за послуги з розподілу електричної енергії (оплату безпосередньо оператору системи розподілу на оплату через діючого Постачальника) в установленому ПРРЕЕ порядку. Споживач має право обрати на розрахунковий період іншого Постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку.
У відповідності до п. 5.3. Договору, ціна за одиницю товару (електричної енергії) має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Пунктом 5.4. Договору визначено, що зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) може відбуватися відповідно до умов ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови, що зазначені зміни не призведуть до збільшення ціни Договору, визначеної п. 5.2. Договору. Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі (щодо зміни ціни), крім випадків, передбачених пунктами: 5.4.1, 5.4.2, 5.4.3, 5.4.4, 5.4.5, 5.4.6, 5.4.7, 5.4.7.1 Договору.
У відповідності до п. 6.1. Договору, Споживач має право в т.ч.: 5) звертатися до Постачальника для вирішення будь-яких питань, пов'язаних з виконанням цього договору; 7) проводити звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акту; 8) обирати іншого електропостачальника та розірвати цей Договір у встановленому цим Договором та чинним законодавством порядку; 11) перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника відповідно до умов чинного законодавства та/або достроково призупинити чи розірвати цей Договір у встановленому ним порядку.
У відповідності до підпункту 1 пункту 6.2. Договору, Споживач зобов'язується: 1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
У відповідності до п. 7.1. Договору, Постачальник має право в т.ч.: 1) отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію; 3) ініціювати припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством; 6) інші права, передбачені чинним законодавством і цим Договором.
Згідно п. 7.2. Договору Постачальник зобов'язується: 2) нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором.
Згідно по 13.3. Договору, зміна істотних (основних) умов договору може здійснюватися за згодою сторін у випадках, які передбачені ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», про що укладається відповідна додаткова угода, яка оприлюднюється відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі». Інші зміни, що не стосуються істотних (основних) умов договору, згідно ЦКУ, ГКУ та Закону України «Про публічні закупівлі», вносяться шляхом укладення додаткової угоди без оприлюднення таких змін відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі».
У відповідності до п. 14.1. Договору, Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2021 року (включно), а в частині розрахунків діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Додатком № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № Т-СЕГП/2021/мн1 від 01.03.2021 між сторонами укладено Комерційну пропозицію, якою визначена ціна Договору, спосіб оплати, термін (строк) поставки товару, строки оплати товару, строк дії Договору.
Відповідно до п. 1 Комерційної пропозиції, ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації (за 1 кВт*год.) 1,677916666 грн. без ПДВ, ПДВ 0,335583333 грн., а разом з ПДВ 2,0135 грн., з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020) у розмірі 0,29393 грн. без ПДВ, та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
У відповідності до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії Споживачу, керуючись положеннями постанови НКРЕКП від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» ініціювало приєднання споживача - КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» до умов Договору, з наступними персоніфікованими даними:
- назва суб'єкта господарювання: КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС»;
- вид об'єкта: Т-23 Центролитовская яч.62, Т-23 Центролитовская яч. 26;
- адреса об'єкта, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку: м. Одеса, Миколаївська дорога (Старо-Київський шлях) 20 км - 62Z5697537746336; м. Одеса, Миколаївська дорога (Старо-Київський шлях) 20 км - 62Z0942250038638;
- найменування Оператора, з яким Споживач уклав договір розподілу електричної енергії: ПрАТ НЕК «УКРЕНЕРГО»;
- ЕІС-код як суб'єкт ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором: 62Х4990422970737.
Додатком № 4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № Т-СЕГП/2021/мн1 від 01.03.2021 встановлено Порядок розрахунків між Сторонами Договору.
В подальшому, між сторонами укладалися відповідні додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу № Т-СЕГ-П/2021/мн1 від 01.03.2021р., а саме:
- Додаткова угода № 1 від 31.03.2021 року, якою узгоджено зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Ціна за одиницю Товару (1 кВт*год. електричної енергії) становить 1,67791 грн. без ПДВ, ПДВ 0,335582 грн., разом з ПДВ 2,013492 грн.;
- Додаткова угода № 2 від 31.03.2021 року, якою Сторони дійшли згоди викласти п. 5.7. Договору в новій редакції (змінено реквізити Споживача);
- Додаткова угода № 3 від 01.04.2021 року, якою узгоджено збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Ціна за одиницю Товару (1 кВт*год. електричної енергії) з 01.01.2021 становить 1,78032 грн. без ПДВ, ПДВ 0,356064 грн., разом з ПДВ 2,136384 грн.;
- Додаткова угода № 4 від 15.04.2021 року, якою Сторони дійшли згоди внести зміни до п. 15.1. та 15.2. Договору. Відповідно до пунктів 15.1. та 15.2. Договору Сторони дійшли згоди внести такі зміни до Договору: у тексті Договору та усіх додатках до нього слова «акт приймання-передавання товарної продукції» в усіх відмінках замінити на слова «акт приймання-передачі електричної енергії». Дія цього пункту вступає з 31 березня 2021 року. Доповнено Додаткову угоду № 1 від 31.03.2021 п. 6 у такій редакції: « 6. Керуючись п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, Сторони встановили, що умови угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладення, а саме з 01.03.2021»;
- Додаткова угода № 5 від 17.05.2021 року, якою узгоджено зміна ціни за одиницю товару. Ціна за одиницю Товару (1 кВт*год. електричної енергії) з 17.05.2021 становить 1,86251 грн. без ПДВ, ПДВ 0,372502 грн., разом з ПДВ 2,235012 грн.;
- Додаткова угода № 6 від 12.08.2021 року, якою узгоджено внесення змін до розділу 19 Договору «Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін», виклавши реквізити Постачальника в новій редакції;
- Додаткова угода № 7 від 17.09.2021 року, якою узгоджено зміна ціни за одиницю товару. Ціна за одиницю Товару (1 кВт*год. електричної енергії) з 17.09.2021 становить 2,01921 грн. без ПДВ, ПДВ 0,403842 грн., разом з ПДВ 2,4230522 грн.;
- Додаткова угода № 8 від 01.10.2021 року, якою узгоджено зміна порядку розрахунків;
- Додаткова угода № 9 від 07.10.2021 року, якою узгоджено зміна ціни за одиницю товару. Ціна за одиницю Товару (1 кВт*год. електричної енергії) з 07.10.2021 становить 2,19156 грн. без ПДВ, ПДВ 0,438312 грн., разом з ПДВ 2,629872 грн.
- Додаткова угода № 10 від 22.11.2021 року, якою узгоджено зміна ціни за одиницю товару. Ціна за одиницю Товару (1 кВт*год. електричної енергії) з 15.11.2021 становить 2,4105 грн. без ПДВ, ПДВ 0,4821 грн., разом з ПДВ 2,8926 грн.
26.11.2021 року листом № 101/19/03-7560 АТ «ДТЕК Одеські електромережі» повідомлено, що з 25.11.2021 року постачання електричної енергії споживачу здійснює іншій електропостачальник.
Позивачем - ТОВ «Укр Газ Ресурс» на адресу Відповідача - КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» направлено рахунок на оплату електричної енергії № 3964 від 30.11.2021 за листопад 2021 року (період з 01.11.2021р. по 14.11.2021р.: обсяг 1 381 103,000 кВт.*год., ціна 2,19156 грн. без ПДВ за 1 кВт.*год, сума без ПДВ - 3 026 770,09 грн. та період з 15.11.2021р. по 25.11.2021р.: обсяг 1 085 152,000 кВт.*год., ціна 2,41050 грн. без ПДВ за 1 кВт.*год, сума без ПДВ - 2 615 758,90 грн., на загальну суму 5 642 528,99 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 1 128 505,80 грн., разом з ПДВ сума складає 6 771 034,79 грн. і два примірники підписаних зі сторони ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» актів виконаних робіт № УГР00003673 від 30.11.2021 на загальну суму 6 771 034,79 грн. на підставі приладів обліку за листопад 2021р. використано 2 466 255 кВт.*год. електричної енергії.
Крім того, 03.02.2022 року ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» зверталося до КП «Одесміськелектротранс» з претензією вих. № 20-Ю1, в якій повторно направляло два примірника акта виконаних робіт, рахунок на оплату, а також просило Відповідача оплатити суму наявної заборгованості у розмірі 6 771 034,79 грн. за поставлену електричну енергію, пеню за період з 28.12.2021 по 03.02.2022 у розмірі 132 081,56 грн. та відсотки за користування грошовими коштами за період з 28.12.2021р. по 03.02.2022р. у розмірі 21 147,89 грн.
Як зазначає позивач, відповіді на дану претензію ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» не отримано, оплату заборгованості не здійснено
Отже, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.
Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Відповідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до п. 1. ст. 627 ГПК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо доводів апеляційної скарги про застосування наслідків нікчемності правочину, а саме Додаткової угоди №10 від 21.11.2021 якою узгоджено зміна ціни за одиницю товару. Ціна за одиницю Товару (1 кВт*год. електричної енергії) з 15.11.2021 становить 2,4105 грн. без ПДВ, ПДВ 0,4821 грн., разом з ПДВ 2,8926 грн.
Статтями 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
У цій справі встановлено, що сторони уклали договір про постачання електричної енергії споживачу № Т/СЕГ-П/2021/мн1 від 01.03.2021 за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з частиною четвертою статті 41 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та / або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Однак вказана норма передбачає випадки, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.
Так, відповідно до статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено випадки нікчемності договору про закупівлю, а саме договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Частиною четвертою статті 41 цього Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Поряд з цим, пункт 2 частиною п'ятою вказаної статті Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції станом на час укладення договору від 01.03.2021 та додаткової угоди №10 від 21.11.2021) встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Тобто, пункт 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачає коливання цін на ринку щодо відповідного товару обов'язковою умовою для збільшення ціни договору про закупівлю.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для укладення додаткової угоди № 10, якими внесено зміни до істотних умов основного договору, сторонами обрано саме п.п. 2, п. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України «Про публічні закупівлі», порушення частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.
Аналогічний висновок щодо належності способу захисту викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, а також в подальшому викладалася Верховним Судом у постанові від 07.09.2022 у cправі № 927/1058/21.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів не приймає доводи скаржника про нікчемність Додаткової угоди №10 від 21.11.2021 в силу Закону України «Про державні закупівлі» з порушенням вимог саме частини четвертої статті 41 цього Закону.
Зазначена правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №910/17520/21.
Таким чином, належним і ефективним способом захисту інтересів відповідача Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» є визнання недійсним додаткової угоди №10 до договору № Т-СЕГ-П/2021/мн1 від 01.03.2021, водночас, відповідач не звертався до суду з відповідним позовом, предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів з відповідача за фактично використану електричну енергію у період з 01.11.2021 по 25.11.2021, а не спір стосовно розірвання, визнання недійсним Договору, що укладений між сторонами.
Додаткова угода № 10 від 21.11.2021 року є чинною, не визнана у судовому порядку недійсною чи нікчемною, а отже її умови є дійсними для сторін.
Додатковою угодою № 10 від 22.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021 сторони змінили умови Договору в частині ціни за одиницю товару, які діють з 15.11.2021.
Зміни до Договору були внесені за взаємною згодою сторін, що підтверджується підписом уповноважених осіб та відтиском печаток юридичних осіб (Постачальника та Споживача).
Підписанням зазначеної вище Додаткової угоди № 10, сторони узгодили всі нові умови постачання електричної енергії за Договором, що були порушені ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» у листі № 1230/Ю2 від 03.11.2021 року.
Таким чином, станом на 22.11.2021 року всі не врегульовані питання щодо вартості за одиницю товару електричної енергії між сторонами були врегульовані укладенням Додаткової угоди № 10 від 22.11.2021.
Так, згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем на виконання умов договору в період з 01.11.2021 по 25.11.2021 на об'єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 2466255 кВт/год на загальну суму 6771034,79 грн. Вказана поставка електричної енергії підтверджується Актом приймання передачі електричної енергії №УГР00003673 від 30.11.2021.
В той же час, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленої електричної енергії на суму 6 771 034 грн. не здійснив.
Згідно статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу в сумі 6771034,79 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Стосовно доводів апеляційної скарги, щодо неправильно оформлених рахунку та акту.
Так, дійсно, у Акті приймання-передачі електричної енергії № УГР00003673 від 30.11.2021 вказано період нарахування вартості за використану електричну енергію КП «ОМЕТ» з 01.11.2021 по 25.11.2021. Даний період є документально підтвердженим, відповідно до даних ДТЕК «Одеські електромережі» з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, які додаються до матеріалів справи, що підтверджує фактичний обсяг споживання активної електроенергії по точках приєднання Споживача - КП «Одесміськелектротранс» до магістральних електромереж за листопад 2021 року (саме у період з 01.11.2021 по 25.11.2021). Тому, відповідач отримував електричну енергію в т.ч. 25.11.2021 саме від позивача як Постачальника по Договору, а не від іншого постачальника.
При цьому, ціна за 1 кВт*год. у період з 01.1 1.2021 по 14.11.2021, що становить 2,19156 грн. без ПДВ, а у період з 15.11.2021 по 25.11.2021 ціна за 1 кВт*год. дорівнює 2,41050 грн. без ПДВ є договірною ціною Постачальника та Споживача, яка підтверджена Сторонами шляхом укладення та підписання Додаткової угоди № 10 від 22.11.2021 до Договору.
У відповідності до п. 1.1. даної Додаткової угоди № 10 пункт 5.2. Договору викладений у новій редакції та вказано, що ціна за одиницю Товару (1 кВт*год. електричної енергії) з 15.11.2021 року становить 2,4105 грн. без ПДВ, ПДВ 0,4821 грн., разом з ПДВ 2,8926 грн.
Тобто період дії нової ціни за одиницю товару вказаний саме з 15.11.2021. Також, колегія суддів зазначає, що позивачем не порушено умови Договору щодо виставлення рахунків на оплату, адже п. 4 Додатку 2 до Договору «Комерційна пропозиція» передбачено, що термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію та акту приймання-передачі товарної продукції до 10 числа місяця наступного за звітнім. Тобто, рахунок на оплату та акт приймання-передачі електричної енергії за минулий місяць відповідно виставляється у кінці місяця, з урахуванням даних про спожиту електричну енергію у останній день місяця, за який виставляється рахунок та акт.
У відповідності до частини другої статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За результатами розгляду справи встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов'язань перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу №48 від 16.02.2021, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 569879,90грн.
Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Згідно частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.11. договору та п.7 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, Постачальник має право вимагати сплати пені в розмірі не більшому за подвійну облікову ставки НБУ за кожен день прострочення не враховуючи день фактичної оплати, нарахований протягом всього періоду просторочення зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання за договором про постачання електричної енергії споживачу щодо оплати поставленої електричної енергії, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню. Так, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені, наразі встановлено, що вказаний розрахунок пені було здійснено позивачем вірно тому загальна сума пені яка підлягає задоволенню становить 569879,90 грн..
Виходячи з системного аналізу чинного законодавства, обов'язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому застосування вказаних положень Кодексу не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини 1 цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що спірним договором не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 10.07.2019 по справі № 910/21564/16.
Наразі відповідачем не спростовано факт того, що при виконанні спірного договору постачання електричної енергії споживачу з боку відповідача мало місце прострочення виконання зобов'язань з оплати вартості поставленої електричної енергії, що в свою чергу є порушенням зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене та несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні витрати.
Так, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляційних витрат, наразі встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних та інфляційних витрат було здійснено позивачем вірно загальна сума 3 % річних в розмірі 86817,64 грн. та інфляційні витрати в розмірі 737365,60 грн., водночас колегія суддів вважає за необхідне врахувати наступне.
Так, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні приписи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Також колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.04.2023 у справі 199/3152/20, де відзначено, що після прийняття постанови у справі №761/26293/16-ц (від якої здійснено відступ) Велика Палата вже конкретизувала критерій, на підставі яких суд застосовує частину третю статті 551 ЦК України, в постановах від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (пункт 8.24) і від 28.06.2019 у справі №761/9584/15-ц (пункт 85). Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі №761/9584/15-ц (пункт 85)).
Отже, Велика Палата Верховного Суду вказала, що зміст частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень процесуального права щодо засад судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно із збитками, які розумно можна було б передбачити.
Так, правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, отже судова колегія враховує:
- відсутність підстав вважати, що порушення зобов'язання відповідачем потягло за собою значні збитки для позивача;
- очевидну неспівмірність заявленої до стягнення суми пені, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання;
- основним напрямом діяльності Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», є перевезення пасажирів в місті Одесі;
- враховуючи що ціна за договором № Т-СЕГ-П/2021/мн1 від 01.03.2021, змінювалась за незначний період п'ять разів відповідно до Додаткових угод;
- стягнення інфляційних збитків у сумі 737 365,60 грн., є також достатньою мірою відповідальності за порушення договірних правовідносин.
Враховуючи зазначене при вирішенні спору у даних правовідносинах та, з огляду на засади законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зменшити штрафні санкцій на 50% з застосуванням статей 551 ЦК України, 233 ГК України, у зв'язку із чим позов підлягає в цій частині частковому задоволенню, та стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 284 939,95 грн. та 3% річних у розмірі 43 408,82 грн.
У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновками рішення суду першої інстанції частково, а саме в частині стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 6 771 034,79 грн., суми інфляційних збитків у розмірі 737 365,60 грн. грн.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.
Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1046/22 слід змінити в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені та 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги лише частково.
Судова колегія зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1046/22 - змінити в частині стягнення пені та 3% річних та викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» (вул. Водопровідна, буд.1, Одеса, Одеська область, 65007, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, код ЄДРПОУ 41427817) основний борг в сумі 6 771 034,79 грн., пеню в сумі 284 939,95 грн., 3% річних в сумі 43 408, 82 грн., інфляційні збитки в сумі 737 365,60 грн. та судовий збір в сумі 122 476,47 грн.
В іншій частині позову відмовити.»
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 31.05.2023.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Л.В. Поліщук