Дата документу 30.05.2023 Справа № 334/2383/23
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 334/2383/23Головуючий у 1-й інстанції Фетісов М.В.
Пр. № 22-ц/807/1129/23Суддя-доповідач Гончар М.С.
30 травня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в особі представника Заєзжая Андрія Юрійовича на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2023 року про відмову у видачі судового наказу у справі за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» (далі - ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ») про видачу судового наказу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений природний газ
У березні 2023 року ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» звернулося до суду із вищезазначеною заявою (а.с. 2-12), в якій просило стягнути з боржниці на користь заявника заборгованість за поставлений природний газ у сумі 4067,57 грн.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Фетісова В.М. (а.с. 13).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2023 року (а.с. 15) у видачі судового наказу за заявою ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» у цій справі Відмовлено.
Роз'яснено ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, заявник ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в особі представника Заєзжая А.Ю. у своїй апеляційній скарзі (а.с. 18-37) просив ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 38).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 26 квітня 2023 року (а.с. 42), дану справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України (а.с. 43).
Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1 (відмова у видачі судового наказу), 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Боржник ОСОБА_1 подала апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу заявника у цій справі із додатками - платіжними інструкціями про оплату послуг заявника у вищезазначений період з 01.07.2021 року по 30.04.2022 року (а.с.6) на загальну суму 5467,57 грн., у тому числі 24.05.2023 року за період 04.2023-04.2023 на суму 3267,57 грн. (а.с. 51-59).
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 16 суддів, з яких 12 суддів складають судді судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга заявника ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в особі представника Заєзжая А.Ю. у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1,3 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, постанови.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи заявникові ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» у видачі судового наказу у цій справі, керувався ст.ст. 165, 166, 260, 268 ЦПК України та виходив із такого.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Ст. 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
З 24.02.2022 в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX).
Згідно з положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 1 Закону України від 29 липня 2022 року № 2479-IX «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі - Закон № 2479-IX) від 29.07.2022 протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, постачальнику природного газу забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості (у тому числі включати заборгованість у рахунок на оплату, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи з припинення газопостачання у зв'язку з наявністю заборгованості тощо), яка врегульовується відповідно до абзацу другого частини третьої статті 2 цього Закону.
При цьому, згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 2 Закону України № 2479-IX постачальникам природного газу компенсуються заборгованість побутових споживачів, що врегульовується згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Як передбачено п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З огляду на вказане, суддя не вбачав виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу до споживача ОСОБА_1 , у зв'язку з чим відмовив у видачі судового наказу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції - такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.
Доводи апеляційної скарги заявника ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в особі представника Заєзжая А.Ю. не спростовують обставин цієї справи, правильно встановлених судом першої інстанції у цій справі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у цій справі апеляційний суд має досліджувати лише ті матеріали, які вже були наявні у матеріалах цієї справи та були предметом дослідження суду першої інстанції під час постановлення останньої (тобто станом на 30.03.2023 року).
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги заявника ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в особі представника Заєзжая А.Ю.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, апеляційному суду стороною заявника (апелянта) не надані, та зокрема документального підтвердження неможливості отримання заявником компенсації в установленому законом порядку, а саме: відсутність у заявника підписаних договорів про організацію взаєморозрахунків по заборгованості боржника ОСОБА_2 , як споживача, яка підлягає компенсації державою, оскільки заявник у своїй вищезазначеній апеляційній скарзі вперше лише в апеляційному суді у цій справі надав лише інформацію про те, що він не укладав згадані договори і не подавав потрібні документи для їх укладання (а.с.22) і тому на нього вимоги Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не розповсюджуються.
В силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Проте, в силу вимог ст. 5 ч. 1 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права…юридичних осіб … у спосіб, визначений законом або договором.
Судова практика інших судів в інших справах за участю інших учасників справи, додана апелянтом до його апеляційної скарги у цій справі (а.с. 28-34), не має преюдиційного значення для вирішення процесуального питання судом у цій справі.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги заявника не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, ухвала суду першої інстанції у цій справі є законною та обґрунтованою, постановленою з додержанням вимог ЦПК України.
Крім, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ЦПК України, було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни.
Крім того, у разі відмови заявникові у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок боржника будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Разом із цим, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою правильно в порядку ст. 166 ч. 1 ЦПК України роз'яснив заявникові, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для його повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення таких недоліків.
Керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 12, 141, 353, 367, 369 ч. 2, 371-372, 374-375, 381-384, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в особі представника Заєзжая Андрія Юрійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2023 року про відмову у видачі судового наказу у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 30.05.2023 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.