Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/218/23 Головуючий у суді І-ї інстанції Майстер І. П.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.
29.05.2023 року. м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн 20 коп.
Згідно постанови суд першої інстанції встановив, що 25.03.2023 о 23 год 10 хв водій ОСОБА_1 в м. Помічна по вул. Героїв Крут, 75, керував транспортним засобом державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 просить в апеляційній скарзі скасувати постанову районного суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує на те, що при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно нього він власноручно зазначив у протоколі про те, що з інкримінованим правопорушення він не згоден. Відповідно до мотивувальної частини протоколу йому інкриміновано відмову у проходженні освідування на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер. Однак такого правопорушення він не вчиняв та не відмовлявся від проходження медичного освідування. Матеріали справи, в тому числі і відеозапис, не містять доказів такої відмови, а помилковесуб'єктивне сприйняття інспектором поліції його спілкування з ним, як вчинення правопорушення, на його думку оцінено судом першої інстанції неправильно.
Вказує на те, що у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, суд встановив факт, що при складанні адміністративного протоколу він дійсно не відмовлявся від пропозиції інспектора поліції щодо проходження освідування на місці, а лише прохав поліцейських не притягувати його до адміністративної відповідальності.
Вказує і на те, що у мотивувальній частині оскаржуваної постанови суд зазначив, що він повинен був висловити свою згоду проходити огляд на стан сп'яніння, а тому працівник поліції був змушений прийняти мовчання ОСОБА_1 , як відмову. Така позиція суду, що він повинен був висловити згоду на проходження огляду не передбачені законом.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, переглянувши долучений до протоколу відеозапис вказаної події та перевіривши доводи апеляції вважаю, що апеляційна скарга правопорушника задоволенню не підлягає з таких підстав.
У призначені судові засідання апеляційного суду на 05.05.2023 та 29.05.2023, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ведющенко В.В. не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, про причини неприбуття до апеляційного суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них не надходило, за таких обставин апеляційний суд, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2023 у відсутності апелянта та його захисника.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.
Згідно п. 6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктами 3-5 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 003239 від 25.03.2023 (а.с.1), відеозаписом події (а.с.8), з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 003239 від 25.03.2023 складеного щодо ОСОБА_1 встановлено, що 25.03.2023 о 23 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 в м. Помічна по вул. Героїв Крут, 75, керував транспортним засобом державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. (а.с.1)
З досліджених під час апеляційного перегляду справи відеозаписів події від 25.03.2023, зафіксовано, що працівники поліції зупиняли автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 , однак вказаний автомобіль на їх вимогу не зупинився та намагався втекти. Наздогнавши автомобіль, працівники поліції виявили, що за кермом був водій ОСОБА_1 , який після зупинки автомобіля намагався втекти від поліцейських, але був затриманий. У ході спілкування з водієм поліцейський вказав, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі, на що останній просив не притягувати його до відповідальності, та пробачити його. Щодо проходження огляду на місці або у лікарні згоду свою не висловлював, та на неодноразові пропозиції поліцейського (більше п'яти разів) пройти такий огляд на місці зупинки або в медичному закладі, нічого не відповідав, лише просив вибачення і просив його відпустити, а отже вказане обґрунтовано було розцінено працівником поліції, як відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, у зв'язку з цим, через порушення водієм вимог п. 2.5 ПДР України, працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.8)
Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи про вчинення адміністративного правопорушенняі сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Так, ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Саме з підстав відмови водія ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, після зупинки якого поліцейським виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова, а тому правильно складено протокол про адміністративне правопорушення з посиланням на порушення водієм вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дані дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису, з достовірністю підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на предмет перебування його в стані алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров'я.
Оцінюючи позицію апелянта, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, а сприйняття поліцейським його спілкування з ним є помилковим, на думку апеляційного суду є безпідставними, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 хоч і не висловлювався словесно, що відмовляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров'я, однак вся його поведінка протягом майже 30 хвилин беззаперечно свідчила про те, що він відмовляється від проходження такого огляду.
Зокрема, на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на місці або у медичному закладі ОСОБА_1 лише просив працівників поліції пробачити його та не притягувати до відповідальності. Під час озвучення працівником поліції ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , останній не заперечував факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння.
Тобто, така поведінка ОСОБА_1 свідчить про його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим він порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, у зв'язку із чим працівниками поліції щодо нього і складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримані вимоги закону щодо засвідчення факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому твердження апелянта про зворотне не заслуговують на увагу.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необгрунтовані та спростовуються сукупністю даних, що містяться в матеріалах адміністративної справи.
Відтак, згідно сукупності досліджених доказів, районним судом правильно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмови від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Врахувавши вказані обставини місцевий суд призначив ОСОБА_1 мінімально можливе адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушень норм матеріального або процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що могло бути підставою скасування судового рішення, не встановлено.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без зміни.
Керуючись ст. 294 ч. 8 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Ремез П.М.