26 травня 2023 року Справа № 915/193/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична компанія" (03195, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 43702983, електронна адреса: kiev.energocompany@gmail.com)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Баришевського Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про 18825,71 грн
18.02.2022 до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична компанія" (далі - ТОВ "Київська енергетична компанія") про стягнення з Фізичної особи-підприємця Баришевського Андрія Володимировича (далі - ФОП Баришевського А.В.) заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 25/06/21-к від 25.06.2021 у сумі 18825,71 грн, яка складається з: 17081,26 грн - основного боргу, 1153,53 грн - пені, 194,64 грн - 3 % річних, 396,28 грн - інфляційних втрат, а також 2481,00 грн - судового збору.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.02.2022 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого щоразу подовжувався відповідними Указами Президента України та в останнє подовжено Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Рішенням Ради Суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного Рішення, зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
З початку військової агресії Російської Федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва.
Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022 були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.
04.03.2022 Верховним Судом на офіційному вебсайті опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв'язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.
Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов'язків є суттєво ускладненою.
Згідно рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, які були опубліковані 02.03.2022 на сайті Ради суддів України, судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх.
15.09.2022 та 01.11.2022 на адресу суду від позивача надійшли клопотання б/н від 05.09.2022 (вх. № 3848/22) та б/н від 28.10.2022 (вх. № 4899/22) про долучення до матеріалів справи документів.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Так, ухвалою суду від 23.02.2022 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, оформленого у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою від 23.02.2022 про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв'язку з відміткою від 03.10.2022 "за закінченням терміну зберігання", проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу суду від 23.02.2022 направлено на адресу реєстрації ФОП Баришевського А.В. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, ухвалу суду від 23.02.2022 було надіслано на адресу електронної пошти відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві та відповідачем у договорі про постачання електричної енергії споживачу № 25/06/21-к від 25.06.2021, а саме: abarishevskiy@gmail.com.
У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, тривав до 18.10.2022 включно.
Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Враховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.
За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" ТОВ "Київська енергетична компанія" є електропостачальником, який згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.08.2020 № 1566 отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Пунктом 1.2.7 постанови НКРЕКП № 312 визначено, що постачання електричної енергії здійснюється енергопостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
25.06.2021 між ТОВ "Київська енергетична компанія", як постачальником, та ФОП Баришевським А.В., як споживачем, був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу за № 25/06/21-к (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником.
Відповідно до п. 1.2 Договору, умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. Терміни та визначення, що використовуються в цьому Договорі, вживаються у значеннях, наведених у чинних нормативно-правових актах у сфері електроенергетики. Додатки до цього Договору є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 2.1 Договору, за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 3.1 Договору, початком постачання електричної енергії споживачу є дата погоджена сторонами в додатку № 1 до даного Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з додатком № 2 до цього Договору.
Відповідно до п. 5.2 Договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п. 5.3 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Для здійснення розрахунків вартості спожитої електричної енергії споживачем за розрахунковий період (година, доба, місяць) використовується дані надані постачальником послуг комерційного обліку (далі - ППКО) або оператором систем розподілу(ОСР)/оператором системи передачі (ОСП)(при виконання ними функцій ППКО передбачених законодавством України).
Відповідно до п. 5.4 Договору, розрахунки сторін за цим Договором здійснюються на поточні рахунки відповідно до реквізитів погоджених у розділі 15 цього Договору. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 5.5 Договору, оплата здійснюється споживачем у строки, визначені у додатку № 2 до цього Договору. У випадку, якщо день оплати, встановлений у додатку № 2 до цього Договору, припадає на небанківський день - споживач здійснює відповідну оплату не пізніше останнього банківського дня, що передує обумовленому у додатку № 2 до цього Договору дню оплати.
Відповідно до п. 5.6 Договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені додатком № 2 до цього Договору, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання (оплати).
Відповідно до п. 5.8 Договору, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи розподілу. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в додатку № 2 до цього Договору. Порядок справлення плати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії може бути змінено за згодою сторін шляхом укладення сторонами нового додатку № 2 до цього Договору.
Відповідно до п. 5.12 Договору, постачальник до 13 (тринадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписує зі свого боку в електронному вигляді шляхом накладення електронного цифрового підпису/кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП): акт постачання-прийняття електричної енергії, за формою відповідно до додатку № 3 до цього Договору, рахунок на оплату за відповідний розрахунковий період, та направляє їх споживачу у платформі "ПТАХ": в системі М.Е.Doc. або постачальник в той же строк, підписує зі свого боку акт постачання-прийняття електричної енергії, за формою відповідно до додатку № 3 до цього Договору, за відповідний розрахунковий період та надає споживачу скановану копію цього акту, а також скановану копію рахунку на оплату за відповідний розрахунковий період, шляхом направлення електронного листа з сканованими копіями акту та рахунку на електронні адреси споживача, що вказані у п. 13.7 Договору, з подальшим направленням оригіналів акту купівлі-продажу електричної енергії (у двох примірниках) та рахунків на оплату (у одному примірнику).
В залежності від того, яким чином постачальник направив акт постачання-прийняття електричної енергії:
1) Споживач до 16-го числа місяця, наступного за розрахунковим, підписує в електронному вигляді отриманий від постачальника акт постачання-прийняття електричної енергії шляхом його прийняття у платформі "ПТАХ": в системі М.Е.Doc.
2) Або споживач в той же строк підписує отриманий від постачальника акт постачання-прийняття електричної енергії та направляє його скановану копію постачальнику електронним листом на електронні адреси постачальника, що вказані у п. 13.7 Договору, з одночасним направленням підписаного зі свого боку акту постачання-прийняття електричної енергії постачальнику. При цьому оригінал акту постачання-прийняття електричної енергії споживач направляє постачальнику протягом трьох робочих днів з моменту отримання підписаного оригіналу від постачальника, направленого відповідно до другого абзацу п. 5.12 Договору. У випадку не надання споживачем постачальнику оригіналу акту постачання-прийняття електричної енергії або не прийняття його у платформі "ПТАХ": в системі М.Е.Doc. у встановлений строк - акт вважається погодженим та підписаним споживачем.
Відповідно до п. 6.2 Договору, споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору; підписувати зі свого боку та надавати постачальнику акти постачання-прийняття електричної енергії в порядку передбаченому п. 5.12 даного Договору.
Відповідно до п. 13.1 Договору, цей Договір вступає в силу з дати його укладення сторонами та діє до кінця розрахункового періоду (місяця поставки електричної енергії) але у будь-якому разі до моменту здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі. Договір продовжується на кожен наступний аналогічний період, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про бажання припинити його дію.
До договору між сторонами складено:
- додаток № 1 - "Інформація щодо точок комерційного обліку споживача та щодо постачання електричної енергії" (далі - додаток № 1);
- додаток № 2 - "Тарифи (ціна) та строки оплати електричної енергії" (далі - додаток №2);
- додаток № 3 - Зразок: "Акт постачання-прийняття електричної енергії";
- додаток № 4 - Зразок: "Щомісячна заявка про прогнозні обсяги споживання електричної енергії на наступний розрахунковий місяць" (далі - додаток № 4).
Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
Суду не подано доказів визнання недійсним, розірвання або припинення Договору з інших підстав.
Відповідно до додатку № 1 до Договору визначено, що група споживача: Б (п. 3); вид об'єкта: СТО, Мийка (п. 4); адреса об'єкта, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку: СТО, вул. Погранична, 43-б, ЕІС-код: 62Z6869906019000; Мийка, вул. Погранична, 43-в, ЕІС-код: 62Z4951106954028 (п. 5); найменування оператора системи розподілу, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії: АТ "Миколаївобленерго" (п. 6).
Відповідно до пп. 1.1 п. 1 додатку № 2 до Договору сторони дійшли згоди, встановити базовий тариф, що дорівнює середній закупівельній ціні місяця, що передує розрахунковому мінус один місяць (далі - базовий тариф) без ПДВ за 1 кВт*год електричної енергії, що поставляється споживачу.
Відповідно до пп. 1.2. п. 1 додатку № 2 до Договору сторони дійшли згоди, що за результатом споживання споживачем електричної енергії у відповідному звітному місяці, розрахунок фактичного тарифу (фактична ціна) на електричну енергію здійснюється за такою формулою:
Цф = Цорц+Тосп+Цп, де
Цорц - фактична закупівельна ціна електричної енергії для споживача на всіх організованих сегментах ринку (Ринок на добу наперед, Внутрішньодобовий ринок, Ринок двосторонніх договорів, балансуючий ринок тощо) у розрахунковому місяці, яка визначається з урахуванням оперативних даних щодо погодинних цін на організованих сегментах ринку (ціна закупівлі електричної енергії на сегментах ринку також включає всі обов'язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені законодавством, зокрема Правилами ринку, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку та іншими нормативними документами). До отримання оперативних даних вартості закупівлі електричної енергії на організованих сегментах ринку, для розрахунків в перших розрахункових періодах, прогнозована Цорц є базовий тариф;
- для площадок комерційного обліку, віднесених у встановленому нормативними документами порядку, що підтверджується оператором системи, до групи "а" (ЛУЗОД, ЛСКОЕ, АСЗД, прилади обліку є інтервальними (погодинними) тощо), ціна закупівлі (Цорц) розраховуються з урахуванням графіку погодинного споживання споживача за такими площадками;
- для площадок комерційного обліку, віднесених у встановленому нормативними документами порядку, що підтверджується оператором системи, до групи "б" (інтервальний (погодинний) облік відсутній (не застосовується), ціна закупівлі (Цорц) розраховується з урахуванням оперативних даних щодо графіку погодинного споживання за площадками групи "б" всіх споживачів постачальника;
Тосп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі;
Цп - ціна за послуги постачання електричної енергії постачальником з урахуванням небалансів, які не перевищують 10% відхилення перебору або 10% відхилення недобору фактичного обсягу споживання електричної енергії споживачем за розрахунковий місяць/добу від замовленого (відповідно до щомісячної заявки про прогнозні обсяги споживання електричної енергії) - 0,00 грн/кВт*год.
Пунктом 2 додатку № 2 до Договору встановлено порядок оплати електричної енергії споживачем та порядок надання рахунків за спожиту електричну енергію.
Так, відповідно до пп. 2.1. п. 2 додатку № 2 до Договору споживач здійснює оплату електричної енергії за базовим тарифом + Тосп+Цп, що встановлений у п. 1.1. цього додатку, за наступним графіком:
- перший платіж - до 1-го числа місяця поставки в обсязі 60% вартості обсягу електричної енергії (з ПДВ), що передається згідно з заявкою відповідно пп. 9) п. 6.2 Договору, з використанням базового тарифу, визначеного відповідно до п. 1.1. цього додатку;
- другий платіж - до 20 числа місяця поставки в обсязі 40% вартості обсягу електричної енергії (з ПДВ), що передається згідно з заявкою відповідно пп. 9) п. 6.2. Договору, з використанням базового тарифу, визначеного відповідно до п. 1. 1. цього додатку.
Споживач самостійно здійснює розрахунок розмірів вищезазначених платежів без надання постачальником окремих відповідних рахунків.
Відповідно до пп. 2.4 п. 2 додатку № 2 до Договору, остаточний платіж, по фактичному споживанню з використанням фактичної ціни, здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надання постачальником сканованої копії акту постачання-прийняття електричної енергії відповідно до п. 5.12. Договору.
Відповідно до додатку № 4 до Договору, загальний обсяг купівлі електричної енергії в місяці становить 3000 кВт*год.
З отриманих від АТ "Миколаївобленерго" звітів щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника (позивача), які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "Миколаївобленерго" стосовно відповідача за серпень та вересень 2021 року вбачається, що за особовим рахунком відповідача у серпні та вересні 2021 року ФОП Баришевським А.В. спожито 8311 кВт/год.
На підставі вказаних даних щодо обсягів спожитої електроенергії відповідно до п. 5.3. Договору, позивачем було складено рахунки за спожиту ФОП Баришевським А.В. електричну енергію № 302 від 31.08.2021 на суму 15243,50 грн і № 459 від 30.09.2021 на суму 9866,98 грн та акти постачання-прийняття електричної енергії від 31.08.2021 та від 30.09.2021 в кількості 8,311 МВт*год на загальну суму 25110,48 грн.
Як встановлено судом, позивач, направив на електронну адресу відповідача відповідні рахунок на оплату № 302 від 31.08.2021 та акт постачання-прийняття електричної енергії від 31.08.2021, що підтверджується наданими до матеріалів справи скриншотами про надсилання відповідачеві зазначених акту та рахунку, але не надав доказів направлення в подальшому вказаних документів на поштову адресу відповідача, як це передбачено п. 5.12 Договору. Доказів надсилання відповідачу акту постачання-прийняття електричної енергії від 30.09.2021 та рахунку на оплату № 459 від 30.09.2021 матеріали справи не містять.
Відповідач за поставлену електричну енергію розрахувався частково в сумі 8029,22 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 20.08.2021 по 09.09.2021, внаслідок чого у ФОП Баришевського А.В. утворилась заборгованість в сумі 17081,26 грн.
18.11.2021 позивачем було надіслано відповідачу претензію № б/н від 18.11.2021 про сплату заборгованості за Договором у сумі 17081,26 грн, що підтверджується поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист від 18.11.2021. Позивач зазначає, що вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Отже, у зв'язку із неналежним виконанням ФОП Баришевським А.В. своїх зобов'язань за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості у розмірі 17081,26 грн. та нараховує на суму боргу за загальний період з 20.09.2021 по 11.02.2022 пеню в розмірі 1153,53 грн, 3% річних у розмірі 194,64 грн та інфляційні втрати в розмірі 396,28 грн.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачити попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи належних доказів надсилання актів постачання-прийняття електричної енергії та рахунків на їх оплату відповідачу відповідно до умов Договору, необхідно застосовувати ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до положень якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК України не визначено, яку саме форму повинна мати вимога про виконання зобов'язання, тому позивач може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. Отже, претензія-вимога, в розумінні ст. 530 ЦК України, є вимогою позивача про виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати 17081,26 грн.
Встановлені ч. 2 ст. 530 ЦК України вимоги стосовно пред'явлення кредитором вимог боржнику не кореспондуються з обов'язковим отриманням кредитором доказів вручення цієї вимоги боржнику, за умови наявності в матеріалах справи доказів надіслання такої вимоги через органи поштового зв'язку на адресу боржника.
Претензія № б/н від 18.11.2021 про сплату заборгованості за Договором у сумі 17081,26 грн надіслана відповідачу 18.11.2021, за адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать надані позивачем опис-вкладення у цінний лист та накладна від 18.11.2021.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Тому, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, зокрема, рекомендованих поштових відправлень у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва), а саме, три дні та семиденний строк, передбачений ст. 530 ЦК України для виконання вимоги, кінцевий строк проведення оплати за поставлену електроенергію сплив 30.11.2021.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, умов укладеного Договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію в період серпень-вересень 2021 року у строк до 30.11.2021 включно, у зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг у розмірі 17081,26 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.
Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати товару настав, доказів його оплати у повному обсязі відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 17081,26 грн основного боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу № 25/06/21-к від 25.06.2021 є доведеною, обґрунтованою, підтвердженою належними доказами і підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення нараховані на суму боргу за загальний період з 20.09.2021 по 11.02.2022 пеню в розмірі 1153,53 грн, 3% річних у розмірі 194,64 грн та інфляційні втрати в розмірі 396,28 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на сплив строку оплати відповідачем коштів у сумі 17081,26 грн 30.11.2021, відповідні нарахування можливі з 01.12.2021.
Відтак, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, господарський суд дійшов висновку, що останнім неправильно визначено початок періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
За розрахунком, здійсненим судом за допомогою програми "ІpLex", за період з 01.12.2021 по 11.02.2022 до стягнення підлягає 102,49 грн - 3% річних та 325,88 грн - інфляційних збитків.
Позивач на підставі п. 5.6. Договору та п. 5 додатку № 2 до Договору просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати за Договором, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 20.09.2021 по 11.02.2022 складає 1153,53 грн.
Відповідно до п. 5.6. Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання (оплати).
Умовами п. 5 додатку № 2 до Договору встановлено розмір неустойки за порушення строку оплати, а саме: у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного (не виконаного) грошового зобов'язання, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, на підставі наведених правових норм та положень Договору, позивач правомірно нарахував пеню.
Проте, перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, господарський суд дійшов висновку, що останнім неправильно визначено початок періоду нарахування пені. З огляду на сплив строку оплати відповідачем коштів у сумі 17081,26 грн 30.11.2021, відповідні нарахування можливі з 01.12.2021.
За розрахунком, здійсненим судом за допомогою програми "ІpLex", за період з 01.12.2021 по 11.02.2022 до стягнення підлягає 631,30 грн пені.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, останній, у порушення приписів ст. 73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність підстав для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, тобто обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2390,76 грн.
Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баришевського Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична компанія" (03195, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 43702983) заборгованість в сумі 18140,93 грн, яка складається з: 17 081, 26 грн - основного боргу, 631,30 - пені, 102,49 грн. - 3% річних, 325,88 грн. - інфляційних втрат, а також 2390,76 грн. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська