ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3758/22
провадження № 1-кп/753/775/23
"11" травня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд по кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Волинської обл., м. Луцьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Донецької обл., смт. Кіровськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , без постійного місця проживання, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
- сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_6 ,
захисник - ОСОБА_7 ,
обвинувачений -- ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначивши обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_7 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заперечував проти заявленого клопотання прокурора та просив суд змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі.
Захисник ОСОБА_8 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_4 , заперечував проти заявленого клопотання прокурора та просив суд змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі .
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Суд не вбачає підстав для скасування, зміни запобіжного заходу обвинуваченим на більш м'який, оскільки обставини, які враховувались раніше судом при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ризики не зменшились.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вони обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинувачених, міцність їх соціальних зв'язків, репутацію ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Крім того, суд враховує наявність об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою.
Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від на строк від трьох до шести років.
Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинувачених винуватими чи невинуватими у вчиненні злочину, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дають підстави для висновку, що з боку обвинувачених наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 конкретні обставини справи, на думку суду, дають підстави для висновку, що існують з боку обвинувачених ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, про наявність ризику переховуватись від суду, відповідно до п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що обвинувачені знають про тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання їх винуватим у даному злочині, обізнані в мірі покарання та усвідомлюють, що за даний злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6-ти років.
Не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного із позбавленням волі може привести до того, що перебування на волі обвинувачені, які усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинений злочин, надасть можливість їм уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду та використати ситуацію, яка склалась у країні, на власну користь, а саме те, що на даний час військова агресія російської федерації проти України суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, зареєстрований у Волонській області, не одружений та не має на утриманні дітей, не працює, тобто немає сталих соціальних зв'язків, разом з тим підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого з корисливих спонукань за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.
Також, ставновлено, що ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, зареєстрований на теріторії з яктивними бойовими діями, не одружений та не має на утриманні дітей, не працює, тобто немає сталих соціальних зв'язків, разом з тим підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого з корисливих спонукань за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.
Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується зокрема тим, що обвинувачені офіційно не працевлаштовані, не мають постійного джерела доходів, підозрюються у вчинені злочину з корисливих мотивів. Крім того, наразі у провадженні районних судів м. Києва також перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що надає підстави суду дійти висновку, що обвинувачені обрали для себе єдине джерело доходів вчинення саме злочинів проти власності.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на обвинувачених обов'язків.
Щодо питання уникнення наявних ризиків шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, то у світлі факторів пов'язаних з особою обвинувачених, їх моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам.
Позиція сторони захисту щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, що пов'язаний з позбавленням, жодним чином вказані висновки не спростовують.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.199 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що обставини, зазначені у ч. 3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, тому клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Даних, які б свідчили про неможливість перебування обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі за станом здоров'я, суду не надано.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 діб.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України).
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням особи обвинувачених, їх майнового стану та процесуальної поведінки, суд вважає за можливе суд вважає можливим залишити без змін розміру застави ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 грн., з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КК України.
Керуючись ст.ст.177-178, 181, 183, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України строком до 07 липня 2023 року включно.
Залишити без змін визначений раніше судом розмір застави.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України строком до 07 липня 2023 року включно.
Залишити без змін визначений раніше судом розмір застави.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала в може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя