ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11067/22
провадження № 2/753/1118/23
24 лютого 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., представника позивача - адвоката Чепурного О.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту,
У вересні 2022 року адвокат Чепурной Олександр Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив скасувати арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , накладений постановою ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва 29/8 від 07.04.2008 року, зареєстрованого у єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 25.04.2008 за № 7108737.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2022 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В..
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/11067/22, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 09 лютого 2023 року.
09 лютого 2023 року відповідач у підготовче засідання не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив, про день, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
09 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 лютого 2023 року.
24 лютого 2023 року відповідач у судове засідання не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
24 лютого 2023 року представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору та просив задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 02 березня 1998 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_2 (частка 1/2) та ОСОБА_1 (частка 1/2).
З довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.09.2022 № 310455135 слідує, що на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , накладено арешт, реєстраційний номер обтяження № 7108737, на підставі постанови ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва №29/8 від 07.04.2008.
Як вбачається з листа Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.09.2022, станом на 20.09.2022 виконавче провадження відносно ОСОБА_1 на виконанні у Відділі не перебуває.
Позивач вказує, що під час звернення до нотаріуса з проханням внесення відомостей про нерухомість до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та оформлення договору дарування квартири сину, нотаріус відмовила у виконанні вказаних дій з посиланням на те, що на частину квартири накладено арешт.
Як зазначає позивач, згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутня інформація щодо вказаного виконавчого провадження, позивач також не перебуває в Єдиному реєстрі боржників.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Як передбачено ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У своїх рішення Європейський суд з прав людини наголошував, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними засобами і тією метою, на яку спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними меті їх застосування.
Судом встановлено, що відомості про виконавче провадження, в межах якого накладалася заборона, в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні, а матеріали виконавчого провадження, у якому постановою № 29/8 від 07.04.2008 ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, знищено за строком давності. Відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження свідчать, що стосовно позивача відсутні будь-які виконавчі провадження.
У матеріалах справи також відсутні докази, що на даний час існує потреба в арешті майна позивача.
Наявність чинного обтяження (арешту) майна за таких умов порушує права позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для продовження існування вказаного обтяження, як і відсутність правових підстави для обмеження правомочностей позивача.
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту задовольнити.
Зняти арешт, накладений на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , накладений постановою ВДВС Дарницького РУЮ м. Києві 29/8 від 07.04.2008, зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 25.04.2008 за № 7108737.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ):
Відповідач: Дарницький районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02099, м. Київ, вул. Заслонова, буд. 16, ідентифікаційний код 34968768).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25 травня 2023 року.
Суддя О.В. Якусик