Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1047/23
Провадження № 3/376/432/2023
"13" квітня 2023 р. суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О. М. , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта середня, тимчасово не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не вказано,
за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 03.01.2023 року., о 23 год.30 хв., в. АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , не з"явився, заяв та клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-VIII психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2023 року о 23 год. 30 хв. в. АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 , насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
Зазначене підтверджується наявними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 070841 від 04.01.2023 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо їх змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала, та особу яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення та суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, протокол підписаний особою, яка його склала та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Також вина ОСОБА_1 , підтверджується письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 070841 від 04.01.2023 року, протоколом медичного огляду від 04.01.2023 року.
Сумніви щодо достовірності зазначених доказів у суду відсутні.
Побоюючись за свою безпеку потерпіла ОСОБА_2 , звернулась з заявою до правоохоронних органів.
ОСОБА_1 , протягом року притягується повторно за порушення ст.173-2 ч.2 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, так як він будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень передбачених частиною першою цієї статті, вчинив домашнє насильство.
Вирішуючи питання відповідно до положень п. 2 ч.1 ст.278 КУпАП встановлено, що у протоколі серія ВАВ № 070841 від 04.01.2023 р., складеному відносно ОСОБА_1 , , в порушення положень ч. 1 ст. 256 КУпАП, не зазначено суть скоєного адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу ОСОБА_1 ображав нецензурною лайкою свою матір ОСОБА_2 .
При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 070841 від 04.01.2023 р., щодо ОСОБА_1 , вбачається, що можливість настання чи настання шкода фізичному або психічному здоров'ю, яка була чи могла бути завдана потерпілій ОСОБА_2 , особою, уповноваженою складати протокол, не встановлено.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Однак уповноважена особа - поліцейський СРПП відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Киїській області Гребенюк О.О., - не дотримався вказаних вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 070841 від 04.01.2023 р., щодо ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, так як виклад фактичних обставин у протоколі не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до наведених норм права та позиції ЄСПЛ, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, в якій зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 070841 від 04.01.2023 р.,) в діях ОСОБА_1 , не встановлена.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, за відсутності достатніх та переконливих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що сукупністю доказів у справі не доведено скоєння ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 070841 від 04.01.2023 р.,), а тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 173-2, ст. 247, ст. 284,ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 070841 від 04.01.2023 р.,) у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня її винесення через Сквирський районний суд.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня набрання постанови законної сили.
Суддя О. М. Коваленко