Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/914/23
Провадження № 3/376/359/2023
"14" квітня 2023 р. суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О. М. , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, освіта середня, жительку АДРЕСА_1 , безробітної, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 17.03.2023 року о 17 год.50 хв., в АДРЕСА_2 ухилилася від виконання передбачених статтею 150 СК України обов'язків відносно ссвого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_3 , де пошкодив щибку в будинку, скоби на дверах до навісного замка та скло в атомобілі.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Своїми діями порушила ч.1 ст.184 КУаАП - ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов"язків щодо забезпечення необхідних умов життя.
Згідно ч. 1 с. 184 КУпАП відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Об"єктивна сторона полягає в ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб"єктом даного правопорушення є батьки неповнолітнього або особи, що їх заміняють.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів.
Відповідно положень ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше
Відповідально положень ст. 12 вказаного Закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , не з"явилася, заяв та клопотань на адресу суду від неї не надходило.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що провина правопорушника доведена та підтверджується: поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , наданими працівниками поліції; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №742925 від 20.03.2023 р.; свідоцтвом про народження.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Усе викладене вище дозволяє визнати ОСОБА_1 , винуватою в інкримінованому їй правопорушенні.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суддя враховує характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його провини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, тому вважає, що відносно неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді попередження в межах санкції ч.1 ст.184 КУпАП.
Також, відповідно зі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. 33, ч.1 ст. 184, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сквирський районний суд.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня набрання постанови законної сили.
Суддя О. М. Коваленко