29 травня 2023 року м. Рівне №460/52294/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2022 №403517000705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5179,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 21.09.2022 №403617000705 в сумі 16800,00 грн.
Мотивуючи вимоги позов ФОП ОСОБА_1 зазначала, що зі змісту наказу про проведення фактичної перевірки не вбачається жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, а тому така перевірка є незаконною. Крім того, позивач наголошувала, що правопорушення, на які посилається податковий орган, вчинені до моменту проведення фактичної перевірки, а отже така перевірка носила характер документальної, а не фактичної перевірки. З огляду на незаконність перевірки, оскаржувані у справі рішення позивач вважала протиправними. Просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 28.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзив на позов від 17.01.2023, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що позивачем не враховано, що підставою для фактичної перевірки стало здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що передбачено пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. З огляду на виявлені і жодним чином не спростовані стороною позивача порушення вимог чинного законодавства, відповідач вважав оспорювані у справі рішення правомірними. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 29.05.2023 у задоволенні клопотання відповідача - Головного управління ДПС у Рівненській області, про розгляд справи за участю уповноваженого представника - відмовлено.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
22.08.2022 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято наказ "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 " №1771-п, яким на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2, керуючись статтею 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пунктом 80.8 статті 80, пунктом 82.3 статті 82 Податкового кодексу України наказано:
-провести фактичну перевірку в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , з 29 серпня 2022 року, терміном 10 діб, з метою перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/а за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свiдоцтв, лiцензiй, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарiв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Перiод діяльності що перевіряється згiдно статті 102 ПКУ.
01.09.2022 Головним управлінням ДПС у Рівненській області, на підставі наказу "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 " від 22.08.2022 №1771-п, проведено фактичну перевірку суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме: магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт (довідку) фактичної перевірки від 01.09.2022 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено:
1) під час проведення контрольної розрахункової операції, а саме при покупці 1 пачки сигарет "Стронг червоні" за ціною 58,00 грн та одного бокала пива розливного 0,25л "Микулинецьке" по цiнi 25,00 грн на загальну суму покупки 73,00 грн, розрахункова операція проведена за готівку без застосування PPO, фіскальний чек не роздруковано та не видано;
2) проведення розрахункових операцій через РРО без попереднього програмування кодів товарноп пiдкатегорії згiдно з УКТ ЗЕД для кожного підакцизного товару, а саме: 14.01.2022 реалiзовано пляшку горілки "Особлива" Немирiв 1,0 л по цiнi 190,00 грн. без зазначення коду УКТ ЗЕД (чек від 14.01.2022 №961);
3) факт роздрібної торгiвлi алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мiнiмальнi роздрiбнi цiни на такi алкогольні напої, а саме: згідно з фіскальним чеком № 517 вiд 04.03.2021 з фіскальним номером РРО 3000800959, реалізовано одну пляшку ємкістю 0,75 л вина ігристого "Маренго" напівсолодкого рожевого по ціні 95,00 грн. Згідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 957 вiд 30.10.2008 мiнiмальна ціна на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані) з 26.01.2021 у роздрібній торгівлі за 0,75 л. складає 109,00 грн.
4) продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці в магазині "Крамниця" за адресою: АДРЕСА_1 , який не є закладом громадського харчування чи спеціалізованим відділом, що має статус суб'єкта громадського харчування чи суб'єктом господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Реалізовано:
07.07.2021 2 бокали по 0,5 літра пива "Микулинецьке" свiтле по цiнi 32,00 грн. за 1 бокал на суму 64,00 грн. (чек № 721 від 07.07.2021);
31.07.2021 2 бокали по 0,5 літра пива "Микулинецьке" світле по цiнi 32,00 грн. за 1 бокал на суму 64,00 грн. (чек № 813 від 31.07.2021);
29.08.2021 3 бокали по 0,5 літра пива "Микулинецьке" світле по цiнi 32,00 грн. за 1 бокал на суму 96,00 грн. (чек № 910 від 29.08.2021).
Таким чином, перевіркою встановлено порушення позивачем п.1, 2, 11, 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 15-3 Закону України вiд 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обiгy cпирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних i роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".
ФОП ОСОБА_1 , ознайомившись 01.09.2022 під підпис з Актом перевірки, зазначила про відсутність у неї зауважень, а також те, що чек на сигарети та розливне пиво 0,25 бокала вибити не встигла. Відсутність кодів УКТ ЗЕД та продаж шампанського по заниженій ціні пояснила тим, що не встигла перекодувати в касовому апараті.
На підставі висновків Акта перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення від 21.09.2022 №403517000705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5179,00 грн., а також рішення про застосування фінансових санкцій від 21.09.2022 №403617000705 в сумі 16800,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У розумінні пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (п.80.1 ст.80 ПК України).
Згідно з пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Як вбачається зі змісту наказу від 22.08.2022 №1771-п, правовою підставою для призначення перевірки фактичної перевірки, зокрема, вказано пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.
При вирішенні спору суд відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України до спірних правовідносин застосовує висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, за змістом яких пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
З аналізу пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В цьому випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Відповідні функції контролю передбачені пп.19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.20 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України. Зокрема, контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, виконують такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкта з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Цей висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 21.07.2022 у справі №320/1864/21.
З огляду на викладене суд зазначає, що твердження сторони позивача про протиправність проведення фактичної перевірки через відсутність в наказі про проведення її посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, є безпідставними.
Щодо покликань ФОП ОСОБА_1 на підтвердження своєї позиції про протиправність проведення перевірки на те, що правопорушення, на які посилається податковий орган, вчинені до моменту проведення фактичної перевірки, то суд зазначає таке.
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов'язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов'язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.
Суд враховує, що наказ відповідача про проведення фактичної перевірки позивача від 22.08.2022 №1771-п містить зазначення періоду діяльності, що перевіряється - "згідно статті 102 ПК України", яка, в свою чергу, передбачає, що контролюючі органи можуть проводити перевірки за період 1095 днів (3 роки).
Можливість такого зазначення описана у постанові Верховного Суду від 20.05.2022 у справі №826/8284/17 (адміністративне провадження № К/9901/51780/18).
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що наказ про проведення перевірки оформлений контролюючим органом належним чином, а фактична перевірка проведена на законних підставах, у порядку та спосіб, визначені нормами чинного законодавства.
Щодо встановлених перевіркою порушень, то стороною позивача не надано обґрунтувань та доказів на спростування допущення нею таких порушень.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29 травня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя С.А. Борискін