про залишення позовної заяви без руху
22.05.2023 р. Справа № 914/1533/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна», смт Щирець Пустомитівського району Львівської області
до відповідача 1 Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача 2 Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача 3 Агенції ресурсів Львівської міської ради, м. Львів
та до відповідача 4 Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів
про стягнення грошових коштів у сумі 29276156,71 гривень
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Агенції ресурсів Львівської міської ради та Управління капітального будівництва Львівської міської ради про стягнення грошових коштів у сумі 29276156,71 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023 позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №914/1533/23 та передано таку для розгляду судді Кидисюку Р.А.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Предметом даного позову є матеріальна вимога про стягнення грошових коштів у сумі 29276156,71 гривень.
Згідно з ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як передбачено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 2684,00 гривень.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Агенції ресурсів Львівської міської ради та Управління капітального будівництва Львівської міської ради грошові кошти у сумі 29276156,71 гривень, а відтак, із заявленої ціни позову до сплати підлягає 439142,35 грн судового збору, тобто сума, яка дорівнює 1,5 відсотка ціни позову.
Всупереч зазначеному позивачем до позовної заяви не долучено будь-яких доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Натомість, в додатках до позовної заяви міститься заява (вх.№1949/23) позивача про відстрочення сплати судового збору до моменту винесення судом рішення у справі.
Дане клопотання позивач мотивує своїм задовільним матеріальним становищем, посилаючись на ту обставину, що на даний час позивач перебуває на межі банкрутства, за підсумками балансу підприємство є збитковим та неспроможним сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Розглянувши заяву (вх.№1949/23 від 16.05.2923) позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Разом з тим, за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Така правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 25.03.2021р. у справі №912/3514/20, від 18.05.2021р. у справі №925/677/20.
Відтак, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, а виходячи з аналізу наведених норм, саме лише скрутне матеріальне становище юридичної особи не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу (ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами п.4 ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» судом встановлено, що позов пред'явлено до чотирьох відповідачів: Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Агенції ресурсів Львівської міської ради та Управління капітального будівництва Львівської міської ради, проте не визначено змісту позовних вимог щодо кожного з них.
Відсутність конкретизації позовних вимог до кожного з відповідачів унеможливлює виконання приписів ч.7 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд, приймаючи рішення, зокрема, проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Враховуючи зазначене вище, суд підсумовує, що позовна заява не містить конкретизованого змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм ГПК України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд
1. В задоволенні заяви (вх.№1949/23 від 16.05.2923) позивача про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» залишити без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення допущених недоліків шляхом надання суду:
- доказів сплати судового збору в сумі 439142,35 гривень;
- змісту позовних вимог щодо Львівської міської ради;
- змісту позовних вимог щодо Виконавчого комітету Львівської міської ради;
- змісту позовних вимог щодо Агенції ресурсів Львівської міської ради;
- змісту позовних вимог щодо Управління капітального будівництва Львівської міської ради.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна», що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Кидисюк Р.А.