Справа №760/8529/23 1-кс/760/3943/23
24 травня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру,
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подана в межах кримінального провадження № 22022101110000038 від 12 березня 2022 року, в якій він просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України від 17 лютого 2023 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки матеріали кримінального провадження не містять достатніх та достовірних доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_6 об'єктивних та суб'єктивних ознак діяння, яке виразилося у переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану, що вказує на відсутність фактичних та правових підстав для повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України. Так, під час кримінального провадження, органи обвинувачення, всупереч вимогам закону про всебічність, повноту і неупередженість розслідування безпідставно не врахували інші відомості, що спростовують причетність ОСОБА_6 до інкриміновано йому злочину й позитивно характеризують його особистість та поведінку під час окупації. Зокрема, в основу повідомлення про підозру ОСОБА_6 покладені вибіркові упереджені показання односельчан останнього, з якими в нього були тривалі неприязні стосунки, однак не враховано показання свідків, які вказують на його невинуватість та їх не було долучено до матеріалів кримінального провадження. Крім того, стороною обвинувачення не було враховано, що завдяки активним та ризиковим діям ОСОБА_6 були врятовані від представників збройних сил рф військовослужбовці Національно гвардії України, мешканці села переховували їх у своїх домівках, ОСОБА_6 спільно з іншими односельчанами забезпечував їх цивільним одягом, допомагав з їжею та іншими побутовими речами, однак клопотання сторони захисту щодо допиту врятованих військовослужбовців для з'ясування зазначених обставин органом досудового розслідуванні досі не вирішені, а долучені до матеріалів кримінального провадження пояснення від цих осіб не враховані під час прийняття процесуальних рішень. Також, пересування територією с. Озера здійснювали й інші мешканці з білою пов'язкою на рукаві, що було вимогою представників збройних сил рф для ідентифікації їх як місцевого цивільного населення, інші мешканці також використовували приховані мобільні телефони.
Таким чином, вищевказані обставини вказують, що сторона обвинувачення уникає об'єктивності розслідування, не вказує внаслідок яких конкретних дій ОСОБА_6 та яким інтересам держави була заподіяна шкода або створена загроза її заподіяння, що свідчить про відсутність доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України.
У зв'язку з викладеним, звернувся до суду з указаною скаргою.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 18 квітня 2023 року для розгляду зазначеної скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Особа, яка подала скаргу, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просив її задовольнити та скасувати оскаржуване повідомлення про підозру.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що відсутні підстави для скасування повідомлення про підозру, оскільки процесуальний документ повідомлення про підозру складений та вручений з дотриманням всіх норм, передбачених статтями 276-278 КПК України, а її обґрунтованість підтверджується сукупністю матеріалів кримінального провадження.
Вислухавши адвоката, прокурора, вивчивши скаргу та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Положеннями частини першої статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до пункту десятого частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Судом установлено, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22022101110000038 від 12 березня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 111, частиною четвертою статті 111-1, частиною першою статті 436-2 КК України.
В межах здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 17 лютого 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, яке того ж дня йому вручено.
Так, на підставу для скасування підозри сторона захисту посилається на те, що підозра є необґрунтованою, та ґрунтується на недостатніх і недостовірних доказах.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено статтею 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені статтею 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру статтею 277 КПК України.
Статтею 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Зі змісту підозри вбачається, що підставою для повідомлення про підозру у цьому випадку був пункт 3 частини 1 статті 276 КПК України.
Згідно зі статтею 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до статті 278 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України. Так, письмове повідомлення про підозру вручено в день його складення о 15 год. 40 хв. 17 лютого 2023 року, про що свідчить підпис ОСОБА_6 про отримання. Крім того, в цей же день ОСОБА_6 роз'яснено права підозрюваного.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає підстав для скасування підозри або визнання її необґрунтованою, а тому вивченню слідчим суддею підлягає сукупність наявних доказів, зібраних під час досудового розслідування, які підтверджують ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи недоведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише в тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23 жовтня 1994 року № 14310/88 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня, а обставини, на які посилається захисник у своїй скарзі, мають бути вирішені під час судового розгляду.
У той же час, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Крім того, стороною захисту жодним чином не підтверджено наведені у скарзі обставини доказами, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17 лютого 2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 24, 36, 276-278, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17 лютого 2023 року в межах кримінального провадження № 22022101110000038 від 12 березня 2022 року за частиною другою статті 111 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1