Справа № 756/10587/22
Провадження № 3/756/218/23
29 травня 2023 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 240776 від 16.10.2022, 16 жовтня 2022 року, о 16 год. 55 хв., в м. Києві по вул. Богатирська, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21070», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудні камери.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України).
ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_1 - адвокат Туровський В.В. у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення були повідомлені. При цьому, захисник ОСОБА_1 - адвокат Туровський В.В. у судовому засіданні 24.05.2023 просив закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з недотриманням порядку огляду на стан сп'яніння, оскільки під час складання протоколу, начебто за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, що є обов'язком працівників поліції; йому не були роз'яснені наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Акт огляду на стан сп'яніння у відношенні ОСОБА_1 поліцейськими, в порушення вимог Інструкції, складений не був та у матеріалах справи відсутній. ОСОБА_1 на місці погодився пройти огляд на приладі Драгер, декілька разів проходив тест за допомогою приладу Драгер, але в силу його несправності, це не вдалося зробити. При доставленні ОСОБА_1 до медичного закладу він погодився на огляд та здачу аналізів, але лікар не роз'яснив йому, що саме йому потрібно підписати, тому він намагався з'ясувати дану обставину, але втрутилися працівники поліції, які на власний розсуд зробили висновок, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження медичного огляду. Крім того, захисник зазначив, що відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом із тим, відповідно до вимог ст. 245 цього Кодексу завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, серед іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,...а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини (далі -ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (N2)» від 08.04.2010, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 про необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
У рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Тобто, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Разом із тим, процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103).
Зокрема, пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, згідно з п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 3 розділу І Інструкції).
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
16 жовтня 2022 року, о 16 год. 55 хв., в м. Києві по вул. Богатирська, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21070», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Дії ОСОБА_1 щодо огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та у закладі охорони здоров'я щодо виявлення стану алкогольного сп'яніння були розцінені як відмова від проходження огляду та інспектором поліції щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
До матеріалу про адміністративне правопорушення долучено відеозаписи з нагрудних камер поліцейських.
У судовому засіданні було переглянуто відеозапис з оформлення справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 з нагрудних камер поліцейських, який долучено до матеріалів.
З відеозапису, який долучений працівниками поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, убачається, що на ділянці дороги поза межами житлової зони працівники поліції підходять до автомобіля марки «ВАЗ 21070», номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває з увімкненими фарами, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . Працівник поліції запитує куди направляєтеся? зі служби їдете? зазначає, що ОСОБА_1 створив аварійну обставновку, автомобіль задів. З відео убачається, що за автомобілем номерний знак НОМЕР_1 стоїть автомобіль працівників поліції з проблисковими маячками. Під час спілкування у працівника поліції виникла підозра щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, на що запропоновано пройти огляд на виявлення такого стану у встановленому законом порядку на місці зупинки, ОСОБА_1 погоджується та намагається продути наданий йому працівниками поліції прилад «Драгер», але не виходить, зазначає, що хоче здати кров, після роз'яснення працівником поліції ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд у закладі охорони здоров'я. У медичному закладі зазначив, що готовий пройти огляд та здати аналізи, на пропозицію лікаря-нарколога підписати згоду на проходження медичного огляду на стан сп'яніння її не підписав, не надаючи жодної чіткої та зрозумілої відповіді. Дії ОСОБА_1 були розцінені як відмова від проходження медичного огляду.
З наведеного убачається, що ОСОБА_1 , який заявив про проходження огляду у медичному закладі, та у встановлений законодавством строк був доставлений працівниками поліції до закладу охорони здоров'я (що свідчить про виконання ними вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП), формально не висловлюючи відмови від проходження огляду, не вчинив жодних активних дій, які б свідчили про фактичну, а не формальну готовність та бажання пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки при отриманні бланку письмової згоди на проходження огляду ОСОБА_1 його не підписав, не надаючи жодної чіткої та зрозумілої відповіді, в тому числі щодо бажання чи небажання підписувати саму згоду, фактично вдаючись до затягування часу.
Одночасно, слід зазначити, що наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування» затверджено форму первинної облікової документації №003-6/о «;Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення» та Інструкцію щодо її заповнення.
Згідно з п. п. 2-4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення» форма №003-6/о заповнюється пацієнтом, який звернувся в заклад охорони здоров'я та дає згоду на проведення йому діагностики та лікування, у разі необхідності на оперативне втручання та знеболення. Це здійснюється у присутності лікуючого лікаря даного закладу охорони здоров'я. Пацієнтом власноруч вказуються його прізвище, ім'я, по батькові; лікуючий лікар доводить йому інформацію щодо плану діагностики та лікування, надає в доступній формі інформацію про ймовірний перебіг захворювання, наслідки при відмові від лікування. Згода пацієнта на запропоноване лікування та діагностику (форма №003-6/о) засвідчується підписами лікуючого лікаря та пацієнта.
Лікарем закладу охорони здоров'я, до якого був доставлений ОСОБА_1 , було запропоновано останньому підписати відповідний бланк згоди для проведення огляду з метою визначення стану алкогольного сп'яніння. Зокрема, підписуючи таку згоду, особа погоджується із використанням та обробкою його персональних даних з умови дотримання їх захисту відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних» та погоджується із запропонованим медичним оглядом на стан сп'яніння.
Таким чином, відсутність згоди на проходження огляду, поєднана з відсутністю активних дій, направлених на його проходження, належить оцінювати як відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Водночас суд враховує, що термін, встановлений законодавцем для проходження такого огляду, є обмеженим.
Стосовно доводів захисту, що лікар не здійснив взяття у ОСОБА_1 біологічних зразків (кров, сечу), як альтернативний забір для лабораторного дослідження з метою виявлення стану сп'яніння суд виходить із наступного.
Згідно зі п.п.12,13,14 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735, зазначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи не можливо взятии зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Отже, інші біологічні середовища, зокрема і аналіз крові в медичному закладі обов'язково проводиться у випадках, коли неможливо взяти зразки біологічних середовищ та якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами та у випадку ДТП із смертельними наслідками.
До того ж, право вибору предмета дослідження біологічного середовища належить лікарю, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можливо дослідити у даному закладі охорони здоров'я.
Також, слід зазначити, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП, та про вилучення у водія ОСОБА_1 водійського посвідчення та видачу йому тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом.
Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав. При цьому, протокол не містить пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З приводу незгоди ОСОБА_1 зі змістом протоколу, останній не зазначив. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв, мотивів не згоди з протоколом не зазначив. Зауважень або заперечень на дії працівників поліції останній в протоколі не виклав. Таке повністю відповідає доданому до справи відеозапису, з якого вбачається, що ОСОБА_1 розумів суть обвинувачення та наслідки складання протоколу.
Фактичне заперечення керування транспортним засобом ОСОБА_1 висловив лише в суді через свого захисника, що розцінюється судом способом захисту і спробою ухилитися від адміністративної відповідальності.
Решта доводів захисника не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 , вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою, та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст. 33 КпАП України).
Ураховуючи особистість, майновий стан та ступень винуватості ОСОБА_1 , характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно із п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків. Так як, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289, КУпАП, суд
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя М.М.Ткач