Справа № 948/1385/23
Номер провадження 2-н/948/98/23
29.05.2023 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,
у травні 2023 року до суду надійшла зазначена заява, у якій ТОВ «Полтаваенергозбут» просить видати судовий наказ про стягнення з боржника - ОСОБА_1 , на його користь заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 5 595,16 грнта сплачений судовий збір в розмірі 268,40 грн.
Суддя, вирішуючи питання про видачу судового наказу, встановила таке.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно із ч. 1 ст. 160, п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з п.п. 4-1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подачу до суду заяви про видачу судового наказу становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.
Тобто сума судового збору, який потрібно сплатити заявнику, складає 268,40 грн.
Так, у матеріалах справи є платіжна інструкція № 973200 від 12.04.2023 щодо сплати судового збору за подачу позову до Машівського районного суду на суму 20,30 грн.
Водночас у змісті заяви зазначено, що станом на день подачі заяви про видачу судового наказу товариство понесло судові витрати в розмірі 268,40 грн, які були сплачені в якості судового збору.
За приписами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
З огляду на зазначене суд, здійснивши перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, встановив, що до нього зарахована сума судового збору про сплату ТОВ «Полтаваенергозбут» за позов до Машівського районного суду лише в розмірі 20 грн 30 коп, що стверджується відповідною випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, заявником не повністю сплачений судовий збір, а тому суддя уважає, що заява подана з порушенням вимог ч. 3 ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
За таких обставин, у видачі судового наказу потрібно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165 ЦПК України, -
відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з зазначених підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя С. М. Косик