Вирок від 23.05.2023 по справі 357/5836/23

Справа № 357/5836/23

1-кп/357/858/23

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Біла Церква, у порядку спрощеного провадження, у відкритому судовому засіданні, без виклику учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023116030000476, яке внесене до ЄРДР 06 березня 2023 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Козятинського району Вінницької області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, начальника зміни господарчого взводу Національного президентського оркестру, у військовому званні «молодший сержант», з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками кримінальних проступків, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

учасники кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - адвокат ОСОБА_5 , установив таке.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуванням встановлено таке.

ОСОБА_6 перебуваючи у м. Києві (більш конкретного місця під час досудового розслідування не встановлено), надав у невстановлений досудовим розслідувань час невстановленій досудовим розслідуванням особі свої фотознімки та анкетні дані, а також дані та фотознімки вилученого раніше посвідчення водія, які в подальшому було використано під час виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 15 червня 2022 року на ім'я ОСОБА_3 з метою подальшого його неправомірного використання.

Епізод ІІ.

ОСОБА_3 продовжуючи свої неправомірні дії, маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на використання раніше підробленого документу, 06 травня 2023 року, приблизно 10:25 год., перебуваючи на СП 0201, 78-й кілометр А/Д М-05 «Київ-Одеса», на вимогу працівників правоохоронних органів пред'явити для перевірки документи, що посвідчують особу, а також документи на автомобіль, надав підроблене посвідчення водія на власне ім'я серії НОМЕР_2 від 15 червня 2022 року.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за « ОСОБА_7 », за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні документа.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за «Епізодом ІІ», за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 349 КПК України, допит обвинуваченого не здійснювався.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає: щире каяття.

Обставини передбачені ч. 1 ст. 67 КК України, прокурором не заявлялися.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Отож, якщо у обвинувальному акті прокурором не заявлені обставини, які обтяжують покарання, суд позбавлений можливості їх установлювати на власний розсуд, оскільки це погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Мотиви призначення покарання.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до практики Верховного Суду, що міститься в постанові від 23 червня 2020 року, у справі № 171/8/17, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК України), але і з обов'язковим урахування конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 5 ст. 68 КК України, при призначенні покарання співучасникам кримінального правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, ч. 4 ст. 358 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Отже, зважаючи на ступінь тяжкості та обставини вчинення кримінального правопорушення, установлені дані про особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий (а.с. 74), за місцем служби характеризується позитивно (а.с. 77), військовослужбовця за контрактом (а.с. 78-82), у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває (а.с. 85), враховуючи обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, враховуючи характер та ступінь співучасті ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, суд вважає, що досягнення мети покарання, визначеної у ст. 50 КК України, а саме виправлення ОСОБА_3 , а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, можливе шляхом призначення покарання у межах санкції ч. 1 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також у межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України, у виді п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

За викладених обставин, враховуючи кількість кримінальних правопорушень, які входять до сукупності вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень - 2 (два), які є умисними, мотиви вчинення кожного з них, відсутність тяжких, незворотних наслідків, суд дійшов висновку, що на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 необхідно визначити остаточне покарання, шляхом повного складання призначених покарань, у виді штрафу в розмірі п'ятиста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Отже, розмір штрафу становить 550 х 17 = 9 350 грн.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12023116030000476 від 06 березня 2023 року, висновок експерта від 08 березня 2023 року № СЕ-19/111-23/11944-ДД, витрати на проведення експертизи становлять 755,12 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України, їх необхідно стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно із постановою про визнання речовим доказом та передачу їх на зберігання від 17 лютого 2023 року, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 08 червня 2022 року, визнано речовим доказом.

Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 27 квітня 2023 року, визнано речовим доказом: відеозаписи на яких зафіксовано факт використання, а саме надання 06 березня 2023 року ОСОБА_3 підробленого посвідчення водія працівниками поліції, що знаходиться на матеріальному носії «DVD-R» диску з написом ОСОБА_8 .

Згідно з п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, їх необхідно залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, судом не встановлено.

Керуючись ст. 100, 124, 368, 374, 381-382, 395, 475, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання:

1) за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн;

2) за ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі п'ятиста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9 350 грн

Стягнути із ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 755,12 грн.

Речові докази, а саме: бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 08 червня 2022 року; відеозаписи на яких зафіксовано факт використання, а саме надання 06 березня 2023 року ОСОБА_3 підробленого посвідчення водія працівниками поліції, що знаходиться на матеріальному носії «DVD-R» диску з написом ОСОБА_10 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 цього Кодексу

Вирок набирає законної сили у порядку визначеному ст. 532 КПК України.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя

Білоцерківського міськрайонного суду Ірина ДУБАНОВСЬКА

Київської області

Попередній документ
111143953
Наступний документ
111143955
Інформація про рішення:
№ рішення: 111143954
№ справи: 357/5836/23
Дата рішення: 23.05.2023
Дата публікації: 30.05.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (07.07.2023)
Дата надходження: 19.05.2023