вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/15/23
Справа № 356/295/22
29.05.2023 Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Дудар Т.В.
за участю секретаря Харченко Ж.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , державного нотаріуса Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовської М.В. про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним,
У провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває цивільна справа № 356/295/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , державного нотаріуса Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовської М. В. про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним.
17.05.2023 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сергієнко В.К. подав до канцелярії суду у справі № 356/295/22 позовну заяву про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, називаючи вказану позовну заяву як "уточнену в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України".
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Сергієнко В.К. просили відповідача - державного нотаріуса Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовську М.В. замінити на нового відповідача - Березанську міську раду Броварського району Київської області, а також підтримали клопотання щодо прийняття судом до розгляду нової позовної заяви, де змінено предмет позову та збільшено позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Іванчик Р.Б. зазначив, що позивач має право замінювати відповідача, тому з приводу заміни заперечень нема. Щодо зміни предмету позову та збільшення позовних вимог - представник відповідача наголосив, що це право позивача, тому жодних заперечень у нього немає. Також зазначив, що копію зміненої позовної заяви отримав.
Відповідач ОСОБА_4 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилася.
02.05.2023 до канцелярії суду надійшла заява від 11.04.2023, вих. № 165/01-16, за підписом в.о. завідувача Сарненської державної нотаріальної контори Рівненської області Л. Реви, у якій вона просить розгляд справи № 356/295/22 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним здійснювати без участі представника Сарненської державної нотаріальної контори Рівненської області (а.с. т. 1, 244).
Заслухавши думку учасників справи, ознайомившись з поданою 17.05.2023 позовною заявою, суд дійшов таких висновків.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З аналізу норм чинного цивільного процесуального законодавства вбачається, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань), виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Так, у первісній позовній заяві, поданій до суду 08.08.2022, позивачем є ОСОБА_1 , відповідачами: ОСОБА_4 , державний нотаріус Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовська М.В. Заявлена позовна вимога: визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовською М.В. 14 грудня 2013 року, зареєстроване в реєстрі за № 874, недійсним.
У поданій представником позивача 17.05.2023 до суду позовній заяві (уточненій в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України) позивачем є ОСОБА_1 , відповідачами визначено: ОСОБА_4 , Березанську міську раду Броварського району Київської області. Заявлено такі позовні вимоги: визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовською М.В. 14 грудня 2013 року, зареєстроване в реєстрі за № 874, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в частині 185/798. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 37 м кв. (в т.ч. 13,3 м кв. житлова площа) в житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на 185/798 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку у спільному майні подружжя. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 185/798 частки земельної ділянки від її площі 0,10 га (3210400000:08:007:0112), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_4 право власності на 613/798 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_4 право власності на 613/798 частки земельної ділянки від її площі 0,10 га (3210400000:08:007:0112), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Не є таким, що відповідає процесуальним нормам як збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Як встановлено судом, позивач доповнив позов факчтино п'ятьма новими вимогами та додав до суб'єктного складу учасників справи ще одного відповідача - Березанську міську раду Броварського району Київської області.
Підставою позову в частині визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності позивача на частку у спільному майні подружжя є належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя на праві спільної сумісної власності.
Позовна заява (уточнена в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України) є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.
Предметом позову, який було подано 08.08.2022 є спір щодо права власності на об'єкт самочинного будівництва, виключення його зі складу спадщини шляхом визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним. Підставами даного позову зазначені наступні обставини - відсутність права власності у спадкодавця ОСОБА_5 на об'єкт самочинного будівництва, а відтак і можливості включити це майно в заповіт як спадкове майно, порушення державним нотаріусом норм чинного законодавства при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Предметом позову, який було подано 17.05.2023 у межах даної цивільної справи є спір щодо визнання права власності позивача на частину спірного майна (185/798) у спільному майні подружжя, виключення цієї частки зі складу спадщини шляхом визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним, а також визнання спірного майна спільною власністю подружжя. Підставами змінених (нових) позовних вимог є неврахування нотаріусом при видачі ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за заповітом майнових прав ОСОБА_1 на частку у спірному майні як другого з подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Проте, об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Отже, представник позивача, звернувшись до суду з позовною заявою в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України 17.05.2023 крім збільшення кількості позовних вимог, фактично просить змінити як предмет, так і підставу позову, поданого 08.08.2022, що чинним процесуальним законодавством не передбачено. А тому суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду позовної заяви про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, яка подана як "уточнена в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України" та повернення її позивачу.
У справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.
Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмету або підстави позову, збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, суд дійшов висновку, що на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про зміну предмету та підстави позову, збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
Такий висновок відповідає і релевантній практиці Верховного Суду.
Щодо клопотання представника позивача про заміну співвідповідача - державного нотаріуса Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовської М.В. на Березанську міську раду Броварського району Київської області в порядку ст. 51 ЦПК України, суд враховує думку сторін (позивача, його представника, представника відповідача), які присутні в залі суду та приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню, оскільки воно заявлене до закінчення підготовчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, 49, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача адвоката Сергієнка Віталія Костянтиновича про заміну співвідповідача по справі - задовольнити.
Замінити співвідповідача - державного нотаріуса Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовську М.В. на Березанську міську раду Броварського району Київської області.
Відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, поданої як "уточнена в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України" у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , державного нотаріуса Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовської М.В. про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, повернувши її позивачу.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду з новим позовом.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т. В. Дудар