Справа №346/2235/23
Провадження №2/346/1029/23
29 травня 2023 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді: Валігурської Л.В.
за участю секретаря: Дутчак Х.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Коломия позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох річного віку, -
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
03.05.2023 позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки від всіх видів його доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Також просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років у сумі 2000 гривень та витрати, понесені в ході розгляду справи на правничу допомогу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 03.09.2005 між нею та відповідачем був укладений шлюб. У шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що протягом останнього року стосунки між нею та відповідачем розладнались, зникло взаєморозуміння і взаємоповага один до одного, в результаті чого між ними виникали суперечки та скандали, що призвело до неможливості спільного проживання і у зв'язку з чим вона звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу. Вказує на те, що неповнолітні діти зареєстровані та проживають разом з нею, а вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трьох річного віку, самостійно виховує дітей, піклується про їхнє здоров'я, фізичний та духовний розвиток. Відповідач участі у вихованні та догляді за дітьми не бере, розвитком дітей не цікавиться, уникає належного виконання обов'язку по утриманню неповнолітніх дітей, добровільної допомоги на утримання дітей не надає, тому діти знаходяться на її утриманні. Звертає увагу на те, що інфляційні процеси, які відбулися в державі за останній рік не дозволяють їй забезпечити належне матеріальне утримання дітей, оскільки їхні потреби суттєво зростають, крім того збільшилися витрати на харчування та забезпечення речами першої необхідності, а тому вважає, що діти потребують матеріальної допомоги батька. На даний час її матеріальне становище також погіршилось, оскільки з 28.09.2020 вона не працює, а перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку. Їй дуже важко самостійно фінансово забезпечувати фізичний, моральний, духовний, культурний розвиток дітей, розвиток творчих та пізнавальних здібностей, уподобань та обдарувань. На її думку, так як відповідач ОСОБА_9 є працездатним, перебуває за кордоном, що вказує на його працездатність та платоспроможність, а тому має змогу сплачувати аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у частці від свого заробітку (доходу) до досягнення дітьми повноліття, а також аліменти на її утримання у розмірі по 2000 гривень щомісячно до досягнення дитиною трьох річного віку.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подавав.
ІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, заяв та клопотань не подавала. Представник позивача надала суду заяву, в якій просить проводити судовий розгляд за їх відсутності, просить задовольнити заявлені позовні вимоги повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив заяв та клопотань у зв'язку з судовим розглядом не подавав.
Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Суд, розглянувши заяву представника позивача, та з огляду на відсутність поважних причин неявки відповідача, постановив: розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалах.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження від 08.04.2009 серії НОМЕР_1 , видане Виконкомом Виноградської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис №9. ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження від 04.03.2013 серії НОМЕР_2 , видане Виконкомом Виноградської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис №4. ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження від 18.08.2020 серії НОМЕР_3 , видане Коломийським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №447. Батьками дітей зазначені позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .
Згідно довідки №513 від 28.10.2022, виданої Виноградським старостинським округом Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області позивач разом з неповнолітніми дітьми зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки №522 від 07.11.2022, виданої Виноградським старостинським округом Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області вбачається, що на утриманні ОСОБА_1 перебувають троє дітей: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Відповідно до довідки №114-ВК, виданої 04.11.2022 Виробничим підрозділом вокзалу станції Івано-Франківськ Філії «Вокзальна компанія» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_1 з 27.12.2017 працює прибиральником виробничих приміщень у виробничому підрозділі вокзал станції Івано-Франківськ філії «Вокзальна компанія» АТ «Українська залізниця» і з 28.09.2020 по 11.08.2023 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до виповнення нею трьох років.
ІV. Оцінка Суду.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно ст. ст. 2, 8 Закону України «Про охорону дитинства» завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов?язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов?язків щодо дитини.
За приписами ст. ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини, аліменти, присуджуються в частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових кошті, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком дітей віком до 6 років становить 2272 гривні, а дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу (ч. 2 ст. 75 СК України). Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі (ч. ч. 1, 2 ст. 77 СК України). Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ч. 1 ст. 79 СК України). Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення (ч. ч. 1, 2 ст. 80 СК України).
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як батьки у рівній мірі несуть відповідальність за матеріальне забезпечення своїх дітей і саме вони зобов'язані забезпечити своїм неповнолітнім дітям рівень життя необхідний для достатнього розвитку. З урахуванням всіх обставин справи, обсягу заявлених позовних вимог, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для неповнолітньої дитини відповідного віку, гарантованого мінімального розміру стягуваних аліментів, матеріального стану сторін, доведеного згідно матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 має можливість утримувати своїх дітей, а розмір аліментів може бути визначений судом у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину до досягнення ними повноліття, що повністю узгоджується з вищенаведеними нормами Сімейного кодексу України і не буде непомірним тягарем для відповідача.
З урахуванням викладених вище обставин, відсутності відомостей щодо неможливості відповідачем забезпечувати утримання позивача до досягнення дитиною трьох років, таких як непрацездатність або інші обставини, які унеможливлюють забезпечення мінімальних потреб позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання позивача.
У той же час суд вважає, що розмір аліментів, заявлений позивачем до стягнення на її утримання є таким, що не відповідає обставинам, встановленим під час судового розгляду, оскільки доказів того, що останній має можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі суду надано не було, а тому на думку суду, сума заявлена позивачем є завищеною і жодним чином необґрунтованою. За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання підлягають частковому задоволенню, а розмір аліментів має бути визначений на рівні 1500 гривень щомісячно до досягнення ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Таким чином, вирішуючи питання з якого часу на відповідача покладається обов'язок по сплаті аліментів, суд встановлює, що згідно вимог ст. 191 СК України та ч. 1 ст. 79 СК України аліменти слід стягувати від дня пред'явлення позову, тобто з 03.05.2023.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
V. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позовної заяви судом не вживались, відповідні клопотання від учасників справи не поступали.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
При такому вирішенні позову, з врахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору, розмір ставки за кожну позовну вимог пов'язану зі стягненням аліментів станом на дату звернення до суду становить 1073,60 гривень, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у загальному розмірі 2147,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 77, 79, 80, 84, 180-184, 191 СК України, ст. ст. 76-81, 133, 141, 247, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох річного віку- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття, почавши стягнення з 03.05.2023
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі по 1200 (одній тисячі двісті) гривень щомісячно до досягнення ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, почавши стягнення з 03.05.2023.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
* Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в рахунок сплати судового збору 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок.
* Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л.В. Валігурська