Справа № 288/1787/22
24 травня 2023 року
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Лівочка Л. І. , розглянувши справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попільня Попільнянського району Житомирської області, громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 228328, складеного 25.09.2022 року о 00 годин 20 хвилин, 25 вересня 2022 року о 23 годині 50 хвилин по провулку Шевченка в смт. Попільня Житомирської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Volkswagen Passat 1.9D" д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alkotest Drager 6810" у присутності двох свідків, що підтверджується тестом №202 від 25.09.2022, результат тесту становить 2.08 проміллє. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 25 вересня 2022 року близько 24 години він вийшов з свого будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Його автомобіль знаходився на вулиці біля гаража. Коли він знаходився біля автомобіля, за кермо автомобіля він не сідав, то в цей час повз нього проїзджали хлопці з тероборони, які зупинилися біля нього. Вони запитали чому він під час комендантської години ходить по вулиці, а коли побачили, що він перебуває в нетверезому стані, то викликали працівників поліції. Коли приїхали працівники поліції, то запропонували йому пройти тест на алкогольне сп'яніння. Він не заперечував, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, тому добровільно погодився та пройшов тест на алкогольне сп'яніння, оскільки він не керував автомобілем.
Свідок ОСОБА_2 в суді показав, що він та ще чотири чоловіки 25 вересня 2022 року перебували у складі групи тероборони та патрулювали у нічний час. На вулиці Щербатюка в смт. Попільня він з членами патрулювання побачили ОСОБА_1 та зупинились біля нього, оскільки була комендантська година. Коли вони зупинились, то ОСОБА_3 стояв біля автомобіля, який не був заведений, автомобіль знаходився біля гаража, передом до воріт гаража. Під час чергування по вулиці Шевченка в смт. Попільня вони нікого не зупиняли. Хлопці з тероборони викликали поліцію, оскільки між ОСОБА_4 та ними виникла суперечка, так як ОСОБА_3 був в нетверезому стані і казав, що він знаходиться біля свого будинку. Пояснення працівникам поліції він не давав, а підписав лише те, що працівник поліції написав.
Переглядом в суді відеозапису, зроблено нагрудною камерою поліцейського встановлено, що відеозапис складається з двох частин, перший починається о 23 годині 59 хвилин 13 секунд, закінчується о 00 годині 04 хвилин 39 секунд, другий починається о 00 годині 55 хвилин 09 секунди, закінчується о 00 годині 59 хвилин 57 секунд. На першому відео зафіксовано проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного пристрою Драгер 6810.
На відео не міститься запису про те, що автомобіль рухався та був зупинений, а також не міститься запису про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем. З відеозапису видно, що події відбуваються біля гаража, автомобіль не заведений.
В суді адвокат Яковенко А.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Клопотання обгрунтував тим, що матеріали справи не містять доказу, щодо керування автомобілем ОСОБА_1 у вказані в протоколі дату, час та місці. Доказами, які підтверджують дану обставину та, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Однак,в суді свідок ОСОБА_2 показав, що не бачив, щоб ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT 1.9 D у вказаний в протоколі час та місці, також не бачив взагалі, щоб даний автомобіль рухався.
Іншого свідка ОСОБА_5 допитати не вдалося в зв'язку з тим, що він проходить службу в Збройних Силах України, однак виходячи з показів свідка ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_5 також не може вважатися допустимим доказом, без допиту останнього як свідка.
Крім цього долучені до протоколу пояснення свідків не можуть бути належним доказом вини ОСОБА_1 з тих підстав, що з їх змісту незрозуміло який автомобіль зупинено (марка, модель, номерний знак), хто був за кермом автомобіля, також не збігається назва вулиці на якому відбувалися події. Крім цього при дослідженні пояснення ОСОБА_6 вбачається що існує значне, незаповнене вільне місце бланку пояснення, між місцем закінчення рукописного тексту пояснення та місцем підпису, а також запису ОСОБА_5 про те, що пояснення записано з його слів та ним прочитано. Вказана може свідчити про те, що ОСОБА_5 міг підписати незаповнений бланк пояснення, а записи до нього вносилися після його підпису. Інші матеріали також не підтверджують обставину керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того,під час розгляду справи, зокрема з пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , було з'ясовано, що подія відбувалася по вул. Романа Щербатюка в смт. Попільня, а не по провулку Шевченка в смт. Попільня, як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучені матеріали відеозапису, який складається з двох частин, перший починається з 23 години 59 хвилин 13 секунд та закінчується о 00 годині 04 хвилин 39 секунд, інший починається о 00 годині 55 хвилин 09 секунди, закінчується о 00 годині 59 хвилин 57 секунд. На першому відео зафіксовано проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного пристрою Драгер 6810. Однак, дані відрізки відеозапису не можуть бути належним та допустимими доказами , так як вони перериваються, що свідчить, що вимикалась відеокамера примусово, і це не узгоджується із вимогами пункту 5 розділу II «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №228328 від 25.09.2022 року також не може вважатися належним доказом з наступних підстав.
У порушення ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу ОСОБА_1 не роз'яснено його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. З копії протоколу про адміністративне правопорушення, який був вручений працівником поліції Кізленку В.В., після його підписання, вбачається, що в ньому відсутні відомості про час складання протоколу, також не заповнена графа до протоколу додається, хоча такі відомості вже є в самому протоколі, який надісланий для розгляду до суду.
Тобто після того як протокол був підписаний особою, щодо якого він складався, до нього посадовою особою були внесені доповнення, що відповідно до вимог п. 7 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 листопада 2015 року № 1376, є недопустимим, і свідчить про те, що такий доказ здобутий з порушенням вимог Закону.
Захисник вважав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не доведена та просив справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення.
Вислухавши ОСОБА_1 , його захисника Яковенка А.В., свідка ОСОБА_2 дослідивши відеозапис, долучений до протоколу, прихожу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі 177/525/17.
Крім того, як слідує з самого протоколу, протокол складено 25.09.2022 року о 00 годин 20 хвилин, а подія мала місце 25.09.2022 року о 23 годині 50 хвилин, тобто протокол складено ще задовго до настання події.
За таких обставин, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої в процесі доказування вини, доцільно керуватися принципом " поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у п.43 рішення Єіропейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі " Кобець проти України", суд приходить до висновку, що доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , суду не надано.
Таким чином, справа відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв"язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладенного та керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення
Суддя Л. І. Лівочка