Ухвала від 29.05.2023 по справі 198/81/21

справа № 198/81/21

провадження № 2/0198/2/23

29.05.2023

УХВАЛА

29 травня 2023 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Білинського М.В., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., представників сторін Скирди В.І., Чуміної К.Г., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Юр'ївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про витребування доказів (т. 3 а.с. 47-52).

Сторона позивача просить - витребувати у ОСОБА_1 (позивача) відомості про наявність у нього громадянства РФ.

Мотивація - згідно наявних у справі відомостей, позивач тривалий час (роки) проживає (принаймні, проживав) на території РФ, мав там вид на проживання, який діяв до 17.10.2021 року, після чого особа повинна була або повернутися на територію України, або отримати інші документи на законне проживання в РФ; згідно ст. 145 ЗК України, у разі отримання ним громадянства іншої країни був зобов'язаний відчужити спірну ділянку і якщо цього не зробив, то ділянка підлягає конфіскації. Отже, якщо особа втратила право на цю ділянку, то і не має права на подання даного позову (на думку сторони відповідача).

Автор клопотання висловлює припущення, що ОСОБА_1 набув громадянство РФ.

Представник відповідача підтримала своє клопотання.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, навів ряд доводів.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання документи, суд приходить до переконання, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спірна ділянка за цільовим призначенням є землею сільгосппризначення. Такі ділянки не можуть постійно бути власністю іноземних громадян.

Ст. 145 ЗК України регулює випадки, якщо власник ділянки став іноземцем.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив факт набуття його клієнтом громадянства РФ.

Щодо довода представника позивача, що сторона відповідача не надала суду відомості про примусове відчуження земельної ділянки належної позивачу, то суд цей довод відхиляє. Відповідним органам, які вправі ініціювати таке відчуження, може (роками) бути не відомо про набуття ОСОБА_1 громадянства іншої країни, особливо враховуючи політичну ситуацію.

Разом з цим, заслуговує на увагу довод сторони позивача, що їх намагаються зобов'язати надати те, чого не існує - відомості (документи) щодо наявності у ОСОБА_1 російського громадянства. Дане, не передбачено ЦПК України, не можна надати те чого не існує (ймовірно) і клопотання сформулювало саме так.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання сформульовано не коректно.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд виходить і з того, що в подальшому, сторона відповідача не позбавлена можливості звернутися з новим клопотанням сформульованим (наприклад) - зобов'язати надати відомості (документи) щодо відсутності у позивача на даний час громадянства РФ і наявності громадянства України.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про витребування у позивача доказів - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Білинський