308/6532/23
29 травня 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., без участі особи, відносно якої складено протокол, розглянувши матеріали справи, які надійшли із Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №823154 від 08.04.2022 за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даними протоколу 07.04.2023 гр. ОСОБА_2 упродовж дня не прибув для реєстрації до відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області без поважних причин в АДРЕСА_2 , чим порушив вимоги адміністративного нагляду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, подав письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, заслухавши його, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 187 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №823154 від 08.04.2023, рапортом С.Бонь від 08.04.2023, поясненнями ОСОБА_1 про підтвердження неявки через погане самопочуття внаслідок вживання алкогольних напоїв, реєстраційним листком адміннаглядного, копією постанови Ужгородського міськрайонного суду від 07.11.2022 у справі №308/14359/22, копією протоколу про адміністративне правопорушення від 24.03.2023 за ч. 2 ст. 187 КУпАП, копією паспорта ОСОБА_1 , копією постанови Ужгородського міськрайонного суду від 06.02.2023 у справі №308/856/23.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.2 ст.187 КУпАП. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність суд не знаходить.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З врахуванням особи винного, фактичних обставин, характеру вчиненого правопорушення, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 33-35, 40-1, ст.187, ст.ст.251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду невідомий, на користь держави - 536, 80 (п'ятсот тридцять шість 80 коп.) грн судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда