Справа №303/4598/23 2/303/696/23
26 травня 2023 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монич В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя -
Позивач ОСОБА_1 , звернулась до Мукачівського міськрайонного суду з вищевказаним позовом, згідно з яким просить : поділити будинок по АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.
Вбачається, що предметом позову, з яким позивач звернулася до суду, є вимога майнового характеру, яка є об'єктом справляння судового збору.
При цьому, позивачем надано до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подання позову до суду на суму 1610, 40 гривень.
Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Так, позивачем в поданій позовній заяві висунуто вимоги про виділ в натурі майна, що належить сторонам у справі на праві спільної сумісної власності.
Спірні правовідносини регулюються ст. 364 ЦК України і складають зміст права спільної власності, як це регламентовано Книгою 3 Розділом 1 Главами 23, 26 ЦК України.
Отже, між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, який за своїм правовим змістом є майновим й зокрема стосується виділення в натурі частини з цього майна. Зазначене стосується здійснення права спільної сумісної власності. Наслідком виділення частки з нерухомого майна в натурі є припинення права спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог п.п. 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно п. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Законом України «Про судовий збір» визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до наявного у матеріалах справи звіту про оцінку майна, ціна позову становить 209 233, 00 гривень.
Судом встановлено, що до позовної заяви додано квитанцію про сплату частини судового збору у розмірі 1610, 40 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 481,93 гривень.
Згідно п. 6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Натомість позивачем в позовній заяві не зазначено чи були вжиті заходи досудового врегулювання спору.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також, згідно з частинами 2, 4, 5 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У разі подання письмових доказів в копіях, учасник справи повинен зазначити про наявність у неї або іншої особи оригіналу письмового доказу (ч. 5 ст. 95 ЦПК України). У позовній заяві позивач не зазначила, де знаходяться оригінали письмових доказів, наданих позивачем в копіях, що є обов'язковою вимогою ч. 5 ст. 95 та ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Всупереч вимогам ст..ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява не містить :
-Належним чином посвідчених копій паспорта, РНОКПП та позивача;
-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
З урахуванням викладеного вище, позивачу необхідно зазначити чи були вжиті заходи досудового врегулювання спору, сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, відповідно до ставок, визначених Законом України «Про судовий збір», зазначити про наявність у неї або іншої особи оригіналу письмового доказу, надати суду належним чином посвідчені копії паспорта, РНОКПП та позивача, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Копію даної ухвали вручити позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мукачівського міськрайонного суду В.О.Монич