Справа № 297/1559/23
18 травня 2023 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГАЛ Л. Л. за участю секретаря Адамчо К.С., розглянувши адміністративний позов у терміновій справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Повх Руслана Івановича, Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_1 , звернувся в суд із адміністративним позовом до поліцейського СРПП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Повх Р.І., який знаходиться за адресою м. Берегове, вул. Сечені, 13, Закарпатської області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а саме просить визнати дії поліцейського СРПП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Повх Р.І. щодо складання постанови серії БАД №204322 від 01.05.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ст. 125 КУпАП незаконними, постанову серії БАД №204322 від 01.05.2023 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвалою судді Берегівського районного суду від 12.05.2023 року відкрити позовне провадження у терміновій адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Повх Руслана Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Залучено до участі у терміновій адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Повх Руслана Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, співвідповідачем Головне Управління Національної поліції в Закарпатській області (а.с. 12-13).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.05.2023 року близько 07.00 години позивач керуючи автомобілем марки BMW 3181 д.н.з НОМЕР_1 їхав по вул. Богдана Хмельницького в м. Берегово в напрямку до центру міста Берегово з дотриманням правил дорожнього руху. На відстані близько 50 метрів від кафе Паріжель з лівого боку вулиці знаходився автомобіль поліції без увімкнених проблискових маячків, біля нього стояв поліцейський ОСОБА_2 , а на узбіччі смуги руху позивача поліцейський Олах. Поліцейський ОСОБА_3 жестом наказав позивачу зупинити автомобіль позаду нього, що позивач і виконав. Зупинився на узбіччі з'їхавши повністю з дороги за автобусною зупинкою, хотів вийти до поліцейського, однак поліцейський підійшов до автомобіля представився та наказав пред'явити документи пояснивши, що його зупинено у зв'язку з перевіркою документів, документи позивач подав через вікно, після того поліцейський забажав перевірити багажник автомобіля, позивач вийшов з автомобіля і відкрив багажний відсік. Через деякий час другий поліцейський виніс постанову про накладення на позивача адміністративні стягнення за порушення правил дорожнього руху, за ч. 5 ст.121, ст.125 КУпАП мотивувавши, що позивач керував автомобілем із не пристебнутим паском безпеки та при зупинці не увімкнув сигнал аварійної зупинки.
Спочатку позивач не хотів підписувати постанову, оскільки не був з нею згідний, однак вирішив підписати її, щоб в подальшому оскаржити.
Поліцейський Повх Р.І. без розгляду справи не досліджуючи жодних доказів, ігноруючи права позивача виніс постанову відносно нього та притягнув до адміністративної відповідальності, хоча позивач наполягав на розгляді справи та бажав мати захисника.
Позивач зазначає, що під час керування транспортним засобом він був пристебнутий паском безпеки, чому є свідок ОСОБА_4 - пасажир, і можливо не відразу виконав пункт ПДР 9.9 Д «Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар», за що не передбачено грошове стягнення, а лише попередження. В матеріалах постанови не встановлено фактичних даних, які б свідчили про те, що позивач керував без паска безпеки, та не виконав пункт ПДР 9.9. Д.. В постанові немає посилання на жоден із доказів, які передбачені ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі особистого переконання інспектора без розгляду справи, так правила дорожнього руху він не порушував; порушено його право на захист при винесенні постанови; не складено протокол про адміністративне правопорушення; в постанові зазначені відомості, які не відповідають дійсності.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Захарченко О.Ю. в судове засідання не з'явились, ними була подана до суду спільна заява, згідно якої просили справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі (а.с. 31).
Відповідач - поліцейський СРПП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Повх Р.І. в судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзив щодо позову не подав.
Представник ГУНП в Закарпатській області в судове засідання також не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 268 та ч. 2 ст. 269 КАС України ухвала про відкриття провадження з позовною заявою та повісткою була надіслана в Берегівський РВП та ГУНП в Закарпатській області.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2023 року поліцейським СРПП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Повх Р.І. винесена постанова серії БАД №204322 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ст.121 ч.5, ст. 125 КУпАП з накладенням на нього штрафу в розмірі 510 грн.. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 01.05.2023 року о 07:55 годин в м. Берегове по вул. Б.Хмельницького, керував транспортним засобом марки «BMW», державний номерний знак « НОМЕР_1 », та який не був пристебнутий ременем паском безпеки та при зупинці не увімкнув аварійне світло (а.с. 8).
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Стаття 251 КУпАП вказує на те, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно п. 2.3 в Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно п. 9.9. б Правил дорожнього руху України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Позивач ОСОБА_1 у своєму позові стверджує, що він був пристебнутий ременем безпеки в той момент, коли працівник поліції подав йому знак необхідності зупинитися, а також, що ним був виконай пункт 9.9 д Правил дорожнього руху та увімкнено аварійну світлову сигналізацію.
Так, відповідачем, який є суб'єктом власних повноважень - поліцейським Повх Р.І., не доведено протилежне. Правдивість позивача підтверджується обставинами викладеними ним у позові, та відсутністю беззаперечних доказів (наприклад фото, відеозапису, покази свідків), які могли бути долучені суб'єктом владних повноважень до постанови про накладення адміністративного стягнення.
Натомість наданим позивачем відеозапису із фіксацією подій, що мали місце 01.05.2023 року отриманого на адвокатський запит від Берегівського РВП, не зафіксовано, коли позивач керував автомобілем та не був пристебнутий ременем безпеки, тобто момент його зупинки працівником поліції.
Крім того, суд констатує, що згідно статті 125 КУпАП інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.
Оскільки відповідачем - поліцейським СРПП Берегівського РВП ГУНП Повх Р.І. не було надано доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а також його неявка до суду та відсутність відзиву (заперечень), та від іншого відповідача, як суб'єкта владних повноважень, не спростовує тверджень позивача.
Отже, позиція позивача, яка зазначена в позові не спростована, тому це підтверджує незаконність постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства суд прийшов до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, оскільки вина ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.3 в, та п. 9.9. д ПДР не доведена, тому дії суб'єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірними, постанова складена на нього є незаконною і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 245, 280, 289 КУпАП, ст. 9, ч. 2 ст. 77, 241, 242, 246, 286 КАС України,
рішив:
Позов ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , до поліцейського СРПП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Повх Руслана Івановича, місце роботи якого знаходиться за адресою м. Берегове, вул. Сечені, 13, Закарпатської області, Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, розташованого за адресо. м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13, код ЄДРПОУ:40108913, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №204322 від 01.05.2023 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ст. 125 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Лайош ГАЛ